Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Олег ОнопрієнкоІсторії
22 травня 2025, 09:00
2025-05-22
Київська політехніка запускає центр майбутнього. Як працює сучасний центр протезування й адитивних технологій: репортаж dev.ua
У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулось урочисте відкриття нового інноваційного простору, покликаного стати точкою перетину науки, реабілітації та високих технологій. Простір, що народився з ініціативи й зусиль команди інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge, КПІ ім. Ігоря Сікорського та БО БФ КОЛО, «Генезіс Інжинірінг Україна» став утіленням справжнього партнерства між університетом, фондами, технологічними компаніями та меценатами EPAM, appflame, OBRIO та Genesis for Ukraine. dev.ua розповідає, як функціонує Науковий парк адитивних технологій.
У КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулось урочисте відкриття нового інноваційного простору, покликаного стати точкою перетину науки, реабілітації та високих технологій. Простір, що народився з ініціативи й зусиль команди інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge, КПІ ім. Ігоря Сікорського та БО БФ КОЛО, «Генезіс Інжинірінг Україна» став утіленням справжнього партнерства між університетом, фондами, технологічними компаніями та меценатами EPAM, appflame, OBRIO та Genesis for Ukraine. dev.ua розповідає, як функціонує Науковий парк адитивних технологій.
125 років тому в КПІ зародилася інженерна думка в Україні. За час своєї без перебільшення великої наукової історії інститут став драйвером інновацій, якими користуються у всьому світі. Саме тут було побудовано комплекс механічних майстерень. Це був інноваційний комплекс початку 20 століття. Тепер колишнє приміщення котельні КПІ знайшло нове сучасне втілення в Науковому парку адитивних технологій та Центрі протезування й реабілітації. Ця екосистема стане майданчиком не тільки для сучасних технологій, а й для інтеграції ветеранів російсько-української війни.
Наталія Семінська — директорка Центру
Традиційні технології, які існують зараз не можуть вирішити глобальної проблеми протезування. Ми не можемо покладатися лише на іноземні інвестиції та іноземні технології. І тому було прийнято рішення рухатися у власне виробництво, створення власних технологій і, головне, не тільки їх створення, а можливість їх впровадження
Однією з ключових рушійних сил проєкту стала координаторка й співзасновниця стартап-школи Sikorsky Challenge, Інна Геннадіївна Малюкова. За словами Малюкової процес від ідеї до запуску Центру зайняв близько 2,5 років. Спочатку Центр протезування створили на базі інституту післядипломної освіти КПІ. Почали навчати перших фахівців, а потім почали залучати перших меценатів, щоб створити науковий парк.
Обладнання, ремонти та все, що тут ви бачите, і в тому числі навчання протезистів, обійшлося десь 40 млн гривень», — розповіла пані Інна ексклюзивно для dev.ua
Як виглядають технологічні процеси
Приміщення комплексу має кілька приміщень, де відбувається проєктування, дослідження, розробка елементів протезів: від проєктування до самого виробництва деталей.
Перед виробничим процесом відбувається процес проєктування і безпосередньо отримання первинних даних через сканування кінцівок для подальшого моделювання. Кілька ветеранів, які вже пройшли навчання для роботи в центрі, показали на собі, як виглядає цей процес. Від людини з ампутацією майже нічого не потрібно, окрім як посидіти п’ять хвилин поки інженер сканує кінцівку за допомогою сучасного лазерного сканера.
Під час демонстрації було проскановано ногу, для цього встановлюються спеціальні мітки для коректної роботи сканера, які в режимі реального часу дозволяють сканеру зчитати необхідні дані для 3D-візуалізації ноги від стопи до коліна. Інженер зазначив, що навіть такого швидкого сканування вже достатньо, щоб отримати необхідну модель для подальшого проєктування.
Процес сканування стопи лазерним сканером
Коли модель узгоджена проєктувальником з урахуванням всієї анатомії кінцівки, починається її безпосереднє виробництво деталей у технічній зоні простору. Для цього в Центрі є кілька 3D-принтерів, що дозволяє друкувати вироби з різних полімерів. Унікальна особливість — здатність до швидкого друку складних деталей із високою точністю.
Усе це повинно відповідати нормам безпеки, стерильності й комфорту. У своїй роботі фахівці центру покладаються на Generative design (генеративне проєктування) — це підхід до інженерного моделювання, за якого дизайн об’єкта створюється не вручну, а за допомогою алгоритмів, що генерують десятки або сотні варіантів конструкції на основі заданих параметрів.
Зразки готових виробів
Інженери обирають оптимальні матеріали для друку — це можуть бути біосумісні полімери, армовані пластики, гнучкі або тверді полімери, залежно від типу та навантаження на деталь. Усе це повинно відповідати нормам безпеки, стерильності й комфорту. У своїй роботі фахівці центру також використовують Generative design (генеративне проєктування) — це підхід до інженерного моделювання, при якому дизайн об’єкта створюється не вручну, а за допомогою алгоритмів, що генерують десятки або сотні варіантів конструкції на основі заданих параметрів.
За словами інженерів, повноцінне виробництво протезів розпочнеться за два-три тижні.
Нове життя для ветеранів
У зв’язку з повномасштабною війною росії проти України, в нашій державі багато військових, які втратили кінцівки під час виконання бойових завдань. Під час відкриття Наукового парку та Центру велику увагу приділили залучення ветеранів до роботи, оскільки вони не тільки знають, що саме потрібно ампутованим в плані протезування, а й, тому що це соціальна функція проєкту, щоб люди могли приносити користь після важких поранень і краще адаптувалися до соціального життя після війни.
«Вузьким місцем зараз є не обладнання, а брак фахівців, які вміють проєктувати вироби для друку. Тому акцент робиться саме на підготовці кадрів», — розповіли інженери проєкту. За словами директорки Наталії Семінської до програми Центру вже долучилося 37 осіб. Уже 26 травня стартує наступний етап навчання нових ветеранів для роботи з обладнанням.
Важливо зауважити, що не технічне приміщення комплексу оснащене інклюзивними зонами спеціально спроєктованими для людей з інвалідністю. Загалом присутні ветерани дуже зацікавлені в можливостях, які надасть Центр. Не дивлячись на те, що кілька з них вже пройшли первинне навчання, вони досі запитують в інженерів подробиці кожного процесу протезування з неприхованим захопленням та цікавістю.
Відкриття інноваційного комплексу в Київській політехніці стало символом об'єднання науки, освіти та бізнесу заради важливої соціальної мети — допомоги людям, які потребують протезування та реабілітації. Учасники заходу висловили впевненість, що цей простір стане потужним центром розвитку передових технологій і підготовки кваліфікованих фахівців, сприяючи якісним змінам у цій важливій сфері.
Розробник протеза руки, який переміг у SC-2020, заморозив проєкт через війну та готується до магістратури в Японії. Що буде?
КПІ-шник Антон Тихоненко, випускник-бакалавр, інженер-конструктор, переміг у конкурсі стартапів Sikorsky Challenge 2020.
Через війну він заморозив своє розроблення, що може покращити якість життя людей, які мають вади розвитку або втратили кінцівку. Про це, а також свої плани він днями розповів у проєкті CAMPUS каналу «КПІмедіа».
Ми обрали найцікавіше.
«Сухо та убого, але солов’їною». Як викладач матаналізу КПІ потрапив у мовний скандал
У соцмережах з’явився скрін опитування викладача Київського політехнічного інституту Дмитра Насирова, де він пропонував студентам обрати, якою мовою йому проводити заняття. Однак такі його дії викликали хвилю обурення студентів та викладачів. Розповідаємо історію мовного скандалу в КПІ.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
