«Це закінчується братськими могилами». Чому математика на НМТ — це питання національної безпеки, а не «комфорту»

Замість фіксованої трійки випускникам хочуть залишити лише два залізобетонні предмети — українську мову та історію України, а третій віддати на вибір. На думку авторів, математику мають складати лише ті, кому вона безпосередньо потрібна для профільної спеціальності. Логіка депутатів, яку підтримали пів сотні обранців із різних фракцій, лежить у площині психологічного комфорту та утримання молоді в країні: «Україна не може втрачати дітей через те, що вступ до українських ЗВО виглядає для родин абітурієнтів менш реалістичним та менш безпечним, ніж виїзд за кордон».

Проте ІТ-сектор, науковці, військовослужбовці та бізнес-спільнота сприйняли цю ідею в багнети. Для багатьох це виглядає не як порятунок, а як капітуляція перед інтелектуальним майбутнім країни, що веде технологічну війну.

Dev.ua зібрав ключові думки лідерів думок про те, чому математичний фільтр у школах — це не про «стрес», а про виживання держави.

Азійський тигр чи каліфорнійський популізм: куди ми йдемо?

Експрезидент «Київстар» і голова наглядової ради НАУ Петро Чернишов упевнений: намагаючись спростити дітям життя, Україна копіює найгірші та вже визнані провальними світові експерименти. Він наводить два протилежні вектори розвитку — жорстку державну стратегію Азії та гуманістичний популізм Каліфорнії.

За даними авторитетного глобального освітнього рейтингу PISA-2022, лідерами в точних науках є Сінгапур, Тайвань, Японія та Корея. Сінгапурські підлітки за рівнем математичного мислення випереджають своїх західних однолітків приблизно на 5 років школи. Там майже 41% дітей — топові знавці математики (проти 9% у розвинених країнах).

«І тут не питання генетики, бо це жорстка державна стратегія. Країна інвестує в мізки, а не в уявний психологічний комфорт (ще й під час війни)», — зазначає Чернишов.

Альтернативний шлях у 2014 році продемонстрував округ Сан-Франциско в Каліфорнії, де з міркувань «рівності та гуманності» скасували повноцінну алгебру у восьмому класі, щоби слабші учні не почувалися гірше. Результат виявився катастрофічним: успішність упала по всьому округу, а серед вразливих верств рівень знань скотився з 11% до 4%. Економісти Стенфорду констатували: округ спробував досягти рівності не через підняття підлоги для слабших, а через опускання стелі для всіх. На початку 2024 року розлючені батьки через референдум змусили владу повернути алгебру назад.

«Ми на повному серйозі копіюємо чужі помилки в країні, яка веде війну на виживання. У країні, де оборонні підприємства вже переганяють за зарплатами айтішників, але елементарно задихаються від кадрового голоду, бо проєктувати нікому. Фізику з хімією ми вже успішно вгробили. Математика — це останній рубіж, який тримає загальний рівень. Зробити її необов’язковою — це просто офіційно розписатися в тому, що власні інженери нам більше не потрібні», — резюмує Чернишов.

Математика — це архітектура ШІ та фундамент оборонки

Про те, що математика є основою теперішнього економічного існування України та її майбутньої конкурентоспроможності, застерігає президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов. Світ стрімко входить в епоху штучного інтелекту, де базова освіта вирішує, яке місце посяде людина в новій ієрархії праці.

«Ми взагалі існуємо за рахунок того, що у нас сильні математики. Тому у нас є IT, тому у нас є оборонка, тому у нас є defense-стартапи. У майбутньому в цьому світі ті, хто розуміють математику, будуть розуміти ШІ і будуть будувати архітектури. А всі інші, по суті, будуть максимум операторами штучного інтелекту або взагалі їх замінять. Тому без математики нікуди. І на мою думку, це дуже велика помилка», — вважає економіст.

Цю думку лаконічно, але влучно доповнює народний депутат і історик Володимир Вʼятрович, окреслюючи баланс між гуманітарним та технічним пулами знань:

«Математика вчить створювати ракети. Історія — визначати цілі».

Економічне самогубство та «розбитий градусник»

Освітній популізм під прикриттям «турботи про дітей» веде до масштабної інтелектуальної деградації, вважає доцент кафедри математичного моделювання та ШІ ХАІ Дмитро Чумаченко. Математика в системі НМТ, на його думку, є єдиним загальнонаціональним фільтром, який перевіряє здатність мислити системно, аналізувати дані та будувати логічні зв’язки.

За даними Світового банку та OECD, саме високі показники з математики мають найбільший позитивний вплив на інноваційний індекс держави та рівень доходів на душу населення. Спроба прибрати іспит через те, що підліткам важко вчитися під час війни (через стрес та блекаути), є маніпуляцією.

«Рішенням цієї проблеми має бути адаптація методик, посилена підтримка вчителів, створення цифрових інструментів для надолуження освітніх втрат, а не просте зниження планки до плінтуса. Якщо у пацієнта лихоманка, йому лікують хворобу, а не розбивають градусник. Скасування іспиту не забере стрес, а просто легалізує неосвіченість і забере у підлітків мотивацію взагалі відкривати підручник з точних наук у старших класах», — наголошує Чумаченко.

Він додає, що ідея «компенсувати» це ваговими коефіцієнтами при вступі свідчить про нерозуміння психології: якщо предмет не обов’язковий для сертифіката, більшість шкіл та учнів просто перестануть приділяти йому увагу. Наздогнати втрачене на першому курсі буде неможливо — інженерна школа помре ще на етапі середньої освіти, а вища освіта перетвориться на фікцію, де дипломи видають за сам факт присутності.

Фізику та хімію вже загубили. На черзі — математика?

Президентка Київського авіаційного інституту (КАІ) Ксенія Семенова зазначає, що український ринок оборони зараз переживає дикий дефіцит кадрів. Працювати немає кому, зарплати ростуть космічно, але інженерів більше не стає через непопулярність технічних спеціальностей.

Замість того щоб впроваджувати дієві стимули — як-от високі стипендії, створення потужних опорних університетів чи спрощення віз для іноземних студентів-інженерів, — держава йде шляхом найменшого спротиву.

«Якщо не розумієте, чим закінчиться скасування математики як обов’язкового предмета НМТ, то подивіться на фізику і хімію. Скільки людей обирають ці предмети на НМТ, скільки потім в результаті вступає на ці спеціальності. А також скільки людей у старших класах вчать фізику і хімію, знаючи, що таке НМТ вони не здають. Фізика, хімія і математика в школі — це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж», — закликає Семенова.

Вона іронізує, що ми, мовляв, «не дурні китайці», які змушують дітей вчити складну математику, ми — проти зайвого стресу, у нас «особливий шлях». Водночас реальна причина виїзду студентів за кордон — це не складність іспитів, а безпека та комфорт, який прямо пропорційний фінансуванню університетів.

Війна технологій: на кону життя та братські могили

Найбільш емоційно, але з позиції суворої прагматики, на ініціативу відреагував фізик, волонтер і військовослужбовець Антон Сененко. Він переконаний: в умовах сучасної високотехнологічної війни казки про те, що «все можна купити», а сфера послуг врятує економіку, більше не працюють.

На фронті цінність фундаментальних знань вимірюється щодня. Мобілізований боєць має не просто розуміти, на які кнопки тиснути на радарі за $700 000, а знати базову шкільну фізику: сумісність частот, гармоніки, поширення електромагнітних хвиль у просторі.

«Темп війни просто не дає часу заповнювати прогалини в освіті, бо комусь колись здалося, що косинуси ніде не знадобляться. Що математика на НМТ емоційно пригнічує пєстіков-тичінок. Це закінчується братськими могилами. І все», — відрізає військовий.

Сененко наголошує, що освіта в часи екзистенційної загрози — це не сервіс і не просто благо, це суспільна вимога. Знання мають вкладатися в голови підлітків попри їхній спротив чи інфантильність батьків, адже ворожому РЕБу, дрону чи головці самонаведення байдуже на «рожевих поні» та «нематематичний склад розуму».

«Почалася битва математик, фізик, хімій та економік. Нащо урядовці вперто тягнуть країну в прірву — питання риторичне», — пише Сененко, додаючи, що оборонна промисловість задихається без кадрів: черги на радари розписані на роки, а запити від війська залишаються незадоволеними, бо немає кому проєктувати й синтезувати українські вибухові речовини.

Вершина айсбергу: суспільству бракує конструктивного діалогу

На тлі бурхливих обговорень виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко зауважує, що цей законопроєкт, скоріш за все, навіть не дійде до зали засідань через шалений суспільний резонанс. Проте сама проблема значно глибша за один іспит — в Україні повністю втрачена культура конструктивного діалогу.

Замість того щоб реформувати систему освіти, аналізувати помилки Нової української школи (НУШ) та ухвалювати складні кардинальні рішення щодо технічних спеціальностей, суспільство втягують у черговий «собачий бій» на онлайн-платформах.

«Дискусія про математику назріла більш ніж давно. Але вона не про іспит. Вона про систему освіти в цілому. Ми потребуємо кардинальних рішень, особливо в питаннях технічних спеціальностей. А наша дискусія про математику і НМТ — це не дискусія взагалі. Бо дискусія потребує модератора (ним може бути або міністерство або профільний комітет), вона потребує формалізації і, головне, вона вимагає висновків. А їх ніхто зараз робити не збирається», — констатує Денисенко.

Суспільство звикло жити за принципом «скандал завжди можна перебити іншим скандалом», підіймаючи планку деструкції все вище, замість того, щоб трансформувати скандал у реальні та виважені державні реформи.

Замість висновку

Поки політики намагаються завоювати прихильність випускників та їхніх батьків зниженням екзаменаційних вимог, експертне середовище одностайне: спрощення шкільних фільтрів — це шлях у третій світ. Країна, яка прагне стати європейським ІТ-хабом та лідером у сфері MilitaryTech, не може дозволити собі розкіш відмовитися від математичного мислення. Адже врешті-решт, у майбутньому світі виживуть і переможуть ті суспільства, які вміють рахувати, моделювати та створювати власні технології.

Депутати хочуть скасувати обов’язкову математику на НМТ. Аналізуємо результати іспиту за 4 роки: абітурієнти складають математику в середньому на 10–14 балів нижче, ніж мову та історію

По темi

Депутати хочуть скасувати обов’язкову математику на НМТ. Аналізуємо результати іспиту за 4 роки: абітурієнти складають математику в середньому на 10–14 балів нижче, ніж мову та історію