Поки Маск і 5G не прийшли. В Україні розпродаж інтернет-провайдерів
Днями до редакції dev.ua подзвонив співзасновник одного з великих інтернет-провайдерів і поставив цікаве питання.
Днями до редакції dev.ua подзвонив співзасновник одного з великих інтернет-провайдерів і поставив цікаве питання.
Це реальна історія. І на українському ринку інтернет-доступу все дійсно понеслося.
Після інвестиційного затишшя з 2014 року в кінці 2020-го на галузь нарешті полилися гроші.
Ось три великих угоди/початка угоди за останній час:
Всі перераховані активи стояли на продажу більше п’яти років. І раптом — угоди!
Справа в тому, що в принципі телекомунікаційні активи знаходяться на самому дні своєї вартості.
Ось, наприклад, скільки коштували акції холдингу Veon (володіє «Київстаром»). Графік за 10 років.
Схожа ситуація і у Vodafone Group. Свого цінового піку акції компанії досягли ще на початку 2000-х, коли в Європі видавалися перші 3G ліцензії, а мобільний зв’язок став масовою послугою.
Щоб утримувати телеком-мережі, потрібно постійно інвестувати в їх апгрейди величезні гроші. Ніякого прибутку не вистачить. Високомаржінальний голосовий сервіс пішов в інтернет-додатки на зразок Viber, а відео-трафік постійно вимагає розширювати пропускну здатність мережі, розширювати недешеві міжнародні канали зв’язку.
Ще гірше справи йдуть з інтернет-провайдерами. На порозі 5G — їх конкурент, а особливо для компаній, які використовують низькошвидкісні мережі в стандартах ADSL, Docsis. До слова, таких в Україні ще досить багато.
А тут ще й Ілон Маск зі своїм Старлінк і планами запустити сервіс в Україні в 2022 році.
Ось чому «Волю» оцінювали в 2007 в $600 млн, а продали менше ніж за $50 млн. Інвестори фіксують свої збитки і забирають ноги.
І, схоже, через 5 років інтернет-провайдери існуватимуть в єдиному форматі в принципі: як додаткова мережа для мобільних 4G/5G послуг.
Звідси і екстрена концентрація. Та ж «Датагруп» посилено скуповує активи, щоб, з великою ймовірністю потім продати сконцентрований в одних руках актив великим мобільщикам, будь то Київстар, Vodafone або Turkcell (власник lifecell). Або скупником, наприклад, може виступити гість із середньої Азії, Казахтелеком, представники якого вже придивляються до місцевого ринку.
Але є проблема. Інтернет-провайдери звикли виймати з бізнесу непоганий кеш, але не звикли до корпоративної та тех-культурі. В кінцевому підсумку, є досить великі компанії, власникам яких вийти з гри буде досить важко. Вони не зможуть пройти аудит.
Будуть жертви.