Колонка редактора

Це я начитався коментарів в інтернеті й тепер думаю, що з цим роботи.

Учора в Раді зареєстрували законопроєкт про регулювання вебплатформ з поширення масової інформації.

Мобільний оператор lifecell запустив аукціон небаченої щедрості. 

У тебе є бізнес, але з піаром поки тугувато. Він коштує дорого, не працює, ти незадоволений результатом? Натрапляв на такі проблеми? Якщо так, то читай цей текст. Якщо ні — також читай. Може, покритикуєш або поділишся порадою.

Давно хотів написати, але не було часу — про ChatGPT. І ось після восьмигодинної новинної зміни мозок, здається, зовсім розм’як і перетворився на ідеальну субстанцію, щоб поміркувати.

Це був дуже важкий рік. Для всіх та у всіх планах. Рік згуртування української нації та її боротьби з російськими нелюдями.

25 грудня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров провів опитування в Telegram щодо «найвагомішого досягнення Мінцифри 2022». З понад 21 000 голосів 44% проголосували за «стабільну роботу цифрової держави, попри повномасштабну війну». І хоча слово «стабільний» дещо «відгонить» часами президента-втікача Януковича, але є куди важливіший висновок — сьогодні українці асоціюють себе з цифровою державою. Тому що вже живуть, зокрема і у віртуальній Україні. Здається, що перед нами відбувається народження національного Web 3.0. Це коли, серед іншого, ти можеш проголосувати щодо важливих змін в країні, не виходячи з будинку. Чи одним кліком вирішити, хто поїде на «Євробачення» від України. Певні голосування сьогодні практикує в Twitter Ілон Маск. Журналіст dev.ua вирішив порівняти, як зараз працює інтернет нового покоління в «Дії» та Twitter, і куди це нас може привести. 

Поки в Україну в черговий раз летіли рашистські ракети, у російських медіа прошуршала важлива новина, яка залишилася майже непоміченою. Китайський телеком-гігант Huawei може остаточно залишити росію.

На минулому тижні багато світових медіа повідомили про те, що біля берегів Марселю трапився незвичайний інцидент. Французька поліція заявила, що розслідує численні обрізки підводних волоконно-оптичних інтернет-кабелів. 

Світовий ринок з продажу комп’ютерів пошатнувся. Він призведе до скорочень у технологічних компаніях. Але що власне відбувається? Яка основна причина такого падіння: глобальна рецесія, війна в Україні? Чи, може, щось інше?

Вчора, 26 серпня, я стала здобиччю шахраїв, які моїми ж руками виманили у мене гроші. І це при тому, що я вважаю себе фінансово грамотною людиною. І завжди думала, що в такий спосіб «розвести» мене на гроші неможливо. Я навмисно не вказуватиму суму, яку перерахувала зловмисникам. Скажу тільки, що то були не останні гроші, і кошти — мої особисті. А от зловити мене на гачок зловмисникам вдалося саме через благодійний збір dev.ua.

Середина 2022 року у сфері технологій проходить під активне обговорення нейромереж і їхніх можливостей. Поки користувачі з усього світу генерують зображення сотнями за допомогою DALL-E 2 та аналогічних сервісів, усе частіше виникають розмови про те, що машини незабаром залишать людей творчості без роботи. Мовляв, художників, фотографів, дизайнерів та інших фахівців, які працюють із зображеннями в різних форматах, уже можна замінити на нейромережі. Навіть звучать заяви, що подібні нейромережі вб’ють мистецтво в принципі. Що, звісно, зовсім не так. Адже нейромережі та мистецтво — це поняття із зовсім різних світів, нехай результат у них нібито один. Про різницю між ними й ітиметься в цьому тексті.

Ніколи ще сторінки в соцмережах французької компанії Globecast (дочка великої телеком-групи Orange) не були такі популярні, як цієї весни. Тисячі коментарів під постами. І практично всі вони від українців. Але англійською. Хоча трапляються і рідною для компанії мовою — французькою.

Українські оператори мобільного зв’язку рапортують про зростання доходів під час війни та одразу ж ловлять хейт у соцмережах.

Весь IT-бізнес в Україні, включаючи аутсорсинговий, працює на базі інтернет-доступу. Не важливо, чи працюють співробітники з офісного центру або будинку на дистанційці.

Facebook інвестує в метовсесвіт, якого ще немає, десятки мільярдів, палить власну рентабельність і заводить в глухий кут основний бізнес.

Українська IT-сфера генерує все більше валюти для української економіки. 

Телеком-регулятор опублікував майже під ялинку аналіз ринку швидкісного інтернет-доступу в Україні. 

Банк без відділень monobank вже давно не стартап. Проект обслуговує 4,8 млн клієнтів, що робить його досить великим фінансовим бізнесом. Чим далі в ліс, тим мобільність стартапу більше підрізається. І йому доведеться зануритися в традиційно банківську рутину — пізнати всі принади традиційного світу.

Хороша корпоративна культура — це коли компанія нагадує про себе лише тасками в джирі (причому, оформленими так, що відразу все зрозуміло й питань не виникає) та платежами 1-2 рази на місяць. Більше про існування компанії не потрібно знати нічого.

На українському ринку відеоконтенту стає спекотно. І смикати за його важелі починають далеко не національні гравці.

Вчора, 16 листопада 2021 року, мабуть, зовсім непоміченою пройшла дуже важлива новина. Але ж вона на крок наблизила нас до австралійського проєкту Ілона Маска — «великої батарейки», здатної накопичувати 129 мегават-годин енергії від вітряних турбін, чого достатньо для забезпечення 30 000 будинків протягом восьми годин.

Казахстанський fintech-гігант Kaspi.kz оголосив в своєму фінансовому звіті за третій квартал, що підписав угоду про покупку невеликого українського банку «БТА Банк Україна» з корінням з Алма-Ати.

Верховна Рада прийняла законопроєкт у першому читанні, який реформує галузевий регулятор в області телекомунікацій.

Коли ти вириваєшся на тиждень з рутини, щоб перевести дух, напевно, саме останнє, про що хочеться думати при плануванні подорожі — це туристична страховка.

Президент Володимир Зеленський зустрівся в Нью-Йорку з президентом корпорації Microsoft Бредом Смітом.

Новина про те, що Кабмін нещодавно переніс тендер з продажу радіочастот під п’яте покоління зв’язку (5G) з жовтня на лютий засвідчує, в першу чергу, не те, що у держави немає грошей на організаційні підготовчі заходи.

Новина про те, що Кабмін на сьогоднішньому засіданні затвердив стратегію розвитку ПриватБанку з потенційним продажем його здорової частини бізнесу (умовна назва — Хороший банк) до 2024 року, не могла пройти нами непоміченою.

Днями до редакції dev.ua подзвонив співзасновник одного з великих інтернет-провайдерів і поставив цікаве питання.