Національний банк України виступив проти редакції законопроєкту № 10225-д про обіг віртуальних активів, яку профільний Комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання. Попри підтримку регулювання ринку на основі європейських стандартів MiCA та рекомендацій МВФ, регулятор заявляє, що фінальний текст створює загрози для монетарного суверенітету та фінансової стабільності країни.
Національний банк України виступив проти редакції законопроєкту № 10225-д про обіг віртуальних активів, яку профільний Комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання. Попри підтримку регулювання ринку на основі європейських стандартів MiCA та рекомендацій МВФ, регулятор заявляє, що фінальний текст створює загрози для монетарного суверенітету та фінансової стабільності країни.
Як зазначають у Нацбанку, фінальний документ НБУ отримав лише напередодні голосування ввечері, і він не враховує низку принципових домовленостей, досягнутих під час роботи спеціальної робочої групи. Під час засідання Комітету заступник Голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження регулятора, проте формат зустрічі не дав змоги провести повноцінну дискусію.
Національний банк публічно окреслив основні проблеми поточного тексту:
Неконтрольований допуск іноземних токенів: законопроєкт дозволяє вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під належний нагляд у країнах емісії. НБУ наполягає на праві оцінювати ризики таких активів та обмежувати їхній обіг так само, як і для українських токенів.
Регуляторні прогалини та нерівні умови: спрощені правила для іноземних віртуальних активів створюють ризики регуляторного арбітражу, дозволяючи обходити вимоги, встановлені для українських аналогів, і виводити окремі сегменти ринку з-під державного нагляду.
Ризики монополізації та корупції під час авторизації: у НБУ зауважують, що фінальна редакція віддає на розсуд НКЦПФР рішення щодо кількості операторів торговельних майданчиків, які зможуть працювати протягом перших п’яти років. Це відхиляється від компромісної домовленості обмежити їхню кількість трьома компаніями на першому етапі через прозорий конкурс і створює корупційні ризики.
У Нацбанку наголошують, що розвиток крипторинку не повинен суперечити захисту монетарного суверенітету та довіри до гривні.
«Національний банк доклав значних зусиль для пошуку компромісів і формування збалансованої моделі регулювання. Однак неврахування принципових зауважень НБУ унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у поточній редакції», — підсумовують у пресслужбі регулятора.
НБУ закликав народних депутатів повернути документ на доопрацювання та врахувати зауваження до другого читання.
Законопроєкт № 10225-д покликаний створити правове поле для ринку віртуальних активів в Україні, визначити статус криптовалют, правила їх оподаткування та розподілити повноваження між регуляторами (НБУ та НКЦПФР). Базовий закон про віртуальні активи було ухвалено ще у 2022 році, проте його набрання чинності прив’язане саме до ухвалення змін до Податкового кодексу та оновлення профільного законодавства згідно з європейськими нормами MiCA (Markets in Crypto-Assets).
Нагадаємо, учора Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання допрацьований законопроєкт № 10225-д. Тепер справа за Верховною Радою — розгляд заплановано вже на листопад. У першому читанні за легалізацію ринку віртуальних активів проголусували ще у вересні 2025 року.
