Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
HOT від «Стас IT-глаз» — відео про міграцію айтішників

Як з'явилася українська еротика і чи потрібно легалізувати українську порноіндустрію. Давайте розбиратися

4 липня на сайті президента з’явилася петиція про легалізацію еротики та порно в Україні. Вона швидко збирає підписантів — уже понад 10 тисяч за три дні. А потрібно — 25 000 і залишилося ще 88 днів.

1 коментар
Як з'явилася українська еротика і чи потрібно легалізувати українську порноіндустрію. Давайте розбиратися

4 липня на сайті президента з’явилася петиція про легалізацію еротики та порно в Україні. Вона швидко збирає підписантів — уже понад 10 тисяч за три дні. А потрібно — 25 000 і залишилося ще 88 днів.

Одразу ж хочеться запитати: а й справді — а що з правовим статусом еротики та порно в Україні? Є еротичні телеканали, які крутяться в кабельних мережах. А доступ на порносайти на кшталт PornHub для українців нічим не обмежений.

Редакція dev.ua вирішила підготувати коротку історію порно в Україні. А також дізнатися, чи можна на порно збудувати багатомільярдну індустрію, якщо його легалізувати.

Далі в тексті буде багато про полуничку — тому відразу ж заберіть від екранів малолітніх дітей.

Коли в Україні з’явилася порнографія

У дев’яності журнал Playboy і Penthouse можна легко було купити в кіоску «Союздруку», а пізніми вечорами деякі канали крутили дешеві еротичні фільми.

Потрібно було з цим щось робити:)

1 липня 1999 року Міністерство культури та Мистецтв України (так тоді воно називалося) направило до МВС та Нацради з ТБ список із 297 фільмів, які експерти відомства визнали порнокартинами.

«Великі Дині», «Білосніжка та сім гномів», «Погляд із ширинки», «Глибока глотка» тощо. Все це дивилися та оцінювали представники Мінкульту, щоб дати свій вердикт: чи можна таке розповсюджувати та показувати українському ТБ та в кінотеатрах.

Експерти попередили, що список не є повним. Бо в ньому вказані лише картини, які потрапили до Мінкульту за півроку.

Комплексно «врегулювати питання» з порноконтентом в Україні влада змогла лише через 4 роки.

20 листопада 2003 року Верховна Рада ухвалила закон «Про захист суспільної моралі», який став одним із перших для пострадянських країн законом, визначення терміна «порнографія».

Отже, порнографія — вульгарно-натуралістична, цинічна, непристойна фіксація статевих актів, самоцільна, спеціальна демонстрація геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, замальовок з натури, що не відповідають моральним критеріям, що ображають честь та гідність.

Українська еротична газета Пан плюс Пані виходила у 90-х

Виробництво та обіг порнографії в будь-якій її формі в Україні заборонялися.

Заборонялося навіть розміщення у пресі оголошень про інтимні зустрічі за винагороду. Хоча такі оголошення легко вуалювалися під «масаж» та послуги ескорту.

Легальна еротика — лише з 2015 року

Навіть еротика у нашій країні була дуже довгий час забороненим плодом. Подейкували, що за полуничку кілька топ-менеджерів великого провайдера ТБ побували у СІЗО. І бажання повторити їхній досвід ні в кого з медійників не виникало.

Лише у 2015 році йшлося про те, щоб знову дозволити мовлення еротичних каналів, але тільки нічних. Перший канал, який отримав тоді від Нацради ТБ і радіомовлення ліцензію на еротику, був Fashion and Lifestyle HD. Причому це був дозвіл всього на 4 години такого мовлення — з 24.00 до 4.00.

Телеканал не закуповував свій продукт, а сам його виробляв. Одна година готового продукту за участю місцевих моделей коштувала приблизно $1000. Актриси отримували $150-200 за один знімальний день. І це було значно дешевше, ніж закуповувати преміум-контент у Playboy або Penthouse.

«Тоді права коштували 300 доларів на годину на рік. А у нас виробництво у 300 доларів годину виходило. Ще й продавали права», — згадує Андрій Соломаха, який тоді займав посаду директора з розвитку HD Fashion and Lifestyle.

Згодом в Україні з’явилися ще декілька еротичних каналів, які вели мовлення лише 4 години на ніч: Erox HD, Playboy TV та Erotica TV — у грудні 2015, NuArt TV — 2016.

На цьому все. Більше про українську еротику або, не дай боже, порноіндустрію сказати поки що й нічого.

Доходить до дурного

У Кримінальному кодексі є стаття: «Ввезення, виготовлення, збут та розповсюдження порнографічних предметів».

Найлегша санкція цієї статті — штраф 17 000 грн, найсуворіша — позбавлення волі на строк до семи років.

Цю статтю в Україні дуже охоче використовують правоохоронці.

Так наприклад, віртуальний секс ними розглядається як виготовлення та розповсюдження порнографічних матеріалів.

Ось кілька абсурдних випадків, про які писала редакція dev.ua:

  1. Інженер із Кременчука підзаробляв тим, що публікував на PornHub відеоролики, зняті під час сексу зі своєю дружиною. Отримав термін — три роки.
  2. Українець знімав порно і поширював його через обліковий запис Honey-sexpistol на Pornhub. Заплатив штраф — 3400 грн., а також за роботу експерта, якого залучив суд, — 1256 грн.
  3. Українка «за місцем проживання організувала незаконну діяльність із виготовлення та розповсюдження порнографічної продукції за допомогою веб-сайту Only Fans». Щоб переконатися в цьому, протягом 2021 року оперативниками тричі було організовано оперативну закупівлю порно під час контролю над скоєнням злочину.

Працюють не на батьківщині

Через обмежувальне законодавство в Україні немає офіційних порностудій, хоча досить поширене аматорське виробництво. Більшість українських «дорослих виконавців» або працюють із європейськими студіями (там, де це легально) — у Чехії, Німеччині, Нідерландах та Данії, або прямують через Атлантику до США та Канади.

Якщо студії в Україні є, то вони найчастіше «під дахом», породжуючи сірий бізнес без податків.

Портал Eurosexscene, який відстежує тенденції секс-індустрії в Європі, опублікував дані про Топ-10 українських порноактрис, які працюють на популярному сайті Xvideos.

Найпопулярніша виконавиця — Ivana Sugar — опублікувала 538 відео, які отримали 163 млн переглядів.

Ivana Sugar — українська порнозірка

«Ivana Sugar (також відома як Ліліан Брейн) працює у найбільших студіях, включаючи Brazzers Network (Канада), Reality Kings, 21 Sextury (Флорида, США), Chick Pass та Dogfart Network (США). Вона була номінована на кілька нагород AVN та виграла премію Galaxy у номінаціях „Найкраща нова виконавиця 2013 року“ та „Найкраща виконавиця жіночої статі 2014 року“. Блондинка, блакитноока і з цілком природною фігурою, вона нині є порнозіркою номер один в Україні», — так описує дівчину Eurosexscene.

Привертає увагу той факт, що, можливо, Ivana і українська порнозірка, але знімається вона не в себе на батьківщині.

Тому Соломаха вважає, що порноіндустрію є сенс легалізувати в Україні.

«Зараз актори просто виїжджають із країни на зйомки», — уточнює він.

З ним погоджується екс-директор зі стратегічного розвитку онлайн-кінотеатру MEGOGO Іван Шестаков:

«Думаю, що порно та еротику легалізувати треба, бо вона все одно є, але в тіні. Легалізувати та контролювати гру за правилами».

Порноіндустрія як бізнес

Як вважає Шестаков, порноіндустрія зароблятиме не на платежах від українців, які поступово дедалі менше платять за контент через війну та руйнування економіки.

Порно промисловість може заробляти на виробництві та реалізації контенту за межами України.

«Попит величезний, а професійних продакшенів у нас вистачає, тому продукт може вийти дуже якісний та конкурувати зі світовими студіями. До того ж Україна зараз найбільш обговорювана країна у світі», — наголошує Шестаков.

Екс-топ-менеджер вважає, що українські порностудії також можуть спробувати розвивати і свої лейбли, а не лише знімати контент на замовлення.

Хоча така опція, за його словами, обійдеться дорожче і виглядає набагато ризикованішою.

«Є багато підводних каменів. Не факт, що нам дадуть усе це легалізувати, навіть якщо ми зважимося на це. Не забуваємо про тиск тих, хто зараз допомагає Україні. У багатьох розвинених країнах не лише порнографія, а й навіть аборти заборонені», — міркує Іван.

Та й до закінчення війни нову індустрію, на його думку, навряд чи можна запустити — надто непрогнозоване майбутнє.

Сприйняття у суспільстві

«Працюю з еротичною драматургією з 2016 року. З упевненістю можу заявити, що ставлення до цього питання в суспільстві змінюється на позитивний бік», — розповідає художній керівник театру Dark Sofit Олена Неволько.

Хоча вона неодноразово спостерігала, як на її виставах, «глядачі покриваються плямами сорому, гризуть нігті та волосся і з жахом із „квадратними очима“ спостерігають за акторами».

Не всі ще готові сприймати еротику в мистецтві.

«На жаль, наші співгромадяни надто консервативні. Давно час цю „консерву“ розкрити», — наголошує вона.

Політичне прагнення в ЄС, на її думку, має на увазі легалізацію еротики та порно на території України.

На сайті президента зявилась петиція про легалізацію еротики і порно в Україні
На сайті президента з’явилась петиція про легалізацію еротики і порно в Україні
По темi
На сайті президента з’явилась петиція про легалізацію еротики і порно в Україні
«Затримувати за нюдси – нонсенс». Інтервю з автором петиції про легалізацію еротики та порно в Україні
«Затримувати за нюдси — нонсенс». Інтерв’ю з автором петиції про легалізацію еротики та порно в Україні
По темi
«Затримувати за нюдси — нонсенс». Інтерв’ю з автором петиції про легалізацію еротики та порно в Україні
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Як працюють нейронки, що створюють зображення та що вони вміють.

Читайте і гадайте, чи не вб’ють нейромережі мистецтво.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Vadym Leus
Vadym Leus MC.today, Content
0

Emily Bloom - моя однокурсниця)