UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Гроші
19 липня 2025, 09:04
2025-07-19
«Незрозуміло, навіщо це взагалі потрібно, хіба що для DefenceTech-проєктів». В учасників ринку є питання до «Дія.City Invest», анонсованого для венчурних фондів
Новий законопроєкт «Дія.City Invest» стосується лише нових фондів, які готові інвестувати у вузьку категорію компаній — резидентів «Дія.City», тож це є його слабкою стороною.
Новий законопроєкт «Дія.City Invest» стосується лише нових фондів, які готові інвестувати у вузьку категорію компаній — резидентів «Дія.City», тож це є його слабкою стороною.
Про це у коментарі для видання Forbes заявили кілька співрозмовників на інвестринку, які побажали спілкувалися анонімно через чутливість питання.
Зі слів одного з них, у «Дія City» — 2000 резидентів, але тільки чверть з них відповідає глобальному розумінню поняття «стартап».
«Якщо враховувати лише компанії з головним офісом в Україні, таких залишиться не більше 50», — стверджує він.
Співрозмовник видання додає, що глобальні венчурні фонди зазвичай інвестують у юросіб, зареєстрованих в інших юрисдикціях. «І вони навряд чи планують переносити юрисдикцію в Україну найближчим часом», — констатує він.
Інший співрозмовник вважає, що це може бути корисно хіба що для DefenceTech-проєктів, яких у «Дія.City» станом на червень близько 300.
«Незрозуміло, навіщо це взагалі потрібно, — каже він. — Хіба що для DefenceTech-проєктів».
Наприклад, Nezlamni від засновників Uklon вкладається у стартапи через зареєстрований в Україні Корпоративний інвестиційний фонд.
«Дія.City Invest» — це гарний розвиток КІФів, — каже співзасновник Nezlamni Дмитро Дубровський. — Серед переваг — можливість замінити бюрократичну КУА на управителя фондом».
Однак ключова проблема залишається невирішеною: більшість українських стартапів мають операційну компанію в Україні, але холдинг — за кордоном. «Незрозуміло, як, інвестуючи в українську „дочку“, я отримую частку в реальному каптейблі», — каже Дубровський.
Видання також наводить ситуації, коли мати іноземну юрособу для українського стартапу є не питанням вибору, а — умовою. Наприклад, її ставить оборонний фонд D3 Еріка Шмідта.
Forbes також нагадує, що за три роки існування «Дія.City» п’ять резидентів залучали інвестиції у свої українські юрособи. Це школа програмування GoIT, маркетплейс репетиторів Preply, маркетингова платформа Viseven, розробник тепловізорів «Око Камера» і виробник наземних роботів Tencore.
Зі слів заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, спрощене законодавство «Дія.City Invest» для запуску венчурних фондів може бути прийняте до кінця року.
Black box на пів року, донати як інвестиція в безпеку та крипта. Як айтішники витрачають гроші та у що інвестують
Зарплата працівників сфери IT в Україні — одна з найвищих. І саме вони є істотним джерелом допомоги армії та підтримки української економіки. Під час війни айтішники змінюють свої фінансові звички й замість інвестицій та відкладень часто донатять кошти на ЗСУ та волонтерські ініціативи.
dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують, скільки донатять та чи відкладають на чорний день.
Сьогоднішні герої — працівники IT-компаній Universe, Innovecs та PariMatch Tech.