Законодавча дилема виникла між автором проєкту нового Цивільного кодексу Русланом Стефанчуком і Національною комісією з питань електронних комунікацій (НКЕК).
Законодавча дилема виникла між автором проєкту нового Цивільного кодексу Русланом Стефанчуком і Національною комісією з питань електронних комунікацій (НКЕК).
НКЕК — один з органів, який погоджує проєкт. На наступне засідання вона підготувала власну позицію стосовно доцільності прийняття нового кодексу. У його проєкті міститься пункт, який концептуально розходиться з чинним законодавством про регулювання номерного ресурсу, який використовують мобільні оператори.
Так, стаття 322 проєкту Цивільного кодексу передбачає право на цифрове вирізнення.
Цифрове вирізнення міститись можливість створювати, набувати та використовувати різноманітні засоби цифрової ідентифікації: адресу електронної пошти, номер абонента телеком-мережі, обліковий запис (акаунт) тощо.
У службовій записці НКЕК підкреслює, що номери є обмеженим технологічним ресурсом електронних комунікаційних мереж. Телеком-оператори отримують тимчасовий дозвіл на використання діапазону номерів від НКЕК, після чого вони можуть присвоювати певні номери абонентам.
«Тобто, ресурс нумерації, в тому числі будь-який номер, не є власністю оператора електронних комунікацій або споживача електронних комунікаційних послуг (фізичної особи)», — йдеться в записці НКЕК.
Проєкт нового Кодексу наділяє фізичну особу правом створювати будь-які номери, але чітко не визначає, про які саме номери йдеться, не враховує централізований порядок розподілу ресурсів нумерації з боку держави.
І ще один важливий нюанс — новий Кодекс встановлює право фізичної особи на заборону повторного перевипуску та подальшого використання номера після її смерті.
«Члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України мають право вимагати в оператора електронних комунікацій … заборони повторного перевипуску та подальшого використання належного загиблому … за життя номера абонента електронної комунікаційної мережі», — йдеться в проєкті Кодексу. Ця послуга повинна надаватися безплатно, вважає його автор.
Це суперечить сьогоднішній практиці використання номерів. Якщо абонент певний час не користується послугами, оператори наразі можуть використовувати їх для обслуговування інших клієнтів.
Тому НКЕК вважає, що стаття 322 проєкту Цивільного кодексу «потребує відтермінування та можлива за умови розробки та законодавчого визначення моделі реалізації короткострокової заборони використання певних типів номерів».
Кожна людина матиме право на свій цифровий образ — тобто на все, що представляє її в інтернеті: акаунти, фото, відео, підписи, профілі в соцмережах тощо. Ви самі вирішуєте, як використовувати свій цифровий образ, і можете вимагати видалити або виправити недостовірну інформацію про себе. Створювати реалістичні імітації вашої зовнішності, голосу чи поведінки — зокрема за допомогою ШІ — можна лише з вашого дозволу, а весь такий контент обов’язково має бути позначений як штучно створений. Якщо хтось зробив подібний контент без вашої згоди — ви маєте право вимагати його видалення.
UDP
В рішенні НКЕК щодо питання цифрового вирізнення, яке було прийняте 11 березня, міститься вже безпосередня рекомендація щодо формулювання статті 322 нового варіанту Кодексу.
Як йдеться у висновку НКЕК, формати номерів чітко регламентовані міжнародним стандартом, міжнародним та національним планами нумерації і не можуть бути створені фізичною особою або оператором електронних комунікацій на власний розсуд.
«Також ресурс нумерації, в тому числі будь-який номер, не є власністю оператора електронних комунікацій або споживача електронних комунікаційних послуг (фізичної особи). Фізична особа-абонент користується номером за умови укладання з оператором електронних комунікацій договору про надання електронних комунікаційних послуг, оскільки номер являється однією з технологічних умов функціонування електронних комунікаційних мереж та отримання певних електронних комунікаційних послуг», — пише НКЕК.
З огляду на викладене, НКЕК пропонує абзац перший частини другої статті 322 проекту акта викласти в такій редакції:
«2. Цифрове вирізнення включає в себе можливість створювати, набувати та використовувати різноманітні засоби цифрової ідентифікації, зокрема адресу електронної пошти, обліковий запис (акаунт), засіб електронної ідентифікації та інші засоби цифрового вирізнення, необхідні для отримання електронних комунікаційних послуг, а також використовувати в установленому законодавством у сфері електронних комунікацій номер абонента електронної комунікаційної мережі.».
