У Ханої держави-учасниці ООН погодили нову конвенцію проти кіберзлочинності. Документ передбачає обмін даними між країнами та взаємну екстрадицію підозрюваних і набуде чинності після ратифікації щонайменше 40 держав.
У Ханої держави-учасниці ООН погодили нову конвенцію проти кіберзлочинності. Документ передбачає обмін даними між країнами та взаємну екстрадицію підозрюваних і набуде чинності після ратифікації щонайменше 40 держав.
За даними Mezha.media з посиланням на Nikkei Asia, конвенцію вже підписали 65 країн. Вона зобов’язує криміналізувати десять категорій правопорушень (від несанкціонованого доступу до систем і перехоплення трафіку до підробки даних) і надавати докази на запит інших держав, зокрема листування електронною поштою. Генсек ООН Антоніу Гутерреш назвав ініціативу «глобальною колективною відповіддю» на цифрові загрози, а в окремому розділі передбачена допомога країнам, що розвиваються, у зміцненні кібербезпеки.
Скепсис звучить від індустрії та правозахисників. Об’єднання технологічних компаній Cybersecurity Tech Accord застерігає: нечіткі формулювання можуть дати урядам важелі для вимог доступу до зашифрованих систем або примусу провайдерів передавати дані без відома користувачів. Human Rights Watch, Electronic Frontier Foundation та ще 17 організацій критикують можливість передавання персональних даних поза межами конкретних розслідувань і без достатніх гарантій прав людини; Управління Верховного комісара ООН з прав людини закликає чіткіше прописати процедури обшуків та вилучення цифрових доказів, аби уникнути переслідування за погляди чи висловлювання онлайн.
Контекст підписання теж викликав дискусії: господарем церемонії став В’єтнам, де, за словами правозахисників, триває тиск на блогерів та активістів; у спільній заяві вони попередили, що розмиті норми можуть бути використані проти мирних форм протесту в мережі. Водночас прихильники конвенції наголошують на економічній шкоді від кіберзлочинів — президент В’єтнаму Люонг Куонг назвав цю боротьбу «новою війною», яка щороку коштує світові трильйони доларів.
Цей документ став результатом багаторічних дебатів у межах ООН про єдині правила взаємодії з цифровими доказами. Ключові вузли імплементації лежать у площині національних законів: як саме країни визначатимуть «межі співпраці», які процесуальні фільтри діятимуть для запитів іноземних відомств, чи збережеться наскрізне шифрування користувацьких сервісів і чи запровадять незалежний нагляд за міжнародним обміном даними. Ратифікація 40 держав активує конвенцію, після чого її реальний вплив визначать деталізовані процедури і практика судів.
Раніше dev.ua писав про те, як Мінцифри долучились до глобального регулювання штучного інтелекту — у Страсбурзі офіційно підписано Рамкову конвенцію Ради Європи, що визначає правила використання ШІ відповідно до прав людини, демократії та верховенства права.
