Стас ЮрасовСпецпроєкти
24 квітня 2023, 09:37
2023-04-24
Підземні війни. Або чому тисячі українців раптом можуть залишитися без інтернету у розпал російської агресії
На початку березня приблизно 2000 сімей ЖК «Місто Квітів» залишилися без інтернету. І це ніяк не пов’язано з російськими ракетними обстрілами. Ні, зв’язок зник з іншої причини: просто провайдери не домовилися між собою.
Як розповіла dev.ua голова ОСББ «Місто квітів» Аліна Безкровна, в кінці робочого дня інтернетники розрили газон, який обслуговує ОСББ, без узгоджень із ними та з Департаментом із благоустрою.
Потім вони обрізали оптичний кабель, вирізавши ділянки до 1,5 м, трьом провайдерам — «Датанет», «Ланет» та «Білінк».
«У ТОВ „В.О.К.С.“ (обслуговує ділянку каналізації до будинку) повідомили нам, що це представники „Укртелекому“ знайшли порушення в їхньому колодязі. Але пізніше коли приїздили представники „Укртелекому“ для з’ясування обставин, вони стверджували, що не мають до цього жодного відношення», — розповіла нам Аліна Безкровна.
Що було далі
Один із провайдерів відновив сигнал за пів доби. Інший — через добу. Третій — через кілька діб.
На жаль, абоненти сиділи весь цей час без зв’язку, писали скарги та навіть адвокатські запити.
Ми вирішили поцікавитися в «Укртелекому», як таке сталося, в чому полягає глобальна проблема підземної кабельної каналізації і як можна її вирішити.
Як розповів dev.ua під час заходу «Регулятор 3.0» Іван Коломоєць, директор дирекції корпоративних відносин «Укртелеком», у «Місті Квітів» два провайдери конкурували між собою. У першого, за його словами, мережа була побудована на базі FTTB (кабель заводиться до будинку, а там стоїть світч, підключений до розетки — більш залежна від електроенергії технологія). А другий провайдер зайшов у ЖК з технологією GPON (це менш залежна від електрики технологія, тому що мережа живиться не на комутаторах у кожному будинку, а тільки на вузлі зв’язку).
Отже, як розповідає Іван, абоненти почали переходити до другого, новішого провайдера, бо його мережа локально менше залежала від відключень світла. Цю версію, до речі, підтверджує й пані Безкровна: один провайдер не зміг забезпечити наявність інтернету в абонентів під час відключення електроенергії, на відміну від іншого, що «спричинило значний перетік абонентів саме до них».
«І вони почали один одного різати. Один оператор відрізав кабель другого. І коли піднявся ґвалт, нічого іншого не придумали й сказали, що це „Укртелеком“ обрізав кабельну каналізацію», — пригадує цей славнозвісний випадок пан Іван.
Як каже Іван Коломоєць, «Укртелеком» у цій історії раптом опинився крайнім, хоча процедура відключення кабелів в кабельній каналізації у компанії складніша та такого випадку не могло бути в принципі.
Велика проблема кабельної каналізації
Зараз ви прочитали історію тільки про один випадок, коли через неврегульованість доступу до ККЕ страждають абоненти. Насправді таких історій є набагато більше. І виникають вони часто.
Загальна довжина кабельних каналів «Укртелекому» по всій країні складає понад 100 000 км. І її послугами користуються майже 4000 національних операторів та провайдерів, а також інших юридичних осіб. Для них це іноді єдина можливість потрапити до якогось об'єкта під землею, не викопуючи нову траншею та не тягнучи кабель «по повітрю» — від одного будинку до іншого (останній спосіб, до речі, ще й не дуже надійний).
Але кабельна каналізація має купу проблем, на які, здавалося б, ніхто не звертає особливої уваги.
«Ця інфраструктура поступово руйнується. Бо щоб її утримувати, необхідні величезні ресурси», — розповідає Іван.
Кабельна каналізація є не тільки в «Укртелекома» — компанії належить десь 85% цієї системи. Відрізки мережі збудували й інші гравці. Відносно великі власні системи є у «Датагруп», Веги та «Укрзалізниці».
Як правило, провайдери домовляються про будівництво нових ділянок із забудовниками нової нерухомості. Це невеликі відрізки підземних систем — 0,5–1 км від будинку до наявних колодязів кабельної каналізації «Укртелекому».
Він додає, що «Укртелеком» працює за нормативною базою і пускає до своєї каналізації інших гравців. Інші ж компанії у більшості випадків такого не роблять. І самі вирішують, чиї кабелі будуть лежати на їхніх ділянках.
Якщо розглядати цивілізований шлях, то повинно було бути відповідне звернення учасника ринку до регулятора, для врегулювання спору щодо доступу до інфраструктури ККЕ. Також додатково необхідно передбачити порядок демонтажу нелегального кабелю. Якби це питання було врегульоване, вважає Іван, то один провайдер не зміг би раптом вирізати мережу іншого, як це сталося у «Місті квітів». Він повинен був піти за спеціальною процедурою. І якщо дійсно б знайшов у своїй мережі нелегальний кабель, то повинен був спочатку повідомити про це.
«А за незаконне прокладання кабелю в ККЕ повинні бути штрафи. Бо це ж порушення чесної конкуренції», — підкреслює представник «Укртелекому». Бо хтось прокладає кабель і сплачує за це по чинний тарифам, а хтось — взагалі немає цих витрат у своєму кошторисі.
Як розв’язувати подібні проблеми
Іван Коломоєць вважає, що перший крок — це створення спеціальної бази, куди будуть додаватися всі ділянки кабельної каналізації в країні.
«Укртелеком» навіть може вести цю базу. Ми можемо своїм інструментарієм вести облік своїх та чужих ділянок», — підкреслює він, додаючи, що оператор може викладати його на сайт регулятора.
Він каже, хіба що держава може «стимулювати конкуренцію та захищати споживачів і менших гравців від неправомірних дій монополіста».
Але Іван Коломоєць вважає, що єдина відкрита база зробить рівними в правах усіх.
«Головне завдання — розкрити наявність цієї чи іншої інфраструктури в Україні», — розповідає пан Іван. За його словами, Європа йде таким шляхом: вона зобов’язує власників кабельної інфраструктури надавати такі дані, як мінімум, регулятору, а як максимум — викладати на сайт. Таким шляхом, як каже Іван, йде і «Укртелеком».
«Якщо тобі потрібно проїхати на машині від точки А до точки Б, ти можеш запросити маршрут у навігаторі. Таким же самим чином — автоматизовано — це повинно працювати й у випадку з кабельною каналізацією», — розповідає Іван Коломієць.
Користувач буде бачити на сайті або через застосунок (зараз він працює в тестовому режимі), якими вулицями проходить кабельна каналізація, де вона вільна, і розуміти, яким може бути маршрут підключення абонента до його мережі.
За словами Івана, додаток зараз буде випробовуватися в одному з регіонів країни, і «Укртелеком» хоче отримати від провайдерів, які їм почнуть користуватися, зворотний зв’язок: з їхньою допомогою можна отримати інформацію про те, де каналізація насправді не працює і є проблемні ділянки.
Що думають про єдиний реєстр у НКЕК
Ми поспілкувалися про ідею «Укртелекома» (створення єдиної бази кабельної каналізації) з представниками Національної комісії з питань електронних комунікацій, радіочастот та поштового зв’язку.
Там кажуть, що такий реєстр в «Укртелекома» дійсно є, але він закритий для інших операторів.
Але вони зазначають, основним законом («Про електронні комунікації») передбачено створення єдиної точки доступу до інфраструктури електронних комунікацій, в т. ч. і до кабельної каналізації.
«Така точка доступу повинна бути створена на основі електронної регуляторної платформи регулятора», — підкреслюють в комісії. Отже, створення спрощеного доступу до підземної інфраструктури на меті й в регулятора.
Тарифи не відповідають своєму завданню
Ще одна велика проблема кабельної каналізації, на думку Івана з «Укртелекома», — це тарифи. Грошей, які сплачують гравці ринку за доступ цієї системи, за його словами, недостатньо, щоб утримувати її у належному стані.
І на цій ділянці у двох колодязів вкрали кришку. Ще два — зруйновано: пройшла важка техніка. Ремонт коштуватиме від 120 000 до 160 000 грн. Як каже Іван, з дійсними тарифами доведеться чекати 12 років, щоб назбирати гроші на відновлення цієї ділянки.
Іван Коломієць додає, що є і гірші випадки, де у кабельній каналізації лежить всього 2–3 кабелі. І гроші на ремонт таких ділянок зібрати буде ще важче.
А ще є випадки, коли з кабельною каналізацією взагалі не рахуються: будують нову розв’язку та закатують колодязі в асфальт. І через такі випадки представникам «Укртелекому» доводиться окремо розібратися з виконавцями цього дорожнього ремонту — шукати відповідальних. Зробити це та зобов’язати відшкодувати збитки, як розумієте, дуже проблематично.
«Нам іноді простіше сказати, що ваші кабелі просто лежать „в землі“. Не платить нам за це нічого — ми за це не відповідаємо. Бо утримувати цю інфраструктуру стає все важче. Ми перебуваємо у загнаному стані й будемо говорити про це з регулятором», — підкреслює представник «Укртелекому».
Він додає, що в інших країнах, наприклад, в Іспанії, учасники ринку зібралися та підрахували, скільки каналізації в них є, скільки грошей треба на її утримання і скільки відсотків цієї інфраструктури їм взагалі потрібно, а від чого можна відмовитися.
Пан Іван додає, що можливо, ефективним буде підхід колективної відповідальності за утримання каналізаційної інфраструктури — коли провайдери вскладчину її ремонтують.
Що у підсумку
Кабельна каналізація електрозв’язку, якщо не знайти гроші на її розвиток, ризикує занепасти. Принаймні, деякі її ділянки можуть прийти в непридатність. Це ризик для всіх нас. Адже кабель, прокладений під землею, це найбільш надійний спосіб забезпечення інтернетом українських домогосподарств та підприємств. А особливо під час війни, коли кабель, протягнутий між домами, або по стовпах вуличного освітлення, може бути легко пошкоджений через дії агресора.
Але на проблему кабельної каналізації електрозв’язку поки що звертають обмаль уваги, як представники влади, так і учасники ринку. Залишається сподіватися, що це зміниться найближчим часом. Бо часу не так багато.
Бойова гігієна. Чим небезпечний WiFi на передовій, та чому інколи прилітає по Starlink: пояснює айтішник
Володимир Степанець, Senior Systems Architect в EPAM Poland написав великий пост-пояснення про те, чим небезпечний інтернет на передовій та чому роздавати його не варто як з терміналів Starlink, так і зі смартфону.
Публікуємо його аргументи, правила та поради.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі