Володимир Степанець, Senior Systems Architect в EPAM Poland написав великий пост-пояснення про те, чим небезпечний інтернет на передовій та чому роздавати його не варто як з терміналів Starlink, так і зі смартфону.
Публікуємо його аргументи, правила та поради.
Володимир Степанець, Senior Systems Architect в EPAM Poland написав великий пост-пояснення про те, чим небезпечний інтернет на передовій та чому роздавати його не варто як з терміналів Starlink, так і зі смартфону.
Публікуємо його аргументи, правила та поради.
Сучасні технології дозволяють досить точно виявити місцезнаходження ввімкнутого смартфона, лежачого на поверхні Марса з Землі. Питання лише в наявності потрібного обладнання та фахівців. Ми воюємо в Україні з ворогом, котрий знаходиться суттєво ближче. І одна з типових неусвідомлених проблем — виявлення положення будь-яких випромінювачів WiFi засобами РЕР ворога.
Фахівці вже тут почнуть казати «Bluetooth теж» чи «Та що завгодно виявити можна». І будуть праві. Але я хочу наразі пояснити лише правила бойової гігієни відносно WiFi. Бо ця проблема наразі стоїть гостріше всього.
Випромінювачем WiFi сигналу може бути не лише WiFi Access Point (точка доступу) або WiFi router (роутер), але ваш ПК, смартфон, розумний годинник, БПЛА, пульт БПЛА, розумна (та не дуже) колонка та й інші пристрої. Деякі з них дозволяють гарантовано вимкнути радіомодуль. Деякі — ні.
Якщо вам хтось каже «Та WiFi же не видно далі 300 метрів», «відійди далі та перевір, що не можеш підключитись!» — це значить, що цей «радник» не знає нічого про те, про що ви зараз читаєте.
Є велика різниця між встановленням з'єднання по WiFi та виявлення випромінювача.
Дійсно, якщо говорити про встановлення з'єднання, то дистанція може бути дуже невеликою. Особливо коли потужність клієнта невелика. Тоді виникає ситуація, коли парний пристрій «чує» сигнал, але не може «докричатись» до приймача точки доступу.
Але це геть не означає, що сигнал випромінювача неможливо «почути» на значно більшій дистанції. І ворожі фахівці РЕР це знають теж.
Стандарти технологій WiFi пройшли певну еволюцію. І хтось може сказати, що сучасні 802.11 ac/ax чи навіть 802.11 n мають дуже малу потужність, а їх сигнали на частоті 2.4 ГГц, а тим більш як 5 ГГц затухають дуже швидко на невеликій відстані. Це не зовсім так.
Більшість звичайних БПЛА теж працюють по WiFi цих стандартів. І вони можуть літати на досить велику відстань в умовах прямої видимості між антеною пульта та антеною БПЛА. Але багато хто не знає, що переважна більшість WiFi модулів в сучасних пристроях має забудовану підтримку старших стандартів 802.11 a/b/g, котрі передбачають суттєво більшу потужність випромінювання, і активують ці режими автоматично.
Тоді можна впевнено казати, що за допомогою БПЛА із спеціальним обладнанням РЕР (а це не лише «Орлани») виявити ваш активний WiFi роутер наприклад на тому ж ВОП чи у штабі частини, на відстані 10+ км з повітря — не така вже й тяжка задачка.
Простий приклад — виявити положення незамінного наразі для нас терміналу супутникового зв’язку Starlink з поверхні землі практично не можливо з дистанції понад 1 км (наявності РЕР обладнання БПЛА для цього в ворога ще досі не виявлено).
Але неприхований «під землю» WiFi роутер, котрий працює зазвичай в комплекті з терміналом, виявити можна й на дистанції 10 км спеціально обладнаним БПЛА та на ситуаційно меншій відстані з поверхні землі.
Це, до речі, одна з причин, чому більшість фахівців надає перевагу круглим терміналам V1 — є можливість працювати без WiFi.
Для виявлення позиції ворожим фахівцям РЕР буває навіть не потрібен БПЛА — достатньо мати декілька направлених антен на щоглах, щоб визначити два чи більше азимути навипромінювач.
Далі вже чиста та нескладна математика. Чи можна цьому запобігти — насправді ні, на жаль… Хіба що відмовитись від WiFi взагалі. Але як мінімум можна мінімізувати ці ризики. Тобто зменшити вірогідність та доступну дистанцію виявлення ваших WiFi мереж.
Правило № 1 — контролюй свої пристрої та вивчи як вимикати все те, що не можеш контролювати інакше. Всі у підрозділі мають знати, як вимкнути смартфон чи смарт-годинник (чи хоча б перевести його в режим польоту).
Вивчи які пристрої на позиції мають некерований WiFi-модуль та як їх вимикати повністю при потребі.
Правило № 2 — «Все що можеш — ховай під землю». Знайди такі місця для розміщення твоїх роутерів, точок доступу та інших випромінювачів WiFi, котрі мусиш використовувати, щоб мінімізувати можливість прийняття їх сигналів в повітрі (конус) та на рівні землі поруч. Землянка, обладнана ниша в окопі, підлога будинку, а то й підвал.
Зроби так, щоб з'єднання можна було встановити лише безпосередньо поруч. Земля — найкращій екран для випромінювання Якщо можеш використовувати Ethernet підключення по кабелю замість WiFi — ще краще.
Правило № 3 — При першій можливості контролюй за допомогою фахівців що може бути «видно» засобами РЕР в тебе на позиції. Якщо такої можливості нема, то хоча б простими WiFi сканерами для смартфона чи ПК.
Навіть якщо хтось ввімкнув режим «прихованої мережі» (Hidden SSID), це ніяк не зменшує ризик виявлення ворожою РЕР.
Правила WiFi-гігієни на фронті
