Українські інженери-пілігрими побудують реактор для місячного коворкінгу
Команда Space Hub поїхала на конгрес астронавтики до Дубаю з ідеєю будівництва торієвого ядерного реактора, а повернулася з ще більш грандіозним проєктом.
Команда Space Hub поїхала на конгрес астронавтики до Дубаю з ідеєю будівництва торієвого ядерного реактора, а повернулася з ще більш грандіозним проєктом.
Для засновника інноваційного інкубатора Space Hub — Максима Ткаченка з Дніпра — Міжнародний конгрес астронавтики, що завершився наприкінці жовтня у Дубаї, був уже другим. 2018 року Максим побував на Конгресі у Вашингтоні й тепер може порівнювати ці івенти.
За його словами, склад Конгресу в Дубаї оновився більш ніж на половину, і це говорить не тільки про активність коронавірусу, а й про динаміку розвитку SpaceTech. Серед учасників виявилася велика кількість невеликих приватних фірм та стартапів із власними розробками та фінансуванням. У цій атмосфері українські стартапи не загубилися і зуміли запропонувати цікаві розв’язання проблем, що турбують космічну спільноту.
Чим сьогодні дихає Space Community?
Погляди космічної спільноти зараз спрямовані на Місяць. Місячна тематика у тому чи іншому вигляді була присутня на 30% стендів учасників. Якщо раніше найпопулярнішою темою були стартові послуги, то тепер їх замінили доставка вантажів на Місяць та місячні ровери.
З експозицій учасників зникли кубсати, натомість з’явилися проєкти кораблів для далеких місій із ядерними руховими установками. Їх зараз називають «зіркольотами». На підході горизонтальні (літакові) старти для виведення на орбіту невеликих супутників. Багато місця на Конгресі займали стенди арабських компаній. Але більшість із них збирали контакти фахівців, мабуть, розраховуючи надалі скористатися їхніми послугами. На відміну від зазіхань США на Марс, арабський світ заявив про наміри досліджувати Венеру.
Що робила команда Space Hub на конгресі?
На цьому конгресі Максим Ткаченко та його партнери презентували торієвий ядерний реактор та можливості його використання у космосі. Сам торієвий реактор уже був побудований півстоліття тому і навіть випробовувався у космосі.
Перевагами таких установок перед урановими є більш безпечний перебіг реакції та простота конструкції, які полегшують його експлуатацію у космосі. А родзинкою запропонованого проєкту була його прив’язка до місячних умов та система охолодження у вакуумі. Конкретно ноу-хау команди — це застосування нових матеріалів та збільшення ККД реактора вдвічі до 8%, яке поки що було отримано у лабораторних умовах.
Проєкт торієвого твердотільного реактора представлено від імені компанії Pilgrim Engeneering, у складі якої 18 учасників. Більшість з них є вихідцями з України, але лише троє залишилися на Батьківщині. Інші проживають та працюють за кордоном.
Де можна збудувати такий реактор?
Лише американське законодавство дозволяє приватним компаніям розробляти та будувати ядерні реактори потужністю до 100 кВт. Тому проєкт реалізовуватиметься в США, насамперед силами учасників Pilgrim Engeneering, що проживають у цій країні. Будівництво реактора буде доручено професійній компанії, яка працює у сфері ядерної енергетики.
Раніше представники команди Pilgrim Engeneering здобули досвід у реалізації 8 орбітальних місій, а цього року брали участь у розробці для європейських компаній двох місячних роверів, які можуть з’явитися на поверхні нашого супутника вже наступного року.
Навіщо на Місяці реактор?
Завдання компанії — створити у 2025 році місячний коворкінг для місячних роверів й інших працюючих там роботів. Це місце буде забезпечено енергією, теплом, виділеною лінією зв’язку та захисним куполом від спалахів сонячної радіації.
Потужність реактора складе 10 кВт і буде достатньою для одночасного обслуговування до десятка місячних роверів.
Бізнес-модель коворкінгу пов’язана з можливістю полегшення корисного навантаження, що доставляється на Місяць. Вартість доставки вантажу на Місяць зараз оцінюється в $1,2-1,3 млн/кг. І автори проєкту вважають, що власникам роверів буде вигідніше купити обслуговування в коворкінгу, ніж доставляти на Місяць додаткові акумуляторні батареї.
Тепло та електрика від реактора дозволять апаратам пережити місячну ніч, яка триває 14 земних діб, і під час якої температура може опускати нижче -170°С, тобто продовжити термін експлуатації. А виділена лінія зв’язку дозволить оперативно передавати на Землю інформацію, отриману під час досліджень.
«Орієнтовна вартість реактора — $6 млн. Ми вже розуміємо, як ми можемо його доставити на Місяць, і де його можна поставити, зважаючи на концентрацію проєктів місячних місій. Запустити реактор ми зможемо дистанційно без участі людини. Зараз займаємося матеріалами та конструкцією захисного купола, а потім будемо розв’язувати питання з оператором передачі даних. На конгресі ми познайомилися з усіма місячними місіями й тепер хочемо з’ясувати, чи цікавий їм наш коворкінг?», — розповів Максим Ткаченко.
Щоб розпочати виробництво місячного коворкінга, розробники розраховують на замовлення від зацікавлених сторін. Але є й інші засоби залучення інвестицій.
Випробування для Індії. Україна допомагає ISRO створити нові ракетні двигуни
Випробування для Індії. Україна допомагає ISRO створити нові ракетні двигуни
Український стартап Promin Aerospace розробляє найменшу ракету в історії
Український стартап Promin Aerospace розробляє найменшу ракету в історії
Аграрний наглядач. Макс Поляков планує завоювати глобальне лідерство у сфері агромоніторингу
Аграрний наглядач. Макс Поляков планує завоювати глобальне лідерство у сфері агромоніторингу
