Тарас Яросевич — український айтівець, який працює в музичному стрімінг-гіганті Spotify. Ми зв’язалися з фахівцем і поговорили, наскільки важко потрапити на роботу до великої техкомпанії, чому Spotify так довго не запускав подкасти в Україні та як знайти спільну мову із шістьома представниками різних культур у команді (матеріал оновлено).
Тарас Яросевич — український айтівець, який працює в музичному стрімінг-гіганті Spotify. Ми зв’язалися з фахівцем і поговорили, наскільки важко потрапити на роботу до великої техкомпанії, чому Spotify так довго не запускав подкасти в Україні та як знайти спільну мову із шістьома представниками різних культур у команді (матеріал оновлено).
Я навчався в Києво-Могилянській академії. Водночас стояв вибір між суто математичними та економічними напрямами — я обрав останній, оскільки завжди цікавився прикладним аспектом математики для бізнесу.
У 2011 році, бувши на магістратурі, пішов працювати у велику консалтингову компанію Deloitte & Touche. Це був мій доайтішний досвід.
Робота була дуже інтенсивна, але це був хороший старт кар’єри. Пам’ятаю, що в фінальних раундах на вакансію претендувало близько 40 людей, із них влаштувалися на роботу лише половина. Це була престижна робота для будь-якого економічного факультету. Я займався фінансовим аудитом українських і закордонних компаній.
В один день могла бути агро- чи молочна компанія, а наступного — гінекологія.
В останній рік роботи в компанії я поринув в IT-консалтинг, цей напрям саме створили в Deloitte & Touche. Я робив базове покращення в процесі автоматизації фінансової звітності. Та все ж із часом робота в консалтингу виснажує та дає лише поверхневу картину про те, як впроваджувати системні рішення для бізнесу.
Я почав дивитися, що є на ринку, і звернув увагу на IT-компанію Ciklum, де працювали мої знайомі. Ще в університеті я проходив інтернатуру, де освоїв ERP-системи — це платформи для автоматизації стандартних бізнес процесів в компанії.
Власне, у Ciklum я почав займатися ERP-продуктами Microsoft на позиції Product Owner.
Були певні європейські клієнти, для яких ми розробляли додаткові модулі на базі стандартного функціоналу, у порівнянні з фінансами, більш творча робота. Нова робота стосувалася переважно закордонних клієнтів і спілкування англійською. Її я вивчив ще в університеті: там у мене вже був advanced-рівень завдяки різним заняттям, включно з публічними виступами й академічним письмом.
Після Ciklum перейшов працювати до компанії SoftServe. Там у мене був лише один клієнт. Це був стартап, SAAS-платформа зі штату Техас. Я займався фінтех-напрямком. Наприклад, мій клієнт співпрацював з телеком-компанією, потрібно було вирахувати, як зміниться ціна послуги, коли юзер використовує різну кількість ГБ пам’яті. Мені дуже сподобалися люди з команди клієнта. Я був першим Product Manager із боку SoftServe.
Єдине, що мені не подобалося, що це все ж був аутсорс і завжди була межа, до якої вони могли ділитися інформацією.
Типу «ти класний, але ж ти однаково з іншої компанії». Так цікаво, що під час вечірок чоловіки завжди хвалилися, у кого більший пістолет, такий типовий Техас.
У 2018 році я перейшов до німецької компанії SIXT, яка займається орендою автівок. Можливо, її ім’я не найгучніше, але вона є понад 100 років. У більшості європейських аеропортів стоять машини для оренди саме цієї компанії.
Свого часу SIXT відкривав у Києві R&D і шукав першого Product Manager для запуску застосунку нового продукту за каршерингом у Європі.
Мені самому потрібно було створювати команду, чого я раніше не робив. Також я розумів відповідальність щодо продукту, яким щодня будуть користуватися тисячі людей. Спочатку я відповідав за інтеграцію оплати за оренду авто, але перед публічним запуском зона відповідальності розширилася, я вже відповідав за інтеграцію із сервісами паркування.
Щомісяця я літав до Мюнхена, де базувалася компанія. І так я почав розглядати це місто для постійного життя. Усе було цікаво, але з точки зору розвитку, відчував, що переріс рівень PM і постійно робити одні й ті ж специфікації дещо набридало.
Компанія була доволі консервативна, у певний момент стало зрозуміло, що я не зможу стати директором — ця посада йшла далі кар’єрною драбиною.
Я подивився на керівнийсклад і не знайшов жодного керівника не німця.
Я зрозумів, що хочу працювати в справді міжнародній компанії з менш консервативним рівнем культури.
Представники Spotify написали мені в LinkedIn, коли я ще був в SIXT. Я чув про цей музичний сервіс, хоча не користувався ним.
Коли на першому інтерв’ю сказав HR, що в мене немає їхнього застосунку, то в неї аж щелепа «відвисла». Напевно, не потрібно було так казати (посміхається).
У компанії спочатку проходить кілька прескрінінгових інтерв’ю. А далі запрошують до офісу в Стокгольмі на весь день. Так проходить суперінтенсив і ти спілкуєшся з багатьма членами команди: від Team Lead до керівних менеджерів. Тобі ставлять запитання щодо досвіду та дають певні ситуативні завдання. Але я не пройшов із першого разу.
Однак у Spotify зробили крутий фідбек: менеджер розповів, що йому сподобалося, а що ні. Так відбувається далеко не в кожній компанії, і ти не знаєш, на що звернути увагу та що потрібно «підтягнути».
Минуло 1,5 роки, я майже покинув SIXT і знайшов нове місце роботи. Аж раптом знову написали зі Spotify. Проте була пандемія, тому співбесіди проходили онлайн. Наближався Новий рік і всі розійшлися по відпусткам. І компанія ніби як мене бере на роботу, а офіційного офера ще немає.
Урешті-решт, офіційна пропозиція надійшла, з кінця січня 2022-го року я працюю в Spotify. Зараз я живу в Мюнхені й мені дозволили працювати з дому. Це зручно, оскільки 8 місяців тому в мене народилася донька.
У компанії я працюю на позиції Product Manager і займаюся різними системами оплат по всьому світу. Мені подобається такий глобальний масштаб.
Зараз у нас є великий проєкт із Google. Останні три місяці в мене відчуття, що я працюю лише з цією компанією. Суть у тому, що наш сервіс першим погодився інтегрувати різні системи оплати. Користувачі Spotify, які завантажили наш застосунок через Play Store, зможуть оплачувати передплату Premium через одну з платіжних систем Google або Spotify. Це надасть кожному свободу підписуватися та здійснювати купівлі, використовуючи спосіб оплати на свій вибір прямо в затосунку Spotify.
Спочатку власник Spotify Даніель Ек пропонував залишитися на ринку росії, щоб розповсюджувати альтернативну інформацію тамтешній пропаганді.
Хоча наша компанія насамперед про музику, але ми також маємо на платформі значний відсоток подкастів, тому була така позиція. Однак із часом компанія прийшла до рішення закрити московський офіс, платну підписку, а потім і взагалі вимкнути сервіс для російського ринку.
Ми мали близько 1,5 млнх юзерів у росії. Хоча Spotify зайшов на нього відносно нещодавно, у середині 2020-го року та лише набирав оберти. Але після 24 лютого жодних запитань не залишилося.
Під час активної фази коронавірусу було декілька скандалів щодо розповсюдження недостовірної інформації про вакцинацію. Це, зокрема, стосувалося ведучого Джо Рогана, який надав слово антиваксерам у своєму подкасті, після чого певні музиканти почали покидати нашу платформу.
Дехто почав казати, що Spotify цікавлять лише гроші. Я так не вважаю. Не лише тому, що я тут працюю. Компанія відкрита щодо того, яку частку доходу залишає собі (близько 67% доходів від музики відправляють назад правовласникам — ред.) і при цьому вона все ще залишається збитковою.
А щодо модерації контенту, то це складна тема. Наприклад, у Facebook зараз гірша ситуація — не всі розуміють Meta.
У Spotify частина соціального пакета — це акції. Після скандалів, із січня, ціна на акції впала в майже два рази.
Сьогодні ситуація покращується: ціна на них зростає, хоча і не вийшла на рівень до падіння. Основний період інвестінгу в акції — близько 4-х років. Тому люди, які «подалися» на них чотири роки тому, зараз програли. Вони отримають менші гроші, ніж очікували.
Мене приваблює, що компанія має найбільшу частку ринку музичного стрімінгу — 30%. При цьому загальне число безоплатних і Premium-підписок разом становить майже 500 млн. Приріст за останній квартал — 6–7 млн юзерів по всьому світу.
Це не офіційна позиція компанії, а моя особиста думка, що, по-перше, — модерація певний час була з москви. Тому невідомо, наскільки в Україні були зацікавлені в цьому. Друга причина — не було зрозуміло, наскільки український ринок до цього готовий і наскільки це була б раціональна інвестиція.
До 2019-го року Spotify розширювався на «жирних» ринках — європейському, американському, австралійському й азійському. Там був сенс інвестувати не просто в сервіс, але і в локалізацію, наприклад, у подкаст.
В Україні лише 1,5 року як запустили платформу. Однаково акцент іде на більші ринки. Наприклад, Індія — там потенційно мільярд юзерів. Наш ринок номер один зараз, це — США. Цікаво, що на другому місці — Бразилія, оскільки там велика кількість населення і значна частка тих, хто використовує нашу платформу.
Spotify — велика і глобальна компанія, але нескладна. Тут все просто і неформально водночас. Ніколи не побачиш людину в офіційному костюмі. Чого тільки вартує офіс у Стокгольмі. Наприклад, на кожному поверсі є музичні інструменти: ти можеш сісти та грати на них.
Spotify періодично організовує власні музичні івенти. Ось як було в центрі столиці Швеції, коли пандемія пішла на спад. До того ж, компанія в контакті з усіма відомими артистами, і їх легко запросити на виступ чи в офіс.
У компанії зараз працюють приблизно 5000–8000 спеціалістів. Ми маємо три головні офіси, це — Стокгольм, Лондон і Нью-Йорк.
Компанія дуже інтернаціональна. Українців я зустрічав нечасто. Щодо моєї безпосередньої команди, то в ній є німець, індієць, австралієць, кореєць, нідерландець і бразилець. Також є різниця між головними офісами. Наприклад, шведи дуже ввічливі, американці — більш прямі, британці — джентельмени, які вміють красиво «відсікати», якщо це потрібно.
Компанія експериментує, але головний її фокус — це аудіоекспіріенс і його розширення. Це більше, ніж просто музика. Прямого завдання стати конкурентом YouTube немає, хоча кліпи на платформі ви можете дивитися.
У листопаді 2021 року ми завершили угоду щодо покупки платформи для аудіокниг Findaway. Попередньо у вересні плануємо запустити нову послугу в США, а далі виходили на інші ринки.
З іншого органічного розширення — продаж квитків на івенти. Немає такого, як у Facebook: «Давайте переробимо компанію під Meta», що потім від них люди буквально втікають. Я розумію, що це вирішує фаундер, але ж при цьому і стратегія компанії змінюється.
Хоча ми також експериментували. Наприклад, пішли в hardware і випустили Car Thing — спеціальний гаджет для авто, за допомогою якого через Bluetooth можна слухати Spotify. Це була певна ніша, оскільки машина — це одне з популярних місць, де людина слухає музику.
У мене доволі буремний рік: у Німеччині я живу всього 1,5 року і процес адаптації до життя в новій країні триває. Наближення повномасштабної війни відчував, оскільки в січні літав до України. Після 24 лютого мав великий рівень стресу. Колеги мене підтримували, але ж це більше про чемність, ніж про справжнє переживання трагедії.
Спочатку був у певному «астралі» від війни. А далі почав запускати активності.
Наприклад, запустили з другом сайт із вакансіями для біженців. Потім я зрозумів, що потрібно насамперед допомагати ЗСУ, оскільки в такій війні можна щось вирішити лише військовим шляхом. Разом із друзями ми організували доставку гуманітарного вантажу, але швидко зрозуміли. що замалі масштаби.
Спочатку був в певному «астралі» від війни. А далі почав запускати активності. Наприклад, допомагав запустити другу сайт із вакансіями для біженців. Потім я зрозумів, що потрібно насамперед допомагати ЗСУ, оскільки в такій війні можна щось вирішити лише військовим шляхом. Разом із друзями ми організували доставку гуманітарного вантажу, але швидко зрозуміли. що замалі масштаби.
Далі я якийсь час допомагав благодійному фонду, що складався в основному з айтішніків. Ми мали кілька напрямів: рації та дрони. У певний момент зрозумів, що просто «вигораю» та мало сплю, оскільки маю маленьку дитину. Тоді вирішив допомагати насамперед фінансово, що роблю й сьогодні.
повторювання предостанього абазацу.