💳 Потрібна європейська картка з лімітом 50к євро? Встановлюй Trustee Plus 👉
Олексій ДзюбаГаряченьке
15 січня 2025, 15:30
2025-01-15
Поразка чи перемога? Яким вийшов новий закон, який зобов'язує ЗМІ видаляти недостовірні коментарі (не лише про політиків і чиновників)
14-го січня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт № 11321 «Про медіа». Його ініціатором виступив голова Комітету ВР з питань свободи слова від партії «Голос» Ярослав Юрчишин. Відповідно до закону медіа повинно буде видалити коментарі читачів зі звинуваченнями посадовців (і не лише їх) впродовж трьох робочих днів з моменту отримання скарги чи припису Нацради або ухвали про відкриття відповідного провадження судом. У соцмережах пишуть, що це обмеження свободи слова, де медіа має «розписуватися» за всіх коментаторів. Розбираємося, чи все насправді так погано.
14-го січня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт № 11321 «Про медіа». Його ініціатором виступив голова Комітету ВР з питань свободи слова від партії «Голос» Ярослав Юрчишин. Відповідно до закону медіа повинно буде видалити коментарі читачів зі звинуваченнями посадовців (і не лише їх) впродовж трьох робочих днів з моменту отримання скарги чи припису Нацради або ухвали про відкриття відповідного провадження судом. У соцмережах пишуть, що це обмеження свободи слова, де медіа має «розписуватися» за всіх коментаторів. Розбираємося, чи все насправді так погано.
Новий закон
Онлайн-медіа звільнятимуть від відповідальності за недостовірні коментарі читачів, якщо їх видалять протягом трьох днів після отримання ухвали суду, скарги або припису Національної ради.
Таким чином було уточнено норму статті 117 Закону «Про медіа». Юридичною мовою це звучить так:
«Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті чи веб-сторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж 3 робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради або ухвали про відкриття відповідного провадження судом».
Як можна когось образити
Як випливає з судових рішень, значна кількість посадовців називає недостовірною інформацію, яка містить стосовно них негативний характер.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Так має працювати презумпція добропорядності.
У Верховному Суді кажуть, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій. Наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо. Така інформація, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 статті 277 ЦК).
Медіа як співучасник
Правило щодо відповідальності медіа за коментарі сторонніх осіб на їхніх ресурсах існує давно (в Україні — щонайменше з 2009 року) і було напрацьоване судовою практикою, зокрема Європейським судом з прав людини, пише Інститут масової інформації.
Якщо коротко, то медіа і власники публічних сторінок зобов’язані швидко видаляти коментарі читачів, які можуть ображати людей, мати характер наклепу чи самі по собі порушувати закон, аби не отримати судовий позов чи повістку на допит до слідчого. Водночас за умови своєчасної модерації коментарів, медіа та власники публічних сторінок знімають з себе відповідальність за такі коментарі.
У 2023 році набув чинності Закон України «Про медіа», який дав онлайн-медіа три робочих дні на обмеження доступу до такого контенту після отримання скарги або припису від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тут ідеться про загальні заборони для медіа на недостовірну інформацію та сумнівний інформаційний контент: заклики до тероризму, жорстокого поводження з тваринами, дискримінації, утисків, вживання наркотиків тощо.
Що стосується недостовірної інформації: справді важливо, щоб ця інформація, не ображала честь та гідність конкретної особи. Ідеться насамперед про ризик судового позову, а не санкції Національної ради.
«Позов може надійти не лише від чиновника, а від будь-кого, хто згаданий у коментарях у негативному контексті. Чиновників „приплели“ до цього законопроєкту більше для хайпу».
Законопроєкт № 11321 насправді лише доповнює вже наявну в законі «Про медіа» статтю і додає, що триденне вікно, коли медіа може видалити коментар і не нести відповідальність, розпочинається не лише з моменту отримання припису чи скарги Нацради, але і з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.
Таким чином, нові зміни створюють додаткову гарантію убезпечення медіа від судової тяганини за дії третіх осіб. Ця стаття і законопроєкт не впроваджують цензуру чи заборони, вони деталізують виняток з уже наявного обов’язку фільтрувати та модерувати контент медіа, до якого, по суті, належать і коментарі читачів, аби не допустити порушень закону чи образ честі й гідності осіб.
Судова практика
Суд ураховує наявність правил чи політик коментування на ресурсі, що забороняють розміщувати коментарі з протиправним вмістом. Наявність банера, попередження або цілої інструкції поведінки для коментаторів має знімати відповідальність із соцмережі, медіа чи публічної особи за порушення таких правил та загалом за коментарі, які опубліковано всупереч волі власника ресурсу.
Такий підхід застосовує Суд Європейського Союзу та деякі країни ЄС у межах національно законодавства. У такому разі посередники позбавляються потреби постійного модерування та контролю, але повинні оперативно реагувати на скарги. Однак ЄСПЛ вирішив обрати інший шлях, який можна описати словами: правила та політики впливають на відповідальність, але необов’язково звільняють від неї.
Звісно, ЄСПЛ створив та продовжує розвивати практику, якою вкрай незадоволені правозахисні організації. Тому медіа та медійним особам, що мають свої акаунти в соцмережах, варто приділити більше уваги модерації коментарів, щоб уникнути неприємних судових розглядів та пов’язаних з цим витрат.
Що каже ініціатор оновленого закону
Нардеп Ярослав Юрчишин вважає, що новий закон посилює захист доброчесних ЗМІ, не обмежуючи ні медіа, ні користувачів.
«Ніхто не зобов’яже медіа знімати критичні до будь-кого коментарі. Як і будь-які коментарі без юридичних на це підстав».
Юрчишин додає, що низка ЗМІ поширили інформацію, що законопроєкт № 11321 нібито обмежує свободу слова та вводить покарання для медіа, якщо вони не видаляють «негативні коментарі читачів щодо посадовців під новинами». І каже, що це брехня.
До прийняття законопроєкту, на медіа згідно «Закону про медіа» можна було звернутися до Нацради або подати до суду за поширення недостовірної інформації, якщо якийсь акаунт лишив під їхнім матеріалом коментар відповідного змісту. «Суд — це купа часу і витрат, а також загроза для іміджу ЗМІ», — вважає нардеп.
Фото — Ярослав Юрчишин
Після прийняття законопроєкту, продовжує пояснення Юрчишин, у випадку відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу який порушує «Закон про медіа», медіа самостійно може вирішити, що робити далі з коментарем, якого це рішення стосується.
«ЗМІ може або видалити такий коментар впродовж трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді».
«Також законопроєктом ми звільняємо від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. Зараз медіа реально можуть постраждати від позовів, якщо не процитують особу прямо, а передадуть слова. Хоча суть не міняється», — пише депутат.
Натомість ми пропонуємо ЗМІ полегшити спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини. І бути захищеними у цьому випадку від судових позовів, додає Юрчишин.
Він вважає, що брехню про законопроєкт № 11321 розповсюджують ті, хто стабільно подають до суду позови щодо захисту своєї «честі та гідності». «Прізвище одного з таких колишніх посадовців вам добре відоме. З судами йому працювати набагато легше, ніж із Нацрадою. Тому не здивуюся, якщо прізвище Портнова буде якось причетне до каналів поширення цієї маніпуляції», — підсумував Ярослав Юрчишин.
Перемога чи поразка
В соцмережах розгорілась дискусія щодо оновленого закону. Частина думок — негативні і сприймають новий закон як обмеження свободи слова. Інші навпаки пишуть, що зради немає.
«Ніякої зради окрім того, що медіа має розписуватися за всіх коментаторів. Фактично, медіа все одно забов’язані видалити коментар. А якщо не видалять, то згодні з автором, а значить будуть „тягнути ярла“ в суді», — пише автор військового Telegram-каналу «Розвідка Ноєм».
«Зради немає. Медіа і раніше мали обовязків щодо коментарів аудиторії. Законопроєкт 11321 навпаки дозволяє медіа мати люфт в 3 дні і вирішити питання в досудовому порядку. Бачки і телеги, які це розганяють, вам же першим потрібна ця норма, щоб вас не тягали по судах», — написала Оксана Романюк, директорка Інситуту масової інформації.
«Виникає питання, який штат має тримати медіа, аби відслідковувати усі коментарі усіх читачів в усіх соціальних мережах і перевіряти їх зміст на достовірність. Наприклад, якщо читач буде стверджувати про корупцію певного посадовця, чи має в такому разі ЗМІ проводити окреме журналістське розслідування стосовно цих даних, чи просто повинно „автоматом“ видаляти усі подібні коментарі, аби уникнути відповідальності», — запитують Ярослава Юрчишина під його постом.
«Можна на конкретному прикладі розібрати. Залишив хтось коментар про виробництво браковані снаряди для ЗСУ, чиновник подає, іде до суду, запис видаляють і снаряди перевіряти ніхто не буде чи що саме тепер буде відбуватись?»
«Судячи з того, як масово вкиди понеслися по всіх помийках, ви добряче наступили на хвоста кому треба!» — «Так і є», — відповів Ярослав Юрчишин під своїм постом.
