Двигун «Трембіти» — це сучасний рімейк імпульсного реактивного двигуна, вперше використаного на німецькій бомбі V-1 у 1944 році, вартістю $200.
Базова «Трембіта» летить зі швидкістю 400 км/год і має дальність польоту 200 км. Але наразі розробляється більша і потужніша модель, яка зможе долетіти до москви.
Ракета коштує лише $3000 у варіанті з приманкою і $15 000 у комплекті з 20–30-кілограмовою боєголовкою.
«Ми — ракета-волоцюга», — пожартував очільник інженерної групи Сергій Бірюков, додаючи, що низька вартість може стати вирішальним фактором в українських операціях, які мають на меті виснажити протиповітряну оборону противника. «Багато волоцюг можуть завдати багато шкоди».
Серійне виробництво ракет «Трембіта» має розпочатися після фінальних польових випробувань. Розробникам знадобилося лише півтора року, щоб досягти такого результату, адже шлях від креслярської дошки до поля бою зазвичай займає багато років, наголосили у статті The Economist.
«Невідомо, як довго Україна може розраховувати на масштабну іноземну військову допомогу. Тому „Трембіта“ — один з кількох ракетних проєктів, які, як сподіваються в Україні, сприятимуть відродженню вітчизняної промисловості», — також зазначило видання.
Наприкінці листопада Володимир Зеленський оголосив про перехід на ракети, які важче перехоплювати, поставивши за мету виробити 3 000 таких ракет до кінця 2025 року.
Завдання виробництва ракет воєнного часу вивело ракетобудування на новий рівень — підземний. Частина збірки вже перемістилася до захищених бункерів, тоді як виробництво компонентів розкидано по сотнях прихованих, непримітних об'єктів, таких як гараж, що прикриває «Трембіту».
«Ми будемо виконувати ракетну програму, незважаючи ні на що», — каже Володимир Горбулін, колишній радник з національної безпеки України і 62-річний ветеран ракетної промисловості, який консультує кілька проєктів. Він відмовляється ділитися деталями амбіцій України — з поваги, за його словами, до тих, хто ризикує своїм життям заради їх реалізації. Але він відкидає «дикі, погано поінформовані фантазії» про ядерне переозброєння, які нещодавно розбурхали деяких українців.
За словами українського чиновника з питань безпеки, Україні потрібно щонайменше рік для того, щоб виробляти ракети в кількості, дальності й з можливостями, які б серйозно загрожували росії.
До того часу багато що може змінитися. Якщо Дональд Трамп обмежить американську допомогу Україні (і якщо інші західні союзники підуть за ним), це може задушити й без того обмежені постачання західних ракет. Росія може використати переговори про припинення вогню, щоб вимагати обмежити виробництво українських ракет.
Тиск посилюється, але команду «Трембіти» це не зупиняє. «Якщо і буде перемир’я, то тільки між урядами, — каже пан Бірюков. «Ми — партизани. Наші ракети продовжуватимуть літати.