Командування Повітряних сил заявило, ще близько 20 російських ракет, які атакували Україну 13 січня, «не досягли своїх цілей» внаслідок радіоелектронної боротьби (РЕБ). Західні експерти вважають, що це «переломний момент» в питанні захисту неба України.
Командування Повітряних сил заявило, ще близько 20 російських ракет, які атакували Україну 13 січня, «не досягли своїх цілей» внаслідок радіоелектронної боротьби (РЕБ). Західні експерти вважають, що це «переломний момент» в питанні захисту неба України.
«На понад 20 [ракет] був вплив засобів РЕБ безпосередньо. А також, як вже зазначалось, є і неякісні, можливо, ракети, які можуть просто не долітати до своїх цілей і падати в полі», — пояснив речник командування ПС Юрій Ігнат. Тоді Україна вперше публічно заявила про такий вдалий спосіб протидії російським ракетам, пише BBC Україна.
Американський аналітичний центр «Інститут вивчення війни» (ISW) назвав це «зміною» можливостей українського РЕБу. В ISW вказують, що раніше можливості радіоелектронної боротьби використовували для виведення з ладу російських безпілотників, але не ракет.
«Це якісно новий підхід в боротьбі з ворогом, який полягає в тому, щоб не витрачати дорогі ракети зенітно-ракетних комплексів, а застосовувати РЕБ. Це тепер дає змогу впливати не лише на „Шахеди“, але й на ракети», — розповів колишній заступник начальника генштабу ЗСУ з питань ППО, генерал Ігор Романенко.
Тепер стало відомо, що за нейтралізацію» десятків російських ракет в ніч на 13 січня ймовірно стояла секретна українська система РЕБ «Покрова».
Вперше публічно про неї заявив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй статті від 1 листопада 2023 року для британського видання Economist.
Він повідомив про розгортання загальнодержавної системи РЕБ «Покрова» з можливістю заміни супутникового радіонавігаційного поля («спуфінгу»), придушення радіонавігації по всій лінії зіткнення та на більшій частині території України.
За декілька днів після обстрілу 13 січня начальник управління РЕБ генштабу ЗСУ, полковник Андрій Стариков в ефірі телемарафону заявив, що «Покрова» вже працює. Хоча і не відповів на пряме питання, чи покриває вона дійсно всю територію країни.
«Система є передовою у світі, такої ні в кого нема. Вона може здійснювати вплив на наведення крилатих ракет і частково — на БПЛА «Шахед», — заявив полковник ЗСУ.
Ярослав Калінін, очільник української компанії «НВЦ Інфозахист», яка виробляє засоби радіотехнічної розвідки, говорить, що загальнодержавна система РЕБ не обов’язково має покривати усю територію країни. Важливо, щоб вона впливала на супутникову навігацію російської ракети на шляху її польоту. Сенс в тому, щоб система наведення ракети накопичувала помилки, й на кінцевій стадії маршруту вона промахнулась.
«Можливо отримати похибку в наведенні, яка буде від 1 до 10% від дальності польоту ракети. Тобто якщо ракета летіла 1 тис. км, то 1% — це 10 км похибки. Це значить, що бойова частина цієї ракети десь вибухне, але не влучить в місто. Скоріш за все, вона буде дуже далеко від тієї цілі, куди намагалась влучити», — пояснив він.
Сучасні російські ракети, наприклад Х-101, використовують для навігації декілька систем: супутникову, інерційну, а також, ймовірно, вже задіюють механізми сканування рельєфу в польоті для порівняння з цифровим зображенням карти місцевості (аналог американських систем TERCOM i DSMAC).
Інерційна навігація базується на вираховуванні положення ракети на основі показників внутрішніх вимірювальних приладів, наприклад, акселерометра чи гіроскопа. Але при польоті на великі відстані вона накопичує значну похибку. Для корекції залучається супутникова навігація.
«Якщо цю систему заблокувати чи обманути завдяки спуфінгу, то крилата ракета …становиться вже не високоточним, а звичайним боєприпасом», — вказує полковник Стариков.
Це корегування даних з супутників навігації, які поступають на приймач ракети або безпілотника. Цей приймач отримує й обраховує спеціальні коди для визначення свого місцеположення відразу з декількох супутників. Існує декілька супутникових угруповань, які належать різним країнам, наприклад американська GPS, російська ГЛОНАСС чи китайська Beidou.
При цьому РЕБ не лише спрямовує ракету повз ціль, але й змушує піднятись вище над рівнем землі для ввімкнення вимірювальних пристроїв інерційної системи. Це може зробити її легкою здобиччю ППО.
У листопаді мілітарний портал Defense Express вказав, що розгортання національної системи РЕБ «Покрова» має «більш ніж стратегічне значення для України». Вона може завадити планам рф, яка робить головну ставку на літако-снаряди типу Shahed-136, «ефективність яких може впасти до близько до нульових значень».
