В Україні з’явилися розробники засобів радіоелектронної боротьби, які заважати балістичним ракетам росії через придушення супутникового зв’язку та геолокації.
В Україні з’явилися розробники засобів радіоелектронної боротьби, які заважати балістичним ракетам росії через придушення супутникового зв’язку та геолокації.
Про це розповів генеральний директор компанії Kvertus Ярослав Філімонов в інтерв’ю виданню «РБК-Україна». Він зазначив, що один із вітчизняних виробників уже мав підтверджений успішний досвід впливу на ворожу балістику, що завадило ракетам влучити у цілі.
За словами Філімонова, ракети загалом та балістика зокрема координують свою точність за допомогою супутників. Засоби радіоелектронної розвідки зазвичай не бачать ракету безпосередньо, адже вона летить за заданим маршрутом. Фіксацією об'єктів займаються радіолокаційні станції, які передають дані до системи ситуаційної обізнаності. Протидія ракетам за допомогою РЕБ реалізується через точковий вплив на навігаційні системи.
«Якщо ми говоримо про вплив на ракети, то дуже мало засобів РЕБ на сьогоднішній день можуть щось запропонувати в цій протидії. Проте в Україні є пара виробників, які роблять дійсно якісні перешкоди ракетам у вигляді так званих кібератак», — наголосив очільник Kvertus.
Водночас він додав, що попри наявність успішних кейсів відхилення ракет від курсу, РЕБ усе ж не є критичним і визначальним чинником у протиракетній обороні країни. Можливості збити балістичну ракету з курсу шляхом спуфінгу чи придушення GNSS-сигналів лишаються поодинокими та рідкісними випадками, які залежать від специфічних умов польоту й конструкції ракети.
Оцінюючи розвиток технологій у 2026 році, Філімонов спрогнозував, що протягом найближчих одного-двох років сфера РЕБ та радіоелектронної розвідки (РЕР) зазнає кардинальної трансформації. Головним вектором розвитку стане перехід від ручного керування системами до автоматизації та широкого впровадження штучного інтелекту.
Сьогодні окремі компанії вже пропонують рішення, які автоматизують збір інформації та за допомогою машинного зору фіксують скупчення техніки, особового складу чи радіосигналів. У майбутньому захист від повітряних загроз забезпечуватиметься глобально — через комплексні екосистеми, здатні миттєво реагувати на зміну частот, прошивок чи протоколів ворожих дронів.
Раніше dev.ua також повідомляв про вітчизняну систему РЕБ стратегічного рівня «Ліма» (Lima), розроблену компанією Cascade Systems. Лише за перші три місяці 2026 року цей комплекс дезорієнтував на фінальному етапі польоту 26 російських аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», а загалом від початку застосування нейтралізував 58 таких ракет. Система діє за принципом підміни супутникових координат (спуфінгу) та придушення сигналів навігації GNSS, змушуючи високоточну зброю ворога відхилятися від курсу та падати у полях.
