Чи є в Україні корупція і хабарництво? Білоруські IT-шники перевірили

У 2020 році одна з найстаріших компаній Білорусі Sciencesoft вийшла на український ринок і почала потихеньку облаштовуватися. Потрібно було сформувати місцеву команду і перевести охочих пожити й попрацювати в іншій країні.

Чи є в Україні корупція і хабарництво? Білоруські IT-шники перевірили

У 2020 році одна з найстаріших компаній Білорусі Sciencesoft вийшла на український ринок і почала потихеньку облаштовуватися. Потрібно було сформувати місцеву команду і перевести охочих пожити й попрацювати в іншій країні.

Здавалося б, в останній задачі немає нічого складного. Але прості організаційні моменти додали багато клопоту. Білоруси спотикалися на рівному місці.

Сегрей Гах, директор українського підрозділу, вирішив поділитися першим досвідом життя в Україні, позитивними й негативними кейсами.

Довідка

Sciencesoft (650 співробітників) створена у 1989 році, найстаріша IT-компанія в Білорусі. Спочатку займалася рішеннями для науки. Потім стала аутсорсинговою компанією (Cybersecurity, healthcare, science і так далі). Була четвертою компанією, яка увійшла у ПВТ.

Кейс перший: Офісу — немає

Менеджмент знайшов ріелторку з Ірпеня, містечка під Києвом. І частина співробітників з Мінська, які захотіли попрацювати в Україні, в результаті найняти житло саме там. Містечко  особливо сподобалося тим, хто переїхав з сім’ями. Самотні фахівці вважали за краще все-таки Київ.

«Моя дружина тільки раз десять виїжджала до Києва у справах, пов’язаних з документами», — розповідає менеджер. Сам він організував робочий кабінет на другому поверсі. І в столиці буває періодично. До Києва і по місту важко куди-небудь їхати, кожен день — корки.

Міський парк, Ірпінь 

Зараз в українській компанії працює близько 20 людей. Крім Києва та Ірпеня, у Sciencesoft вже є співробітники і у Харкові, і у Львові. Але офісом поки не обзавелися.

«Я не бачу можливості, як це зробити», — зізнається керівник. Навіщо він потрібен, поки не так багато людей?

«Людина на Позняках, людина на ВДНГ, люди в Ірпені… де їм створювати офіс? У центрі? А хто туди поїде?», — вигукує Сергій.

Тому менеджер бачить сенс в офісі або коворкінгу не для всієї української компанії, а для окремих команд, щоб їх зібрати разом.

Кейс другий: Магічна AromaKava

Довелося познайомитися з імміграційною службою. Дуже дивно, коли є закони, ти їх видруковуєш, приносиш, а в міграційній службі тобі кажуть зовсім інше.

Я вже вивчив, як вони себе ведуть у своїх підрозділах за різними адресами: на Петропавлівській, на Богдана Хмельницького і на Березняківській. Це три офіси ДМС (Державної міграційної служби). І вони — різні. Навіть якщо в одному і тому ж кабінеті двоє людей з однієї й тієї ж компанії подають той же самий пакет документів, — одному говорять одне, а другому  — інше.

Як відбувається на Б.Хмельницького: люди йдуть з торбами. Спочатку працівники з їжею заходять усередину. Потім вже відвідувачі — теж з торбами. І відразу ж виходять. Уже без сумок. З тортами, з якимись круасанами, хот-догами…

«Я не бачив, де вони їх там залишають. Але не знаю, як можна стільки з'їсти!», — каже Сергій.

AromaKava. Вона знаходиться відразу біля офісу ДМС на Хмельницького.

«Якщо ти хочеш отримати якусь консультацію, не потрібно йти до приміщення ДМС. Йди до  AromaKava. Тут сидить половина міграційної карти. Консультує», — зазначає керівник.

У кого здають у черзі нерви, йде в AromaKava, купує кілька чашок кави й круасанів, заходить у приміщення ДМС. А через 7 секунд виходить. «А я думаю, як він каву так швидко випив?», — розповідає менеджер.

І черга для таких людей просувається швидше, ніж для звичайних. «Хоча мені ніхто відкрито на хабар в Україні не натякав», — визнає Сергій.

Кейс третій: Бюрократія на місцях

Людина подавалася на оформлення місця проживання в Україні як першокласний фахівець. Компанія зробила адвокатський запит в Мінцифру, в міграційну службу.

«Нам сказали: ось такий потрібен пакет документів», — розповідає менеджер.

У цьому пакеті є дві довідки, про які усі знають: на відсутність інфекційних захворювань і від нарколога.

Людина їх заздалегідь зробила, здала аналізи. У довідках вказана адреса фактичного проживання. Для реєстрації також потрібно подати документ від власника квартири, яку він орендує.

А в ДМС кажуть: слухай, а чому у тебе в медичній довідці вказана одна вулиця, а в реєстрації — інша?» Людина пояснює: здавав заздалегідь, потім адреса місця проживання змінилася. Ні, кажуть, не підходить вже.

Як це вирішити? «У нас є політика: ніяких хабарів, ніяких шахрайств. Тому хлопець сів у машину, поїхав до клініки, оформив довідку заново», — розповідає Сергій.

Все це з'їдає багато часу.

Кейс четвертий: Проблема з КЗпП

Для того, щоб претендувати на постійне місце проживання і працевлаштування в Україні, потрібно бути висококласним фахівцем. Є список вакансій, хто це може бути. Крім того, за минулий рік зарплата повинна становити більше $24 000.

Необхідно, щоб нинішня посада збігалася з тим списком вакансій, який затверджений. А в ньому тільки — програміст, інженер-програміст, системотехнік …

«Якось ще туди тестувальника можна „присобачити“. А як інших?» — ставить питання Сергій.

Ми ризикували й подали одного PM. У трудовій книжці було написано: «фахівець з ведення проєктів, три роки досвіду». Інша людина була спецом з продажів. Ми спочатку подаємо адвокатський запит в Мінцифри. Воно рекомендує цих людей, оскільки бачить, що вони належать до ІТ. Але фінальне узгодження — в Мінекономіки. І вони нас відхилили.

«Тобто, міністерство, яке відповідає за сільське господарство, після схвалення міністерством, що відповідає за цифрову економіку, каже — ні».

І я тільки потім зрозумів, чому так. У людини, яка писала новий закон, були фактично зв’язані руки. Оскільки остання редакція КЗпП в Україні — за 2009 рік. Тоді ще не було ні девопсов, ні PM, ні тестувальників. Був тільки інженер-програміст.

Кейс п’ятий: позитивчик

Так вийшло, що у менеджера вичерпався ліміт на перебування в Україні — 180 днів.

«На початку літа я в'їжджав через український кордон з дружиною, дитиною, котом і моїм барахлом. У них з днями перебування було все нормально. А у мене — перевищення на три дні. Думаю: ну, все», — розповідає Сергій.

Ще коли менеджер виїжджав з України за сім'єю, його не попередили, що дні закінчуються. Він неуважно їх прорахував.

Передчуваючи недобре, менеджер відправив сім’ю їхати окремо. У Києві їх би зустріли. А сам пішов «здаватися» прикордонникам. Він сказав їм, що їздив у відрядження, і про ці дні забув. Визнав, що це його проблема на 100%.

Менеджер показав свій дозвіл на працевлаштування. Сказав, що намагався оформити свою легальну присутність в Україні, але через ковід виникали складнощі.

Прикордонники поцікавилися, хто він такий узагалі. Дізналися, що айтішник, директор. Погуглити, що таке Sciencesoft. Потім керівник прикордонної зміни склав документ: що це цінний фахівець, який у зв’язку з ковідом не міг переоформити папери вчасно. Як виняток, його рекомендували пропустити на територію України. Менеджер отримав свій штамп і поїхав далі.

Замість резюме

У цілому, якщо відкинути деякі бюрократичні моменти або нюанси з різночитання законодавчих актів, як каже Сергій, В Україні комфортно працювати. З кожним місяцем Дія стає все функціональнішою, реєстри нерухомості або податкових резидентів — це ті невидимі елементи інфраструктури, які «до біса полегшують життя», оплату податків можна здійснити у кілька кліків.

Але найбільше підкуповує емпатія людей на вулиці й в організаціях — будь то державні або приватні структури. Часто видно, що людина поспішає, але відкладає справи та, зітхаючи, каже: «Добре, давайте подивлюся, що можна зробити».

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також

Зеленський: Частка IT-галузі у ВВП України за два-три роки збільшиться до 10%. Що для цього потрібно?
Зеленський: Частка IT-галузі у ВВП України за два-три роки збільшиться до 10%. Що для цього потрібно?
Зеленський: Частка IT-галузі у ВВП України за два-три роки збільшиться до 10%. Що для цього потрібно?
"Написав код для соцмережі і вирішив втекти з IT". Історія дипломованого програміста, який розчарувався у професії
"Написав код для соцмережі і вирішив втекти з IT". Історія дипломованого програміста, який розчарувався у професії
Олександр Федотов 15 років тому писав програми, розробляв соціальні мережі. Але вирішив не пов’язувати своє життя з кодами, натомість вирішив за краще зайнятися маркетингом у консалтинговому агентстві «Ольшанський і Партнери» — компанії, яка є співорганізатором найбільшо]їIT-конференції Східної Європи iForum. Ось його історія.
Вони втекли в IT з різних професій. 7 історій: від гіда, геолога-підривника, фізика-ядерщика, лікаря, лінгвіста й археолога
Вони втекли в IT з різних професій. 7 історій: від гіда, геолога-підривника, фізика-ядерщика, лікаря, лінгвіста й археолога
Вони втекли в IT з різних професій. 7 історій: від гіда, геолога-підривника, фізика-ядерщика, лікаря, лінгвіста й археолога
Увійти в IT — можливість, яка сьогодні дана буквально кожному бажаючому. Ми вже писали про студентів, які потрапили у сферу IT буквально зі шкільної лави, і про дорослих співробітників IT-компаній, які працюють в галузі по чверті століття. Однак чимало цікавих історій про людей, які відмовлялися на користь IT від професій, які отримували потом і кров’ю упродовж багатьох років. У сфері інформаційних технологій працюють колишні лікарі, геологи, гіди… dev.ua розповідає їхні історії.
В Україні запустилась нова продуктова IT-компанія
В Україні запустилась нова продуктова IT-компанія
В Україні запустилась нова продуктова IT-компанія