Колишній заступник голови Адміністрації президента, а нині — діяч у сфері оборонних технологій Дмитро Шимків поділився враженнями від виставки озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі, порівнявши її з іншими провідними подіями галузі — SOF Week у Тампі та DSEI у Лондоні.
Колишній заступник голови Адміністрації президента, а нині — діяч у сфері оборонних технологій Дмитро Шимків поділився враженнями від виставки озброєнь Eurosatory-2026 у Парижі, порівнявши її з іншими провідними подіями галузі — SOF Week у Тампі та DSEI у Лондоні.
За словами Шимківа, якщо обирати еталон серед оборонних подій, то для нього це SOF Week у Тампі та DSEI у Лондоні — «на мою думку, ці події залишаються найкращими за якістю учасників, актуальністю представлених рішень, залученням військових кінцевих користувачів та загальною організацією».
Щодо Eurosatory він зазначив: «Безумовно, вражає. Це величезна, міжнародна та дуже представницька виставка. Але для мене вона часто більше нагадує демонстрацію національних амбіцій, ніж виставку оборонних технологій, організовану навколо реальних операційних викликів і потреб користувачів».
На стендах, за його спостереженням, «усе змішано разом: дрони, оптика, бронетехніка, системи зв’язку та безліч інших технологій. Результат — масштаб, але не обов’язково зрозуміла структура».
Шимків зазначив: «Найбільше мене здивувало те, наскільки мало уваги приділяється технологіям, які дедалі більше визначають сучасну війну: програмному забезпеченню, автономним системам, штучному інтелекту, напівпровідниковим технологіям, SDR-рішенням, архітектурам зв’язку та системам, орієнтованим на дані». За його словами, «великі техніка залишається найбільш помітною частиною експозиції, однак багато справді важливих інновацій сьогодні відбуваються саме у сфері програмного забезпечення та обчислювальних систем».
Він додав, що «український досвід показав, що успіх дедалі більше залежить від навігації, зв’язку, стійкості до РЕБ, штучного інтелекту та програмного забезпечення, а не лише від самої платформи».
Порівнюючи з SOF Week, Шимків описав останню як «не просто виставку», а «екосистему, де взаємодіють користувачі, урядові структури, закупівельні органи, інвестори та індустрія. Саме це створює реальні можливості для перетворення інновацій на спроможності». На цьому фоні, за його словами, «Eurosatory виглядає більш орієнтованою на демонстрацію продуктів (часто не нових і часто неспроможних прототипів), ніж на створення структурованої екосистеми навколо інновацій, закупівель та впровадження».
Водночас він визнав цінність події для нетворкінгу: «Eurosatory залишається чудовим місцем для зустрічей із партнерами, відновлення старих контактів, побудови нових зв’язків та розуміння загальних тенденцій розвитку галузі». Утім, за його досвідом, «це не те місце, де регулярно відкриваєш для себе щось справді нове, проривне чи надихаюче».
Шимків описав технічну проблему під час власного виступу на панелі: формат «silent disco» («аудиторія могла чути нас через навушники, але самі учасники панелі майже не чули один одного. Ми також насилу чули запитання із залу, що значно ускладнювало змістовну дискусію») — «такий підхід, можливо, вирішує проблему шуму, але водночас створює проблему комунікації».
Окремо Шимків відзначив присутність українських компаній: «Було дуже приємно бачити так багато українських компаній серед учасників виставки. Українські оборонні технології стають дедалі більш помітними та шанованими на міжнародній арені».
Водночас він закликав до відповідальнішої самопрезентації: «Із зростанням міжнародної уваги зростає і відповідальність за те, як ми представляємо себе світові. Квадрокоптер із закріпленим автоматом Калашникова може привертати увагу відвідувачів та журналістів, але навряд чи демонструє справжній рівень інженерної культури, технологічної складності та операційних інновацій, яких досягли українські компанії за роки війни».
Підсумовуючи, Шимків наголосив: «Українська оборонна індустрія має значно більше запропонувати світу, ніж імпровізовані або ефектні демонстрації. Наша справжня сила — у здатності вирішувати надзвичайно складні операційні завдання в умовах постійної адаптації до нових загроз, РЕБ, дефіциту ресурсів та швидкої еволюції поля бою».
