Дослідники перетворили старі смартфони на бюджетний дата-центр
Це рішення потенційно дасть змогу вбити двох зайців одним пострілом — зменшити кількість електронних відходів і знизити попит на компоненти для дата-центрів.
Це рішення потенційно дасть змогу вбити двох зайців одним пострілом — зменшити кількість електронних відходів і знизити попит на компоненти для дата-центрів.
Це рішення потенційно дасть змогу вбити двох зайців одним пострілом — зменшити кількість електронних відходів і знизити попит на компоненти для дата-центрів.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (UCSD) спільно з Google дали друге життя старим смартфонам Pixel, перетворивши їх на бюджетний дата-центр. За даними Google Research, списані смартфони є частиною так званого «втіленого вуглецю», пов’язаного з процесом виробництва та його вуглецевим слідом, повідомляє Tom’s Hardware.
Дослідження показало, що смартфони всього лише трирічної давнини досі демонструють вищу одноядерну продуктивність, ніж такі сервери, як Asus RS720A-E11, що часто зустрічаються в найпотужніших дата-центрах і можуть комплектуватися графічними процесорами Nvidia H200 або Nvidia RTX Pro 6000 та двома серверними процесорами AMD EPYC. Хоча останні забезпечують загальну потужність, про яку мобільний пристрій не може навіть мріяти, той факт, що смартфони все одно набрали більше балів у бенчмарку SPEC у розрахунку на одне ядро, означає, що за певного креативного підходу дослідники все ще можуть використовувати їх для обчислювальних завдань.
Насамперед вони очистили ці ґаджети від усіх зайвих компонентів: дисплеїв, акумуляторів, камер, динаміків, корпусів тощо. Залишилася лише материнська плата, оскільки саме на ній розміщено однокристальну систему (SoC), необхідну для виконання обчислень.
Після цього операційну систему Android замінили на універсальний дистрибутив Linux, який використовується в дата-центрах. Це дозволило позбутися зайвого «сміттєвого» софту, що був у оригінальному споживчому пристрої, та розгорнути ПЗ для оркестрації, як-от Kubernetes. Результати тестів продуктивності показали, що від 25 до 50 старих телефонів за своєю обчислювальною потужністю еквівалентні одному серверному двопроцесорному CPU.
В UCSD підрахували, що кластер із 20 телефонів здатний підтримувати роботу одного додатка, необхідного для курсу з понад 75 студентів. Тож замість розгортання в хмарі, що потягло б за собою додаткові витрати та використання ресурсів на боці комерційних дата-центрів, ці додатки можна запускати локально — на базі відпрацьованих смартфонів.
Дослідницька група планує використовувати 2000 телефонів для створення локального дата-центру, який зможе обслуговувати «сотню таких курсів одночасно». Крім переваг локального запуску програм та володіння необхідним для цього обладнанням, команда також зазначає, що це обходиться в «лише мізерну частку від звичайної вартості» (маючи на увазі збирання локального сервера з нових компонентів). Це особливо актуально сьогодні, на тлі зростання цін на чипи оперативної та флешпам’яті.
Дослідницька група заявляє, що планує запустити повноцінну систему вже наприкінці цього року, і прагне з’ясувати, як споживчі компоненти витримуватимуть безперервне навантаження в умовах дата-центру.




