Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Робота із зображеннями — найпростіші та найкращі інструменти 🖼

Війна за стандартами НАТО. Як працюють сучасні технології, ситуаційні центри та мережево-центричність на війні в Україні

Створення мережі ситуаційних центрів було передбачено рішенням РНБО від 4 червня 2021 року, наказом № 396 від 23 грудня 2021 року Міноборони було утворено робочу групу з цього питання. Але лише після початку повномасштабного вторгнення українські військові стали на крок ближче до натовських стандартів. 

Марина Ціркун, членкиня ГО «Аеророзвідка», керівниця напряму С4ІSR, розповіла деталі про роботу системи ситуаційних центрів і пояснила концепцію ведення мережево-центричних війн.

Залишити коментар
Війна за стандартами НАТО. Як працюють сучасні технології, ситуаційні центри та мережево-центричність на війні в Україні

Створення мережі ситуаційних центрів було передбачено рішенням РНБО від 4 червня 2021 року, наказом № 396 від 23 грудня 2021 року Міноборони було утворено робочу групу з цього питання. Але лише після початку повномасштабного вторгнення українські військові стали на крок ближче до натовських стандартів. 

Марина Ціркун, членкиня ГО «Аеророзвідка», керівниця напряму С4ІSR, розповіла деталі про роботу системи ситуаційних центрів і пояснила концепцію ведення мережево-центричних війн.

Ситуаційний центр — сучасна форма організації аналітичної діяльності, яка базується на синтезі інформаційно-комунікаційних технологій, засобів накопичення та представлення інформації.

До складу мережі мають входити Головний ситуаційний центр України, Урядовий ситуаційний центр, ситуаційні центри органів сектору безпеки й оборони, ситуаційні центри центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також резервні та рухомі ситуаційні центри.

Ситуаційні центри

Марина Ціркун  займається напрямом розвитку ситуаційних центрів, які забезпечують ситуаційну обізнаність для всіх представників сектору безпеки й оборони. 

«Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що маленька радянська армія не може побороти велику радянську армію, саме тому нам треба змінюватися, і робити це якомога швидше», — акцентує Марина.

Кілька років тому в українських військових уже був досвід роботи з американськими та канадськими партнерами, ще тоді намагалися запровадити концепції оперативного передання й обміну розвідувальними даними та координації між підрозділами, але «не злетіло», як каже Марина. Після повномасштабного вторгнення виявилося, що це дійсно важлива складова ведення сучасних війн і забезпечення ситуаційної обізнаності на всіх рівнях.

Загалом перший ситуаційний центр був створений на початку Київської операції, після її закінчення «Аеророзвідка» ухвалила рішення   масштабуватися на інші напрями. Зараз майже в кожному регіоні на лінії зіткнення є такий СЦ, який є технологічним хабом, що об’єднує та комунікує технічні засоби розвідки. 

Основна мета ситуаційних центрів — набрати оберти, налагодити роботу, передати свій досвід військовим і далі здійснювати підтримку та дорадче супроводження центрів. 

Крім ситуаційної обізнаності, у кожного центру є ще додаткові функції й особливості, усі СЦ різні. Хтось займається камерами, розставляє їх за лінією розмежування, щоби бачити ворога краще, хтось під’єднує стріми з БПЛА, у тому числі й для коригування артилерії, ведення розвідки, аналітики тощо.

«Усе це для того, щоби було менше втрат із нашого боку та більше втрат із боку ворога», — говорить Марина Ціркун. 

Мережево-центричність

Концепція мережево-центричності була придумана американським генералом Вільямом Овенсом у 90-х роках, і зараз ця концепція активно розвивається у країнах НАТО. Цьому сприяє перехід війни в кіберпростір і поява різноманітних технічних засобів розвідки, систем вогневого ураження, що мають можливість під’єднання до єдиної системи й інших пристроїв.

Фото BI DSS group

Загалом мережево-центричність полягає в тому, що всі війська та всі засоби мають бути об’єднані в єдину систему, і кожен солдат має отримувати ту інформацію, яка йому необхідна.

Мережі можуть бути різні: від мережі радіозв’язку та Starlink до мобільної чи стаціонарної мережі інтернет, а також інших каналів зв’язку, які можуть бути як основними, так і дублювальними. 

Кібербезпека 

Експерт зазначає, що та система ситуаційної обізнаності, якою користуються СЦ, розробляється та захищається військовими, а в захисті також допомагають західні партнери.  

«Було досить багато спроб із боку російських хакерів отримати доступ до цієї системи, але всі вони не мали успіху», — розповідає Марина. 

Розробка СЦ за концепціями 

Над розробкою працюють приблизно 20 людей, це вже сформований кістяк дуже досвідчених програмістів, адміністраторів і DevOps. Це одні з найкращих айтішників в армії. До колективу зараз шукають нових спеціалістів, розуміючи те, що на їхній онбординг знадобляться орієнтовно три місяці.

«Це для того, щоб швидше реагувати на „хотєлкі“, їх дуже багато, а спеціалістів, що займаються розробленням, не вистачає», — пояснює експертка.

Система також повинна бути готова інтегрувати в себе різноманітні технічні засоби розвідки й інші сенсори, що також є досить ресурсомістким процесом і потребує залучення вузькопрофільних спеціалістів.

Функціонування ситуаційних центрів, не враховуючи програмістів, підтримують до 100 осіб, але кількість співробітників розширюється. Ми намагаємося, крім підтримки, забезпечити створення нових центрів. 

«Це вимагає певного ресурсу та відбувається не так швидко, як нам би хотілося», — зазначає пані Марина.

На крок ближче до НАТО

У 2014–2015 роках систему почали створювати волонтери, потім цей рух переріс у військову частину. Після цього ВЧ була розформована та залишилася у вигляді одного з управлінь у військовому інституті телекомунікації. Зараз вона є як окремий підрозділ під керівництвом Міністерства оборони.

«Система вже досить „доросла“ та не має „дитячих хвороб“, однак вона постійно вдосконалюється та проходить періоди змін», — пояснює пані Ціркун.

Вона каже, що це нормально, бо навіть в аналогічних системах НАТО постійно відбуваються зміни: змінюються протоколи та стандарти, запроваджуються новітні технічні засоби та розроблення.

Одна з нещодавніх перемог України — долучання до міжнародного MIР-ком’юніті, яке пише стандарти до натівських систем керування військами. Тобто це шлях, що робить нас ближчим до ведення війн за стандартами НАТО.

За словами експертки, уроки, які Україна у складі Радянського Союзу отримала після Другої світової війни, залишилися в основі наших військових доктрин. Але середовище зараз зовсім інше, тож потрібно змінювати й своє мислення, і підходи до ведення бойових дій.

«У цьому є великий внесок команди, яка займається розробленням і підтримкою української системи ситуаційної обізнаності та ситуаційних центрів, що показують приклад об’єднання всіх джерел в єдину систему для формування загальної ситуаційної обізнаності й ефективного знищення ворога», — упевнена вона.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
«Українці відомі в світі за крутістю в технологіях». Про що говорили Бренсон і бізнес під час закритої зустрічі
«Українці відомі в світі за крутістю в технологіях». Про що говорили Бренсон і бізнес під час закритої зустрічі
По темi
«Українці відомі в світі за крутістю в технологіях». Про що говорили Бренсон і бізнес під час закритої зустрічі
Не «технологічний прорив», а пшик. Як насправді працює російський БПЛА «Мерлін-ВР»
Не «технологічний прорив», а пшик. Як насправді працює російський БПЛА «Мерлін-ВР»
По темi
Не «технологічний прорив», а пшик. Як насправді працює російський БПЛА «Мерлін-ВР»
DroneUa на війні: Найбільша в Україні компанія з безпілотних технологій займається аеророзвідкою шукає ворожі дрони кинуту техніку готує флот із 1700 безпілотників до посівної
DroneUa на війні: Найбільша в Україні компанія з безпілотних технологій займається аеророзвідкою, шукає ворожі дрони, кинуту техніку, готує флот із 1700 безпілотників до посівної
По темi
DroneUa на війні: Найбільша в Україні компанія з безпілотних технологій займається аеророзвідкою, шукає ворожі дрони, кинуту техніку, готує флот із 1700 безпілотників до посівної
Шукаєш роботу в IT та не знаєш, що надіслати CV чи резюме.

Ми розібрались, в чому різниця між ними, та коли і який саме документ треба.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
Катя Трусова — українська айтішниця, яка живе та працює в американському місті Остін, штат Техас. Нещодавно її пост у мережі LinkedIn зібрав понад 23 000 реакцій. У ньому дівчина розповіла, як майже перейшла працювати до компанії Apple, однак в останній момент отримала відмову, пов’язану з повномасштабною війною в Україні. Ми зв’язалися з Катею та дізналися деталі резонансної історії.
Військова школа «Боривітер» запускає курси з військового менеджменту відповідно до стандартів НАТО
Військова школа «Боривітер» запускає курси з військового менеджменту відповідно до стандартів НАТО
Військова школа «Боривітер» запускає курси з військового менеджменту відповідно до стандартів НАТО
«Боривітер» анонсував старт навчальної програми з напрямів військового процесу прийняття рішень, яка розпочинається в серпні. Деталі для dev.ua розповів співзасновник школи Орест Білоус.
«Не говоримо на політичні теми». Чому український єдиноріг AirSlate досі не покинув ринок росії
«Не говоримо на політичні теми». Чому український єдиноріг AirSlate досі не покинув ринок росії
«Не говоримо на політичні теми». Чому український єдиноріг AirSlate досі не покинув ринок росії
Українська компанія AirSlate має великий офіс в Україні, оцінку в понад $1 млрд та інвестиції на $130+ млн. Також вона має офіс у Санкт-Петербурзі, який після майже п’яти місяців війни росії з Україною не планує закривати та звільняти місцевий персонал. Розповідаємо головне з матеріалу AIN про те, що відбувається в компанії Семена Дукача, Вадима Ясиновського та Бориса Шахновича.
UPD.Найдорожчий фінтех Європи здешевів із $45 млрд до $6,7 млрд. Серед причин — війна в Україні
UPD.Найдорожчий фінтех Європи здешевів із $45 млрд до $6,7 млрд. Серед причин — війна в Україні
UPD.Найдорожчий фінтех Європи здешевів із $45 млрд до $6,7 млрд. Серед причин — війна в Україні

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.