В Україні чи не найдоступніший у світі мобільний зв’язок. Згідно з даними звіту Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та пошти (НКЕК), середньомісячний чек, який сплачують українці за цю послугу, — 102,1 грн.
В Україні чи не найдоступніший у світі мобільний зв’язок. Згідно з даними звіту Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та пошти (НКЕК), середньомісячний чек, який сплачують українці за цю послугу, — 102,1 грн.
Мобільний зв’язок подорожчав за останній рік всього лише на 7,5%, а з початку війни — на 28%. Але якщо рахувати вартість послуг у доларах США, то виходить, що він навіть подешевшав, бо національна валюта помітно впала за два роки війни.
Станом на початок 2022 року, якщо відштовхуватися від даних НКЕК та офіційного курсу долара на той час, середній чек за місячне користування мобільним зв’язком становив $2,8. Зараз, на початку 2024-го, він становить $2,6. Причому значною мірою певною стабільністю середнього доходу у валюті галузь зобов’язана доходам від роумінгу, які зросли в декілька разів за останні два роки. Причина — багато українців, що виїхали, продовжують підтримувати зв’язок із рідними.
Якби не роумінг, то ми б спостерігали більш значне падіння середнього чека в Україні у валюті. Де-факто воно і так відбулося, але у статистиці менш помітно.
За роки війни мобільні оператори не робили значних корекцій тарифів у бік збільшення, лише точково, для деяких послуг чи певних груп абонентів.
За вартістю мобільного зв’язку ми знаходимося на рівні таких країн, як Бангладеш ($1,58), Нігер ($2), Нігерія ($4). У країнах Європи послуги мобільного зв’язку коштують в рази дорожче. За місяць користування в Німеччині доведеться віддати у середньому $11, в Іспанії — $17, у Франції — $19.
Попри те, що ціни на мобільний зв’язок поки що залишаються супернизькими, компаніям доводиться вкладати дуже солідні кошти у відновлення інфраструктури, забезпечення її сталої роботи та навіть розбудову нової у таких складних умовах.
Так, наприклад, капітальні інвестиції у сфері телекомунікацій у 2023 році становили 18,9 млрд грн, що на 50% більше порівняно з 2022 роком. Більшість із цих інвестицій шли саме у мобільні мережі.
Мобільним операторам у 2023 році після блекаутів зими 2022-го довелося закупити, за даними НКЕК, 2549 додаткових генераторів і 129 584 додаткових акумуляторних батарей. Збільшення їхньої потужності потрібно було для того, щоб забезпечити критичні вузли зв’язку та базові станції навіть під час тривалих відключень живлення. Уряд поклав на мобільні компанії певні зобов’язання з забезпечення роботи критичної інфраструктури. І оператори повинні їх додержуватися.
Оператори отримують доходи у гривні, але закуповують генератори, батареї, а також нові базові станції й інше телеком-обладнання за кордоном, сплачуючи у валюті. Тому для цих компаній важливо, щоб їхній дохід не знижувався, а навпаки — поступово зростав, аби забезпечувати розвиток мережі.
До речі, попри обставини, мобільні компанії продовжують розбудову мереж 4G в Україні. Це підтверджується статистикою. Так, за даними телеком-регулятора, кількість підключених до 4G-мережі сім-карток станом на кінець 2023 року становила 29,8 млн. Це майже на 4 млн більше, ніж 2 роки тому, що свідчить про розширення 4G-покриття. Але, на жаль, сумарна кількість абонентів, котрі користуються мобільним зв’язком в країні, з початку війни знизилася майже на 5 млн. Певна кількість людей поїхала з країни і відключила зв’язок, також велика частина українців залишилася на окупованих територіях, де наші мережі не працюють.
Навряд чи найближчими роками абонентська база в Україні помітно зросте, а от витрати на підтримання інфраструктуру точно зростатимуть. Наприклад, тільки витрати на електроенергію та пальне у мобільних компаній за останні роки виросли вдвічі.
І зростання як капітальних, так і операційних витрат у найближчому майбутньому не припиниться. Україна рухається в напрямку Європи, тому повинна мати таке саме щільне мобільне покриття, в тому числі для забезпечення так званої цифрової рівності між населеними пунктами різного масштабу та регіонами.
Цифрова рівність — це майбутнє України, це рівномірний розвиток бізнесу та його зростання, це рівномірний доступ до освіти та цифрових сервісів.
Щоб реалізувати цю стратегію, мобільним компаніям доведеться добудовувати швидкісні мережі в регіонах. Для досягнення цієї мети їм знадобляться нові радіочастоти, які телеком-регулятор уже готується виставити на тендер. З останніх повідомлень можна зробити висновки, що всі три мобільних оператори зацікавлені в отриманні додаткових частот.
Так, крім нових інвестицій в інфраструктуру, мобільним компаніям найближчими роками ще доведеться вкластися у купівлю нових радіочастотних ліцензій, а це додаткові кілька мільярдів гривень тільки на отримання подібних дозволів.
Щоб реалізувати заплановане та не втратити наявний рівень якості та покриття, телекомам доведеться найближчим часом коригувати тарифи. Інакше подальший розвиток навряд чи буде рентабельним. А телеком — це все ж таки бізнес, а не соціальна ініціатива. Інвестори будуть зважати насамперед на те, наскільки подальші кроки в Україні будуть виправдані.
Звісно, навряд чи тарифи одразу піднімуться з $2-3 за місяць до середньоєвропейського рівня ($10–20), але їхнє помірне зростання, найімовірніше, відбуватиметься у 2024 році та подальших роках.
