Як змінилась ціна на послуги оператора, скільки втратила компанія, як змінилися абоненти — Ісмет Язиджи, СЕО lifecell, дав велике інтерв’ю виданню «Мінфін». dev.ua дає основні тези.
Як змінилась ціна на послуги оператора, скільки втратила компанія, як змінилися абоненти — Ісмет Язиджи, СЕО lifecell, дав велике інтерв’ю виданню «Мінфін». dev.ua дає основні тези.
Чи бачили ви на ринку хоч якусь річ, яка не подорожчала? Не тільки Україна, а й увесь світ страждає від інфляції та підвищення цін, які спричинило російське вторгнення.
У нашій індустрії немає жодної речі, на яку не впливає обмінний курс та ціни на енергоносії, які дуже підвищилися… Ми хочемо продовжувати працювати та надавати послуги найвищої якості.
Найдешевші тарифні пакети подорожчали на 10−15 грн, а найдорожчі — максимум на 50. Основна лінійка тарифів варіюється у ціні орієнтовно від 50 до 200 грн.
Зараз ми можемо конкурувати з іншими гравцями на ринку не лише завдяки ціні, а й завдяки нашій мережі та якості послуг. Тому ціна вже не є нашою єдиною конкурентною перевагою.
По-друге, це підвищення тарифів відбулося також і у наших основних конкурентів. Тому наші тарифи все одно залишаються найдоступнішими.
Використання даних і обмін повідомленнями (з початку війни — dev.ua) збільшилися у 200, 300 або іноді 400 разів.
Багатьом нашим абонентам довелося залишити свої домівки — особливо тим, хто мешкає на сході України. Вони перемістилися на захід України або ж виїхали за кордон. Тому кількість наших абонентів у роумінгу збільшилась у сотні разів. Не тільки у нас, але і у наших конкурентів.
Нещодавно ми оголошували результати 2 кварталу, згідно з якими наша 3-місячна активна база абонентів зменшилася на 500 тис.
Від моменту спрощення процедури перенесення номеру до нас прийшло майже 36 тис. абонентів, а пішло трохи менше 8 тис.
З моменту запуску послуги реєстрації через «Дію» українці зареєстрували в lifecell понад 17,5 тис. номерів.
Для абонента реєстрація мобільного номеру — це убезпечення від шахрайських схем, захист даних і персональної інформації.
Наша мережа працює у населених пунктах, які не були окуповані, або ж нещодавно звільнених. Як тільки ЗСУ вибиває окупантів із населеного пункту, ми відразу ремонтуємо пошкодження і відновлюємо зв’язок… Коли ЗСУ звільнили територію Харківської області, ми відразу відрядили туди свою команду зі спеціальним обладнанням.
Якщо говорити у відсотках, то не працює десь від 7% до 10% нашої мережі, але ця цифра змінюється щодня. Переважно, це та мережа, яка знаходиться на тимчасово окупованих територіях.
Коли росіяни окуповують територію, їхня перша мета — вимкнути український зв’язок. Це те, що трапилося, наприклад, у Херсоні. Ми не мали там офісу, тому залишалися в місті до кінця. Проте, зрештою, окупанти знайшли оптоволоконний кабель, перерізали його — і зв’язок зник.
Росіяни приводять на захоплені території своїх операторів, роздають людям sim-картки і змушують користуватися їхнім зв’язком. Тому, коли ми дізнаємося про подібні ситуації, вживаємо заходів. Якщо наше обладнання опиниться в руках окупантів, вони не зможуть його використовувати для своїх цілей.
Одне з рішень — робота з паролями. Лише обмежена кількість людей знає пароль до конкретної базової станції. Якщо станція опиняється в руках окупанта, ми можемо легко її заблокувати — вона стане просто грудою металу. Для її запуску доведеться замінювати всю активну частину базової станції.
Навіть зараз, під час війни, ми впроваджуємо нові для України сервіси — VoLTE, VoWiFi.
Ми розвиваємо великі дані та блокчейн-технології — наприклад, процес підписки чи наші смарт-контракти. Я дійсно вірю в технології на основі блокчейну. Вони допомагають зменшити кількість бюрократії та кількість паперів, тому є більш екологічно дружніми.
Ми вже доволі розвинені в цифровому сенсі, особливо, це стало очевидним під час пандемії. Наприклад, ми першими в Україні почали використовувати дашборди — панель, на якій ми бачимо всю статистику та параметри нашої мережі абонентів. І також ми використовуємо теплові мапи, щоб відстежувати рух наших абонентів.
За останні 6−8 кварталів наші прибутки стабільно зростали, причому у відсотковому відношенні швидше, ніж у наших конкурентів.
У першому кварталі цього року ми також стабільно зростали і за прибутками, і за абонентською базою. Але у другому кварталі ми були шоковані через війну, як і весь світ. Нам довелося зафіксувати чистий збиток. Це фінансові збитки через списання обладнання, а не операційні. Проте в другому кварталі ми все одно зафіксували зростання доходу на 5,4%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року.
Ми також продовжуємо інвестувати в розширення нашої мережі, хоча капітальні інвестиції (CAPEX) зменшилися на 33%, порівнюючи з другим кварталом 2021 року.
Загалом, ми налаштовані оптимістично, але я би запропонував Міністерству фінансів трохи переглянути свою політику щодо податків та плати за користування радіочастотним ресурсом, бо для роботи мобільних операторів це важливо, і нам би це дуже допомогло.
Мені здається, що $10 млн — цілком реалістична сума наших втрат. Але тут йдеться не тільки про втрати фізичні, а також про втрати абонентської бази, тому що вона значно скоротилася через війну.
