Тегеран заявив про наміри стягувати ліцензійні збори з технологічних компаній за використання підводних інтернет-кабелів, прокладених через стратегічну протоку. Держмедіа, пов’язані з режимом, натякають на фізичне пошкодження інфраструктури в разі відмови платити.
Тегеран заявив про наміри стягувати ліцензійні збори з технологічних компаній за використання підводних інтернет-кабелів, прокладених через стратегічну протоку. Держмедіа, пов’язані з режимом, натякають на фізичне пошкодження інфраструктури в разі відмови платити.
Військовий речник Ірану Ебрагім Зольфагарі минулого тижня написав у X: «Ми запровадимо збори за інтернет-кабелі». Медіа, пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції, уточнили деталі: компанії на кшталт Google, Microsoft, Meta та Amazon мають виконувати іранське законодавство, кабельні оператори — платити за прохід кабелів, а права на технічне обслуговування мають перейти виключно до іранських структур.
Через Ормузьку протоку, пише CNN, проходять кілька великих міжконтинентальних підводних кабелів, що з'єднують Європу, Азію та Перську затоку. Більшість із них навмисно прокладено вздовж оманського узбережжя — через давні побоювання щодо Ірану. Проте дослідник TeleGeography Алан Молдін зазначає, що два кабелі — Falcon та Gulf Bridge International — таки проходять через іранські територіальні води.
Якщо Іран справді вдасться до диверсії, наслідки виходять далеко за межі сповільнення інтернету. Під удар потрапляють банківські системи, військові комунікації, хмарна інфраструктура для ШІ, аутсорсинг-індустрія Індії. Країни Перської затоки можуть втратити зв’язок, що критично позначиться на нафтогазових операціях. Частина Східної Африки ризикує залишитися без інтернету взагалі.
Втім, є важливий нюанс: за даними TeleGeography, кабелі через Ормузьку протоку забезпечують менш як 1% глобальної міжнародної пропускної здатності станом на 2025 рік. Для окремих регіонів удар буде відчутним — для всього інтернету одразу, ймовірніше, ні.
Окремою проблемою стає ремонт. Під час активних бойових дій кабельні судна змушені тривалий час стояти нерухомо для усунення пошкоджень — це робить їх уразливими. З п’яти технічних суден, які зазвичай працюють у регіоні, наразі всередині Перської затоки залишилося лише одне.
Іранські медіа виправдовують претензії міжнародним правом і посилаються на прецедент Єгипту: Каїр роками заробляє сотні мільйонів доларів на транзиті кабелів через Суецький канал. Але міжнародні правники вказують на принципову різницю: Суец — штучний канал на єгипетській території, Ормузька протока — природний прохід із зовсім іншим правовим режимом.
Виконати вимоги технологічним гігантам також фізично складно: американські санкції прямо забороняють будь-які платежі на адресу Ірану. Тому частина аналітиків вважає заяви Тегерана більше демонстрацією сили, ніж реальною політикою.
«Іран прагне накласти такі витрати на глобальну економіку, щоб ніхто більше не наважився на нього нападати», — пояснює Діна Есфандіарі, керівник напряму Близького Сходу в Bloomberg Economics.
