За останні два з половиною роки, мабуть, кожен з українців показав своє справжнє обличчя. І в якомусь сенсі нам стало простіше жити, бо ми вже краще знаємо, хто та чого вартий, від кого що очікувати.
За останні два з половиною роки, мабуть, кожен з українців показав своє справжнє обличчя. І в якомусь сенсі нам стало простіше жити, бо ми вже краще знаємо, хто та чого вартий, від кого що очікувати.
Те ж саме можна сказати і за українські бізнеси. Напевно, зараз кожен із нас легко сформує для себе п’ятірку українських компаній, якими він став по-справжньому пишатися. Не будемо спойлерити цей перелік. Але, скоріш за все, у багатьох він максимально співпадає.
Напередодні Дня Незалежності ми вирішили розповісти про галузь, яка зустріла війну одна з перших і виявилася однією з найстійкіших — це телекомунікації.
Ми мали зв’язок безпосередньо під час вторгнення. Зв’язківці — одні з найперших, хто відновлював постачання послуг на деокупованій Київщині, Херсонщині, Харківщині.
Навіть так: мобільний зв’язок взагалі можна вважати одним із символів повернення України на свої території.
Телекоми не підвели українських біженців і за кордоном, надавши їм доступний роумінг. Телекоми працювали, коли у нас вдома не було світла. Вони навчилися давати нам оптичний інтернет, навіть, коли енергопостачання немає добу і більше.
Зв’язківці — дійсно одні з найсильніших. І сьогодні ми, разом з компанією «Київстар», на яку припадає половина інвестицій у галузь за останні роки, хочемо детально розповісти вам про їхні досягнення та нові виклики.
Коли тільки почалося широкомасштабне вторгнення, величезна кількість українців опинилася за кордоном — понад 4 млн людей. І десь 2 млн — це абоненти «Київстару».
Як розповідав на другий місяць широкомасштабного вторгнення СЕО «Київстар» Олександр Комаров, канали не були розраховані на таке навантаження і довелося інвестувати в їхнє розширення.
«Із самого початку, коли не було жодних комерційних поблажок з боку наших іноземних телеком-партнерів, ми почали надавати бонуси. І нарахували їх нашим клієнтам на суму 350 млн грн, щоб вони змогли підтримувати зв’язок за кордоном», — розповідав він dev.ua у квітні 2022 року.
«Київстар» тоді звернувся до основних партнерів у країнах, де на той час було найбільше його роумерів, і пояснив їм ситуацію, яка склалася.
«Партнери пішли нам назустріч і як акт доброчинності надали тарифи на міжоператорському рівні, завдяки яким ми запустили послугу „Роумінг як вдома“», — пригадують у компанії.
Згодом команда оператора масштабувала цю ініціативу і почала домовлятися з іншими партнерами, щоразу укладаючи нові угоди й додаючи нові країни. Спочатку угоди були короткостроковими, що створювало додаткове навантаження на команду. Але пізніше був підписаний Joint Statement, який дозволив укладати угоди на більш тривалий термін.
«Це трохи розвантажило команду і дало впевненість у тому, що послугу „Роумінг як вдома“ можна продовжувати», — пояснюють у «Київстарі».
Членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) Лілія Мальон додала, що угоду продовжено до першого липня 2025.
З моменту вторгнення «Київстар» обслужив за кордоном більш ніж 4 мільйони унікальних абонентів, водночас щомісячна активна база користувачів «Роумінг як вдома» — більше мільйона.
У компанії бачуть, що наразі їхня кількість зростає. Це пов’язано з тим, що оператор постійно поширює послугу на більшу кількість тарифних планів і додає нові країни.
Водночас спостерігається і негативний тренд: деякі абоненти починають відмовлятися від українських послуг і знижують активність у роумінгу.
«Це, ймовірно, пов’язано з тим, що на третій рік війни багато хто вирішив залишитися за кордоном і повністю перейшов на використання місцевого оператора. Серед тих абонентів, які активно користуються послугою „Роумінг як вдома“, щонайменше половина також мають місцеві SIM-картки, оскільки локальний номер потрібен для отримання певних послуг, таких як відкриття банківського рахунку», — підкреслюють у «Київстарі».
Не треба думати, що переважно тільки наші українці виїжджають з країни і користуються там роумінгом. В українських мережах також доволі багато іноземних сім-карт. У «Київстар» за останні 12 місяців — це 1,6 млн.
Є велика ймовірність, що наступного року ми перейдемо на новий етап роумінгової співпраці з Європою. У червні президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким українці зможуть користуватися домашніми тарифами мобільного зв’язку в країнах ЄС без додаткових платежів протягом чотирьох місяців. Громадяни ЄС матимуть такі самі права під час відвідин України.
Членкиня НКЕК Лілія Мальон розповіла, що комісія розробила, прийняла і вже подала до Мін’юст підзаконні акти для державної реєстрації.
Після всіх погоджень документів розпочнеться процес підготовки рішення щодо надання Україні режиму внутрішнього ринку ЄС щодо роумінгу.
«Це трапиться не раніше початку наступного року. Коли буде готове рішення, його схвалить ЄС і Україна, і почнеться роумінг як вдома», — каже Лілія.
«На більшій частині території військові дії були обмежені в просторі та часі. Як результат, після вигнання окупантів учасники ринку могли провести відновлювальні роботи і продовжити експлуатацію мереж», — розповідає експерт з ринку телекомунікацій Роман Хіміч.
Для того щоб модернізувати та перезапустити все швидко, потрібні були космічні вливання у відновлення та покращення інфраструктури, впевнений Анатолій Фроленков, консультант у Телеком ІТ Медіа, точка обміну трафіком «1-ix».
І насправді: звіт НКЕК показує, що за 2023 рік учасники телеком-ринку інвестували у мережі 18,9 млрд грн, що на 50% більше ніж у позаминулий рік. Таким чином за два роки повномасштабної війни грошові вливання в галузь перевищили 30 млрд грн.
«Загальна сума інвестицій „Київстару“ за період з 2022 по червень 2024 роки перевищила 15,6 млрд грн», — підкреслюють в компанії. Тобто на цього оператора припадає десь половина капіталовкладень у галузі під час великої війни.
За цей час «Київстару» вдалося провести понад 15 тисяч робіт з модернізації існуючих базових станцій, а також побудувати 5646 нових.
На початку вторгнення, коли росіяни все більше заглиблювалися у наші території, як розповідав Комаров, найбільше постраждала мережа на Луганщині. Там на той момент дивом працювали лише окремі станції. Понад 60% майданчиків не працювало у Донецькій області на початку 2022 року. Інші області постраждали у меншій мірі.
У квітні 2022 року швидко відновлювати роботу 2G/3G/4G мереж на Київщині, Херсонщині і в інших деокупованих регіонах допоміг супутниковий провайдер Ілона Маска — Starlink. Річ у тім, що не тільки базові станції, а і магістральні телеком-мережі були пошкоджені. Тому оператори тимчасово використовували термінали Starlink як заміни транспортних магістралей до своїх базових станцій.
У першу осінь-зиму широкомасштабної війни оператори зв’язку зіткнулися з ще одним викликом: росіяни почали цілеспрямовано знищувати енергетичну інфраструктуру країни, що призводило до тривалих відключень по всій країні.
Не всі телеком-мережі були готові до такого виклику. Адже треба було забезпечувати роботу під час блекаутів, які іноді могли тривати й добу. Декому підфартило менше, декому — більше. Наприклад, як з’ясувалося в «Укртелекома» на балансі ще з давніх часів були генератори, які треба було мати на мережі за певними нормативами. Тому компанія змогла почати їх використовувати майже одразу, заправивши пальним.
Але більшість мереж все ж таки не витримували довгих відключень. Треба було купувати багато додаткових акумуляторних батарей під базові станції і генераторів. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що замовити акумулятори та генератори під час максимального попиту на них з боку українських військових та бізнесменів було доволі складно. І найгірше, у постачальників утворилася черга. І замовлення могли затримуватися на місяці.
Тим не менш за 2023 рік, за даними НКЕК, найбільші телеком-оператори змогли встановити на своїх мережах 2549 додаткових генераторів і 129 584 акумуляторних батарей. У загальному підсумку українські телекоми (станом на кінець минулого року) мали 6049 генераторів та 385 551 батарей у своєму розпорядженні.
Що стосується безпосередньо «Київстару», то з 2022 року витрати на забезпечення автономного живлення мобільної мережі склали 1,1 млрд грн. Оператор (і його партнери) мають в розпорядженні 2322 генераторів, на які з початку широкомасштабного вторгнення було витрачено 0,6 млн літрів бензину та 2 млн літрів дизелю.
Парк акумуляторних батарей «Київстар» вже налічує 126 000. У сумі під час відключень обладнання мобільного оператора протрималося 2,1 млн годин на акумуляторах та 450 000 годин — на генераторах.
Звісно вся телеком-галузь зараз готується до наступної зими, яка, скоріш за все, буде надважкою у плані енергопостачання.
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації зобов’язала мобільних операторів до 1 лютого 2025 року забезпечити роботу мереж під час планового, аварійного або вимушеного відключення електропостачання упродовж 10 годин. А до 1 жовтня до такого навантаження повинні бути готові 60% базових станцій стільникових мереж.
Звісно, що це дуже амбітна задача навіть для великих гравців.
Експерт Анатолій Фроленков вважає, що телеком-компанії до зими зможуть бути готові лише частково.
«Ніякі акумулятори не витримають таке навантаження, треба генератори і люди, які їх будуть заряджати. Уявіть собі кількість базових станцій, якщо ми говоримо про мобільний зв’язок. Як їх зарядити як узгодити з ОСББ всі розміщення гучних генераторів», — підкреслює він.
«Ніхто не знає, який масштаб матимуть проблеми з енергопостачанням взимку. Але в цілому в мене є відчуття, що запас міцності мереж та бізнесів на їхній основі вичерпується. Держава, як завжди, ставиться до бізнесу як до худоби, яку варто поменше годувати та частіше доїти», — додає телеком-експерт Роман Хіміч.
Попри надскладну ситуацію в економіці та енергетиці українські телеком-компанії продовжують розвиватися, будувати нові мережі, переходити на нові технології.
Наприклад, за даними НКЕК за 2023 рік, кількість ліній фіксованого інтернету помітно збільшується, особливо у сільській місцевості — на 25%.
Зросла частка абонентів домашнього інтернету, яким оператори запропонували обслуговування за новітньою технологією PON (Passive Optical Network). Це коли оптоволоконний кабель заходить безпосередньо у квартиру, що збільшує швидкість на стороні абонента і робить підключення більш енергонезалежним. Дані телеком-регулятора свідчать про те, що доля інтернет-абонентів, підключених за технологією PON, збільшилася за два роки війни з 30% до 41%.
Так майже мільйон українських абонентів перейшли на швидкісний енергонезалежний інтернет з початку широкомасштабного вторгнення.
Як розповідають у «Київстарі», нині більша частина мережі компанії побудована за технологією FTTB (Fiber-to-the-building). За цією технологією оптоволоконний кабель доводиться безпосередньо до будинку, до світчу. Потім вже інтернет-кабелі розходяться до квартир. Це більш затратно і складно з точки зору енергетичної стабільності, тому що крім вузла зв’язку оператора доводиться живити ще й світч у під’їзді.
Проте вже зараз «Київстар» фокусується на розгортанні нових сегментів виключно за технологією GPON (оптика безпосередньо до квартири) та запустив процес точкової модернізації сервісів.
«Під час розширення покриття послуги „Домашній Інтернет“ за новими адресами, будівництво мережі відбувається переважно за технологією GPON (гігабітна оптика). Від 2025 року компанія будуватиме виключно за цією технологією», — повідомляють у компанії.
Також наявне покриття «Київстару» в Києві за технологією FTTB доповниться і оптоволоконною технологією GPON. «Таким чином кияни перші зможуть обрати для себе зручну технологію. Така тенденція в найближчий час розповсюдиться і на інші міста», — підкреслюють у «Київстарі».
Компанія вже інвестувала у посилення роботи послуги «Домашній Інтернет» під час відключень електроенергії близько 300 млн грн. Для технології FTTB, за якою побудована мережа були встановлені джерела безперебійного живлення,, а це 50 000 одиниць у 23 000 багатоквартирних будинків.
Більш того, щоб посилити роботу джерел безперебійного живлення наскільки це можливо, «Київстар» додатково ініціював закупівлю понад 61 тис. нових акумуляторів типу LiFеРО4 та 848 промислових генераторів, які вже восени встановлюватимуться на мережу.
Ще один напрям, куди мобільні оператори найближчим часом будуть вкладати гроші — це участь в нових тендерах на радіочастоти.
«НКЕК та оператори активно готуються до тендеру на частоти в діапазонах 2100 МГц, 2300 МГц та 2600 МГц, який заплановано на осінь», — розповідає представниця регулятора Богдана Півень.
«Ми сподіваємось на успішне проведення спектральних аукціонів у вільних смугах частот вже в цьому році. Це буде важливий крок для розвитку всієї галузі мобільного зв’язку країни. Питання участі „Київстар“ в цих аукціонах залежатиме від їх умов, які ще офіційно не оприлюднені», — коментують майбутній продаж частот державою в «Київстар».
При цьому представиники оператора наголошують, що Україна займає останнє місце серед країн ЄС по обсягу спектру, який наданий операторам мобільного зв’язку. Дефіцит спектру не дозволяє операторам нарощувати швидкість Інтернету.
В «Київстар» вважають, що в подальшому державі необхідно вивільнити всі діапазони радіочастот, які необхідні для впровадження нових технологій (у тому числі 5G) і організувати видачу нових ліцензій на користування радіочастотним спектром в діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц на умовах відкритих та прозорих конкурсів або аукціонів.
Експерт Роман Хіміч вважає, що протягом року держава таки захоче отримати гроші ще й за ліцензії на 5G й організує відповідний конкурс.
«Попит, звичайно, буде, оскільки частоти це така річ, що вони зайвими не бувають. Враховуючи той факт, що частина вже встановленого обладнання є придатним для експлуатації в 5G-мережах, оператори можуть обійтися помірними інвестиціями, нехай і з обмеженим покриттям. Підстав інвестувати в мережі із значним територіальним охопленням я не бачу», — коментує він.
У НКЕК додають, що оператори мобільного зв’язку активно готуються до 5G, проводячи тестування обладнання. Регулятор допомагає проводити ці тестування всередині приміщень, за умов уникнення електромагнітних завад.
Проте, як повідомляє регулятор ринку, Генеральний штаб наразі не підтверджує можливість проведення додаткових досліджень та відповідно дозволу на повноцінний комерційний запуск 5G у діапазоні 3400–3800 МГц.
«Щодо готовності операторів — успішні тестування демонструють зацікавленість у комерційному запуску 5G, але активним попитом ми це не назвемо, оскільки запуск 5G навіть на локальному, а не загальнодержавному масштабі означає дуже значні інвестиції», — кажуть у комісії.
Так, навряд в Україні найближчим часом запрацюють 5G мережі. Для цього потрібні узгодження використання спектру з військовими та додаткові інвестиції.
Як каже Анатолій Фроленков, прогрес, безумовно, не спинити, а тим більше в телекомунікаціях. Але, на жаль, війна значно сповільнює його темпи.
«Ми сильно відстали з точки зору розвитку мобільного зв’язку від Європи та світу загалом», — каже він. Звісно, рано чи пізно, вважає експерт, і ми будемо з 5G. Але цей процес, ймовірно, відбуватиметься досить повільно.
Фроленков вважає, що велика частка інвестицій найближчим часом продовжуватиме йти у фіксований інтернет (PON-мережу) і додаткові послуги. До речі, у цьому напрямі ми не те що відстаємо від світу, а навпаки, показуємо приклади швидкого переводу мільйонів клієнтів на швидкісний інтернет, який може продовжувати працювати, коли вдома годинами немає світла.
