У 1941 році Велика Британія розпочала масове виробництво пеніциліну, у 1943-му в США вперше застосували одноразовий шприц і створили прототип електронного комп’ютера. Це лише кілька рішень, які людство винайшло під час Другої світової війни. До того часу такі винаходи вважалися неможливими, а сьогодні стали невіддільною частиною нашого життя.
Виклики спонукають нас змінюватися. Загрози — змушують шукати нових рішень.
У 1941 році Велика Британія розпочала масове виробництво пеніциліну, у 1943-му в США вперше застосували одноразовий шприц і створили прототип електронного комп’ютера. Це лише кілька рішень, які людство винайшло під час Другої світової війни. До того часу такі винаходи вважалися неможливими, а сьогодні стали невіддільною частиною нашого життя.
Виклики спонукають нас змінюватися. Загрози — змушують шукати нових рішень.
Зі свого досвіду засновник MISTO Олег Половинко каже, що багато пілотних проєктів Smart City у світі так і не переходять на рівень повноцінних системних рішень. Дослідження це доводять. Лише близько 30% ініціатив інтегруються у структури міського управління. Це наслідок підходу «технології заради технологій», коли розробники створюють продукт без глибокого розуміння його практичної користі.
Половинко особисто займався цифровізацією Києва та Одеси. У столиці — на посаді директора з інформаційно-комунікаційних технологій, в Одесі — впроваджуючи платформу MISTO. Працюючи над цими кейсами, стало зрозуміло, що справжній успіх Smart City визначається не кількістю цифрових рішень, а тим, наскільки вони вбудовані в реальні процеси управління містом і зрозумілі мешканцям.
У той час, коли більшість міст світу можуть дозволити собі роками шліфувати концепції, в Україні виникла нагальна потреба діяти вже сьогодні. Повномасштабна війна зробила цифрові рішення не питанням зручності, а умовою виживання, координації та довіри між владою і громадою.
На жаль, одна з гірких навичок, яких довелося набути українцям за час повномасштабного вторгнення — це вміння розрізняти небезпеку за звуком. Здається, навіть діти сьогодні можуть безпомилково визначити, що саме летить і звідки чекати загрозу: наближаються крилаті ракети, авіаційні бомби чи надокучливі «мопеди» — дрони, сотнями яких ворог щоночі атакує українські міста.
Утім, за чотири роки повномасштабної агресії ці звуки перетворилися на тригери того, що потрібно шукати безпечне місце, збирати найцінніше і йти до укриття. Але джерелом таких звуків можуть цілком бути гучні мотоцикли чи автомобілі.
Мешканців Києва це роздратування спонукало до дії — вони зареєстрували відповідну петицію на сайті КМДА, і влада відреагувала. Транспорт із гучними вихлопними системами без шумопоглинача, або ж із «прямострумом», тепер офіційно заборонено. Тому що така була потреба у мешканців.
Усього понад 2000 киян щоденно підписують різні міські петиції. З 2015-го таких зареєстрували майже 9000, адже громада впевнилася, що це реальний інструмент для змін. Ініціативи, запити, опитування — це не просто атрибути демократії, а реальна можливість мешканців звернути увагу влади на незручні питання і домогтися їх вирішення.
Коли влада чує мешканців, це може бути потужним драйвером до позитивних змін. Потрібно тільки знайти для цього правильний канал комунікації.
Столиця Об’єднаного Королівства інвестує у відкриті дані — понад 1 500 міських датасетів доступні онлайн, що дозволяє громадськості відстежувати економічні та соціальні процеси в місті. Амстердам розробив «City Data Platform», яка об’єднує дані про енергію, транспорт, житло та доступні субсидії. Рейк’явік використовує цифрову платформу «Better Reykjavik», де мешканці пропонують і голосують за ідеї розвитку міста — понад 70% ініціатив втілено.
Великі міста вже формують економіку, засновану на даних — прогнозують ризики та прибутки, спільно з мешканцями закладають витрати й контролюють бюджет. Поступово цей тренд підхоплюють середні та малі громади в усьому світі. Ринок розвивається у напрямку інтегрованого міського управління, коли дані, сервіси й рішення обʼєднуються у спільному середовищі.
Україна ж може стати прикладом для країн, що лише готуються зробити цифрову трансформацію своєю нормою.
У своїй роботі ми чітко зрозуміли, що всі процеси в місті залежать від мешканців. Так само як і комфорт мешканців залежить від актуальних інструментів, які можна використовувати в місті.
Під час повномасштабного вторгнення цифрова інфраструктура з питань пошуку комфорту перетворилася на базу для швидких рішень — від прямої комунікації з владою до координації служб у режимі реального часу. Актуальна інформація про загрози, мапи укриттів, контакти рятувальників — все, від чого залежить життя українців сьогодні.
Постала потреба у єдиному інструменті, який об’єднає ці сервіси в одну систему — зручно, надійно та зрозуміло для кожного мешканця. На цьому досвіді й виникла платформа MISTO — міська система у форматі City-as-a-Service, практичне рішення, яке вже показало свою ефективність для стабільної роботи українських міст в умовах невизначеності.
«Ми дивимося на громаду як на живу систему, якій потрібні прості й зрозумілі цифрові інструменти. Через застосунок MISTO ми даємо містянам можливість діяти: ініціювати зміни, подавати запити, проходити опитування та створювати петиції. Це робить участь у житті громади природною частиною щоденності, так само як користування „розумним домом“», каже засновник MISTO Олег Половинко.
Нещодавно Transparency International Ukraine оцінили стан електронних сервісів на локальному рівні. Для дослідження обрали 11 українських міст — від прифронтових Харкова та Запоріжжя до Києва, Дніпра, Одеси, Львова, Луцька, Чернігова, Полтави, Хмельницького та Кропивницького.
Такий зріз дає змогу побачити як окремі успішні кейси, так і загальну картину — наскільки зріло, зручно й системно працює цифрова інфраструктура послуг для громадян і бізнесу.
І якщо вам здається, що в Україні з диджиталізацією повсюди все добре — то вам тільки здається. У нашій роботі ми постійно стикаємось з фрагментарним розвитком і контрольованим хаосом, де окремі рішення працюють, але цілісної системи все ще бракує.
Тим паче, що органи місцевого самоврядування у більшості випадків не афішують можливості використання електронних сервісів. На загальноміському рівні це зробила лише Одеса, де на сайті міської ради опублікована інформація про застосунок MISTO.
Отримані результати свідчать про нерівномірний розвиток цифровізації. З одного боку, в українських містах уже з’явилися зручні інструменти, які стали частиною повсякденного життя — від відстеження руху транспорту й оплати комунальних послуг до участі в адміністративних процесах. З іншого — цим сервісам бракує системної популяризації серед мешканців і, що не менш важливо, чіткої пріоритетності.
Лише 4 із 11 досліджених міст мають комплексні міські мобільні застосунки. У решті випадків мешканцям пропонують окремі спеціалізовані рішення, які часто дублюють функціонал одне одного. Наприклад, у Луцьку діє одразу чотири різні міські застосунки — та виникає питання, чи справді містяни розуміють, як і для чого користуватися кожним із них.
Міста, що будують цифрову інфраструктуру на основі актуальних запитів мешканців, стають прикладами ефективного управління. Важливо, що саме такий підхід формує культуру спільного прийняття рішень, коли цифрові сервіси стають інструментом взаємодії.
З досвіду роботи платформи MISTO чітко можна визначити три основних принципи, на яких мають будуватися міські системи:
Усі сервіси й інструменти всередині муніципалітетів мають ефективно взаємодіяти між собою, утворюючи єдину міську систему, якою зручно користуватися. Тому MISTO побудоване для швидкого розвитку та підвищення рівня цифровізації систем. В його основі — принцип децентралізації, де кожен учасник володіє власними даними, а всі інструменти взаємодіють між собою без втрати автономності.
Система поєднує модулі для аналітики, безпеки, управління ресурсами та комунікації в узгоджену структуру, що працює як єдиний механізм.
2. Реактивність
Особливо важливо сьогодні мінімізувати час передачі важливої інформації. Якщо є підозра щодо нової загрози — мешканці мають дізнатися про неї протягом кількох секунд і отримати вчасні інструкції що робити.
Коли у жителів міста є запит про допомогу, потрібен швидкий канал зв’язку з екстреними службами. Від швидкості реакції напряму залежить результат прийнятих рішень. Це не тільки підвищує ефективність управління містом. Реактивність стає справжньою необхідністю для ефективних сервісів у сучасних умовах.
Мешканці почнуть реально користуватися сервісом тільки тоді, коли побачать, що система працює і дає користь. З цього утворюється довіра. Кожен громадянин повинен знати, що від його рішення справді щось залежить і платформа MISTO може наочно показати це шляхом відкритих дашбордів з розподілом бюджету чи інструментами е-демократії, де від рішення кожного залежить загальний добробут громади.
З іншого боку платформа підвищує рівень комунікації між владою та містянами. Щоб звернутися до адміністрації, громадянам досі доводиться ставати в живі черги, чи шукати зв’язку телефонами або листами на електронну пошту. Єдина міська платформа дозволяє проводити опитування, запускати е-петиції та напряму комунікувати з владою щодо нагальних змін у місті. Ми даємо інструмент для контролю та ініціативи в руки жителям міст.
Одеса чи не щодня відчуває на собі всю жорстокість повномасштабного вторгнення. Постійні загрози та потреба у швидких рішеннях підштовхнули місто до впровадження інтегрованої системи цифрового управління. Саме так у мільйоннику біля моря запрацювала платформа MISTO.
«Коли ми говоримо про місто майбутнього, маємо на увазі не просто набір окремих сервісів, а інтегровану систему — мобільний застосунок, платформу, персоналізацію, прозорість. У MISTO ми об’єднали функціонал для запису до ЦНАПу, оплати паркування, інтерактивних мап і кризових сповіщень, бо віримо: місто має бути зручним і безпечним. У такій системі мешканець отримує значно більше, ніж просто „послугу“ — він отримує персоніфіковані сервіси», — розповідає Половинко.
Сервіс став універсальним каналом комунікації для мешканців, влади та туристів. Користувачі платформи отримують актуальну інформацію про загрози, мапи найближчих укриттів і пунктів незламності. Водночас однією з головних функцій залишається пряма взаємодія мешканців із владою.
До прикладу, напередодні 1 вересня серед користувачів проводилося опитування щодо бажаної форми навчання дітей у школах Одеси — спільне рішення, що ухвалювалося громадою, з урахуванням безпекової ситуації від міської влади та позиції батьків. Крім того, нині на платформі триває збір підписів під десятьма актуальними петиціями від містян.
Щодня кількість користувачів MISTO зростає, а разом із цим і географія її впровадження. Одна з ключових переваг платформи — масштабованість: вона може інтегруватися як у системи великих обласних центрів, так і в менші громади, наприклад, 40-тисячну Бучу на Київщині. Впевнений, що скоро місто з’явиться у рейтингах цифровізації.
Кожен муніципалітет отримує власний набір функцій, адаптований до потреб мешканців. Пакет модулів постійно оновлюється та доповнюється, щоб покращити комфорт і якість життя конкретної громади.
Досвід української платформи MISTO цінний і для міжнародних партнерів. Адже вона слугує перевіреним прикладом operational resilience — керованості в кризових обставинах, коли технологія не просто автоматизує процеси, а забезпечує сталість функціонування міста навіть у найважчих ситуаціях.
«Ми переконані: технології самі по собі нічого не змінюють, якщо ними не користуються якісно й усвідомлено. Тому ми не пояснюємо мешканцю, чому щось „складно змінити“, — ми змінюємо це. Ми збираємо дані звернень і поведінки, бачимо патерни, слабкі місця і на цій основі працюємо з містами, щоби процеси ставали передбачуваними та інтуїтивно зрозумілими. Завдяки MISTO громади отримують змогу працювати проактивно, не чекати, поки проблема з’явиться, а попереджати її», — каже Олег Половинко.
Український досвід доводить, що справжня цифровізація — це не просто демонстрація інновацій чи зручних технологій. У нашому випадку це побудова систем довіри й стабільності, які допомагають громадам діяти швидко, узгоджено й прозоро — як єдиний механізм навіть у найважчих умовах.
Саме ця гнучкість і практичність забезпечили MISTO міжнародне визнання та інтерес з боку іноземних партнерів, які бачать у платформі не пілотний експеримент, а готове до масштабування рішення для сучасного міського управління.
