«Українська бронетехніка» провела вогневі випробування важкого наземного роботизованого комплексу Protector з інтегрованим дистанційно керованим бойовим модулем «Таврія-12,7», перетворивши його на повноцінну ударну платформу, що працює без участі піхоти на передньому краї.
«Українська бронетехніка» провела вогневі випробування важкого наземного роботизованого комплексу Protector з інтегрованим дистанційно керованим бойовим модулем «Таврія-12,7», перетворивши його на повноцінну ударну платформу, що працює без участі піхоти на передньому краї.
Як пише профільне видання «Мілітарний», компанія показала відео випробувань на своїй сторінці у Facebook. За словами генерального директора Владислава Бельбаса, під час тестів перевіряли стрільбу на різних дистанціях, як із місця, так і під час руху платформи. Інтеграція бойового модуля, наголошує він, робить безпілотник не просто носієм обладнання, а самостійною бойовою одиницею.
Основна ідея комплексу полягає в тому, щоб забрати людей із найбільш небезпечних позицій. Protector керується дистанційно, тож оператор може працювати з укриття, тоді як модуль «Таврія-12,7» відпрацьовує цілі на відстані. У компанії підкреслюють, що під час випробувань отримали стабільні результати і в статичному режимі, і під час стрільби в русі, що важливо для реального поля бою.
«Таврія-12,7» — це дистанційно керована турель із 12,7-мм кулеметом Browning M2 та цифровою системою управління вогнем. Модуль створений для спостереження, виявлення й ураження наземних цілей, а також низьколітних повітряних об’єктів, зокрема безпілотників. Завдяки оптико-електронним засобам він здатен працювати вдень і вночі, що робить його універсальним інструментом підтримки піхоти й техніки.
Це не перший проєкт із «Таврією». У 2024 році «Українська бронетехніка» демонструвала бронеавтомобіль «Новатор» з версією модуля у калібрі 14,5 мм на базі кулемета КПВТ. Тоді йшлося про можливість виявляти цілі на дистанції понад 5 км незалежно від часу доби. У листопаді 2024 року Міноборони кодифікувало бойовий модуль «Таврія» та допустило його до експлуатації в Силах оборони.
Сам Protector уперше показали у вересні 2024 року. Це важка безпілотна платформа масою до 4 т з двигуном на 190 к. с., що розвиває швидкість до 60 км/год і має балістичний захист рівня Stanag 4569 Level 1. Вона здатна брати на борт до 700 кг корисного навантаження й проходити до 400 км без дозаправлення. У червні 2025 року Міністерство оборони офіційно допустило Protector до експлуатації у Силах оборони України.
Поєднання важкої наземної платформи з потужним дистанційним модулем відкриває для української армії додаткові сценарії застосування: від штурмових дій у міській забудові та евакуації поранених до роботи як мобільної точки вогневої підтримки чи «мисливця» на дрони. Якщо такі системи підуть у серію, вони зможуть зменшити ризики для штурмових підрозділів і посилити тенденцію, коли найнебезпечнішу роботу на фронті виконують уже не люди, а безпілотні платформи.
Раніше dev.ua писав про те, як українська компанія Air3F, яка розробляє рішення для керування безпілотними системами, повідомила, що наземний роботизований комплекс VARKHAN для логістики та евакуації пішов у серійне виробництво.
