«Умовний дідусь з Польщі зможе побачити, на що витрачають його податки». Як творці Prozorro запустили нову платформу для відбудови України
У лютому 2023 року Світовий банк оцінив потребу України в фінансуванні відбудови в $411 млрд. У червні у Лондоні пройшла Ukraine Recovery Conference, присвячена відбудові України під час та після війни з рф. На ній, зокрема, представили платформу DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management). З її допомогою можна збирати всю інформацію про проєкти з відбудови, а також будь-кому контролювати кожен їхній етап. Саму систему запустили нещодавно і її, як це зазвичай буває в IT, «допилюють» безпосередньо тут і зараз.
Ми зв’язалися з керівником Проєктного офісу DREAM — Віктором Нестулею, головним розробником платформи — Павлом Бородаєм та творцем Prozorro — Максом Нефьодовим, чия ГО «Технології Прогресу» бере участь у створенні дотичного до DREAM модуля — Big Recovery Portal, і тепер комплексно розповідаємо, як нова розробка допоможе Україні ще більше інтегруватися до ЄС-спільноти.
У лютому 2023 року Світовий банк оцінив потребу України в фінансуванні відбудови в $411 млрд. У червні у Лондоні пройшла Ukraine Recovery Conference, присвячена відбудові України під час та після війни з рф. На ній, зокрема, представили платформу DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management). З її допомогою можна збирати всю інформацію про проєкти з відбудови, а також будь-кому контролювати кожен їхній етап. Саму систему запустили нещодавно і її, як це зазвичай буває в IT, «допилюють» безпосередньо тут і зараз.
Ми зв’язалися з керівником Проєктного офісу DREAM — Віктором Нестулею, головним розробником платформи — Павлом Бородаєм та творцем Prozorro — Максом Нефьодовим, чия ГО «Технології Прогресу» бере участь у створенні дотичного до DREAM модуля — Big Recovery Portal, і тепер комплексно розповідаємо, як нова розробка допоможе Україні ще більше інтегруватися до ЄС-спільноти.
Влада та громадянське суспільство України
«Ініціатива створення DREAM йде від України: її ділять влада і громадянське суспільство. Платформу підтримує та фінансує міжнародна спільнота», — розповідає Віктор Нестуля, який свого часу був долучений до розробки системи закупівель Prozorro.
DREAM створений за участі Міністерства інфраструктури у співпраці з коаліцією громадських ініціатив RISE (Віктор є її співзасновником). У квітні 2022 року ми почали розмірковувати, як би міг виглядати майбутній проєкт, каже Нестуля. До справи приєдналися BRDO (офіс ефективного регулювання, який фінансується міжнародними донорами — ред.) і Transparency International Ukraine (антикорупційна організація — ред.).
Фото — Віктор Нестуля
«Ви правда хочете кожним проєктом відбудови керувати через DREAM?», — здивовано запитували Віктора представники однієї з урядових американських організацій, коли українець поділився з ними планами щодо створення платформи. Співрозмовник з посмішкою згадує той епізод і відверту скептичність з боку американців. «Під час запуску Prozorro, міжнародники також мали подібний настрій, але мені здається, що у нас тоді все спрацювало», — каже Нестуля. Віктор не хоче виділяти когось одного, хто придумав DREAM. «Його можуть „штурхати палицями“, у перемоги завжди багато батьків, ми віримо, що все вийде», додає співрозмовник.
Віктор каже, європейці розуміють, що питання боротьби з корупцією — одне з пріоритетних для України. Він додає, що наша країна спрогресувала в цьому напрямі за останні 9 років, починаючи з Революції Гідності. Серед досягнень співрозмовник відмічає роботу антикорупційних органів — САП, НАБУ, Антикорупційного суду та інших.
«У нас є Prozorro, яке працює і зараз. Більш як 70% тендерів конкурентні навіть під час повномасштабної війни», — пояснює спеціаліст. У той самий час, в Європі бачать, що у нас сильне громадянське суспільство, для кого варто створювати можливості, говорить Нестуля. «Потрібно навчати громади працювати з цим. Система DREAM ідеально підходить під подібні виклики», — каже він.
Фото — Віктор Нестуля (зліва)
Сьогодні системи фінансується урядом Великої Британії. Станом на зараз бюджет розробки платформи становить приблизно $1 млн. Це приблизно стільки, як було витрачено на запуск Prozorro, каже Віктор. В DREAM входять кілька модулів системи, зокрема галузева — для управління проєктами (це, власне, і є «парасолька» платформи). «Система об’єднує вісім державних IT-рішень під єдиним началом і допомагає показувати в одному інтерфейсі все, що відбувається», — розповів Віктор. Якщо порахувати вартість всієї IT-інфраструктури, то це «мільйони доларів», каже він.
«„Парасольки», які нам покажуть весь цикл відбудови, на рівні розробки будуть коштувати, гадаю, приблизно $2 млн».
Нова платформа
За технічну складову DREAM відповідає Павло Бородай (який працює в IT з 2004-го року) та його компанія uStudio. Внаслідок Революції Гідності 2014-го року Павло опинився в середовищі публічного сектору. Тоді його сервісна компанія перетворилася на продуктову і почала працювати з діджиталізацією держави. Наприклад, розробка майданчиків Prozorro — це робота Бородая і його компанії. Створенням аналога Prozorro у Молдові також займався українець. Такий самий проєкт Павло з командою має і в Литві. Свій досвід співпраці з урядами різних країн він використовує в Україні.
Фото — Павло Бородай
«У DREAM я займаюся рівнем концептуального дизайну й архітектури цього сімейства рішень. Головний виклик полягає в тому, щоб перевинайти ті функціональні системи, які у нас існують доволі давно і цілком успішно», — пояснив експерт. Так, зокрема, розробляється модуль електронного контрактування на базі системи Prozorro. «Він працював поза теперішнім контекстом та існував в реаліях до початку повномасштабної війни. Але зараз перед нами стоять нові виклики. У DREAM ми робимо систему за принципом „to be as is“, тобто те, як ми розуміємо його саме сьогодні», — каже Павло.
DREAM як проєкт розрахований на три етапи реалізації. Перший з них відбувся 21 червня, під час презентації у Лондоні. Другий етап призначений на кінець жовтня — початок листопада 2023-го року. Це дата релізу MVP, який покаже, як саме працює новий інструмент. Третій етап — початок 2024-го року і фіналізація. «Це схоже на стартап зі стратегією, в якому цілі важливіші за дедлайни, однак з останнім ми також балансуємо», — розповів спеціаліст.
«Очікуємо, що всі ключові модулі будуть готові до березня 2024-го року», — додає Віктор.
Зараз DREAM працює в режимі demo. Громади можуть завантажити на платформу проєктні ідеї на рівні «у нас зруйнована школа, на неї потрібні 10 млн грн, є документація, проєктант, джерело фінансування і проєкт на Prozorro». Цього поки що достатньо, щоб почати планувати, каже Нестуля.
To be-система буде супроводжувати громаду через «дерево рішень». Наприклад, якщо школа зруйнована, то проблема не в будівлі, а в тому, що 50 учнів не мають доступу до освіти, пояснює Віктор. Система буде шукати її вирішення: наприклад, переведення до сусідньої школи чи обладнання класів в наявних пустих адмінбудівлях. Якщо ці варіанти неробочі, платформа дає шаблон підготовки проєкту, який відповідає правилам і логіці міжнародних кредитних організацій. І міжнародники вже можуть вирішувати щодо фінансування проєкту».
DREAM зараз розробляються на базі організації Open Contracting Partnership (в ній працює Віктор). Платформа створена відповідно до спеціальної постанови Кабміну про експериментальний проєкт. Шлях її розвитку схожий на шлях Prozorro, каже Віктор. Власником платформи визначено Мінінфраструктури, технічним адміністратором — Агентство відновлення. Стек технологій і софт платформи побудований на принципах «open government», тобто відкритих доступів і відкритих даних.
«З точки зору технологій, це відкриті стеки. Ми не використовуємо, наприклад, платні бібліотеки. Оскільки система несе цінність багатьом учасникам, то навколо неї створюється ком’юніті, яке „пушить“ адміністратора, на чиєму балансі система знаходиться», — розповів Павло Бородай.
Фото — Віктор Нестуля
Платформа поступово розбудовується і в неї з’являються доповняльні частини — модулі. Одна з них — Big Recovery Portal. Якщо проводити аналогії з Prozorro, то існує така система як Dozorro, яка бере дані з першого майданчику і формує навколо них спільноту громадських організацій, які займаються моніторингом закупівель.
«Взаємодія DREAM і Big Recovery Portal (BRP) Макса Нефьодова схожа на взаємодію Prozorro і Dozorro. DREAM буде надавати дані про кожен проєкт відбудови через відкритий API, а BRP буде брати дані з DREAM. Я б не назвав BRP модулем нашої платформи, це окрема історія», — каже Віктор Нестуля.
Якщо зараз зайти на будь-яку картку DREAM, то можна, наприклад, побачити пункт, в якому буде інформація про те, що громадськість думає про проєкт. «Допилити», зокрема, такий модуль — одне із завдань Макса Нефьодова.
Big Recovery Portal
За BRP відповідає Макс Нефьодов. До початку стабільної роботи системи, він буде виступати в ролі Product Owner цієї частини DREAM. У розмові з dev.ua, Нефьодов порівнює свою роль із роллю засновника стартапу, оскільки відповідає за стратегію, необхідні ресурси для розвитку, зростання і підсилення команди, знаходження оптимального product-market fit, масштабування тощо.
«BRP, як громадська ініціатива, створюється повністю за донорські кошти — в межах проєкту The Recovery Spending Watchdog, що фінансується Євроделегацією», — розповів dev.ua Нефьодов.
Також у ГО «Технології Прогресу», співзасновником якого є Нефьодов, очікують, що буде окреме фінансування для секторальних, більш спеціалізованих модулів моніторингу. Перший з таких, що стосується врахування потреб маломобільних груп населення, фінансує Prague Civil Society Centre. Нефьодов каже, що бюджет на BRP і подальшу підтримку модуля буде зростати паралельно збільшенню обсягу відбудови України й підлаштовуватись під виклики та потреби, а також наявні технічні можливості — наприклад, зростання інших компонентів DREAM.
Фото — Макс Нефьодов
«Завдяки вірі донорів у нашу візію, ми маємо бюджет у кілька сотень тисяч доларів на ІТ-розробку».
Нефьодов наголошує на незалежності від державних структур і каже, що планує разом з командою зберегти цю ситуацію і надалі, тому що бачить цінність саме в наявності незалежного доступу громадян до інформації про проєкти відновлення та моніторингу їх прогресу. «Це важливе доповнення до будь-яких державних аудитів чи звітності», — вважає співрозмовник.
Поки що головні KPI щодо розвитку модуля DREAM — це відповідальність перед донорами за отримане фінансування, яке має бути раціонально використано для створення і запуск порталу, наповнення бази даних державних, муніципальних, гуманітарних, міждержавних проєктів, запуск моніторингу і ризик-менеджменту тощо.
Щодо кількості залучених для створення BRP айтішників, Макс каже, що хоче проводити тендери на розробку тих чи інших частин проєкту.
«Ми не плануємо поки що наймати фулл-тайм розробників, всередині ГО працює тільки бізнес-аналітик. До стадії реалізації проєкт перейшов два місяці тому (до цього ми пів року були в stealth режимі), очікуємо робочий MVP наприкінці року».
Як же на практиці працюватиме Big Recovery Portal? Команда Нефьодова прагне зробити процес доступу до інформації максимально простим. Головна мета — дати можливість кожному громадянину зручно і просто побачити, як буде виглядати його місто чи село в майбутньому.
«Сюди входить інформація щодо підтвердження руйнувань (яку ми хочемо брати у партнерів з damaged.in.ua), дані про нові обʼєкти, можливість прокоментувати їх якість, дивитись чи моніторити процес реалізації, скаржитись на те, що не подобається», — пояснює Макс Нефьодов.
Так само і іноземним користувачам, на гроші яких проводиться відбудова. Вони теж мають отримати легкий доступ до даних, який дозволить пересвідчитись, що відбудова справді йде. Для експертів чи громадських організацій, хочуть зробити більш просунутий функціонал, де вони зможуть бачити, хто і як моніторить обʼєкти, процес подачі скарг, реакцію замовників і т. д.
Фото — Василь Задворний
Порівнянь із Prozorro важко уникнути. Тим паче, що з BRP допомагає інший ідеолог платформи прозорих закупівель — Василь Задворний, який є уповноваженою особою ГО «Технології Прогресу». Макс пояснює, що старий-новий колега має основне місце роботи в продуктовій компанії і паралельно приділяє час громадській активності. Нефьодов розповів, що BRP — це не про тендери, а про проєкти відбудови. Причому не тільки державні, але і донорські, гуманітарні (зокрема і приватних благодійників), міждержавні. Проте дві платформи можуть мати спільну точку перетину.
«Лопати купити — це тепер суперсекретна інформація!» Інтерв’ю з екс-CEO Prozorro Василем Задворним. Як змінилася система
«Мені хотілось би вірити, що велика частина наших проєктів буде реалізовуватись через тендери в Prozorro. Ми будемо інтегруватися з Prozorro, щоб дати можливість користувачам прослідкувати весь життєвий шлях проєкту — від ідеї до фінальної реалізації».
Говорячи про теперішні проблеми з відбудовою, Нефьодов каже, що поки що найбільшою з них є саме наявність і якість проєктів (не презентацій і ідей), а також спроможність замовників і підрядників їх ефективно реалізовувати.
«Усі говорять про гроші, але Україну очікує багато „вузьких місць“. Від нестачі архітекторів до нестачі досвіду використання сучасних будівельних технологій і затримок у проведенні держекспертизи. І це не кажучи про традиційні скандали з тендерами, цінами, неякісними підрядниками».
«Усі говорять про гроші, але Україну очікує багато „вузьких місць“ — від нестачі архітекторів до нестачі досвіду використання сучасних будівельних технологій, від затримок в проведенні державної експертизи до проблем в фінансовому менеджменті на місцях. І це не кажучи про традиційні скандали з тендерами, цінами, неякісними підрядниками».
Щодо майбутнього проєкту, співрозмовник не виключає, що якщо BRP справді зможе стати популярним і ефективним, то його можна буде відкрити і для інших будівельних ініціатив. «Зрештою важко чітко провести межу — що є відбудовою, а що просто новим будівництвом», — підсумував Макс Нефьодов.
Робота з відбудови
«Наша мета разом із міністерством — гарантувати, що відбудова є максимально інклюзивною, прозорою і доброчесною. Також ми маємо стимулювати розвиток сервісів навколо платформи, як на боці громадянського сектору, так і на боці бізнесу», — пояснює Віктор Нестуля.
Створенням і розвитком DREAM, зокрема займається коаліція громадських організацій RISE, яка налічує 49 учасників як з України, так і з-за кордону. Зараз, зокрема, відбувається розробка методології моніторингу відбудови. Після затвердження цього фреймворку, його запропонують громадськості, яка зможе контролювати витрачання коштів.
«Паралельно ми формуємо комунікаційну спільноту. Вона буде допомагати інформувати громади про можливості та їхні власні інвестиційні профілі. Також займаємося створенням системи „агентів у регіонах“, які допоможуть на місцях працювати з інвестиційними проєктами і покажуть там, як працює сама система», — розповів Віктор.
Щодо оплати роботи для людей, які допомагатимуть DREAM, Віктор каже, що поки що це громадські засади і що існує багато організацій, які вміють знаходити кошти на подібні ініціативи. До того ж планується залучити гроші донорів з інших країн.
DREAM робить підзвітною українську відбудову не лише українцям, але і кожному у світі. «Умовні американець чи поляк натисне на прапорець своєї держави і побачить, які саме проєкти по відбудові фінансує його уряд і куди йдуть його податки. Ми маємо формувати довіру громадян з інших країн», — каже Віктор. Коли DREAM починають використовувати щодня, а статистика того самого Prozorro вказує на те, що так і буде, то з’являються нові ідеї навколо цих даних, нові рішення та підтримка, додає Павло Бородай.
Фото — Віктор Нестуля
На публічний інтерфейс DREAM виведено 2261 проєкт і проєкт ідей (на момент запису інтерв’ю наприкінці червня — ред.). Але в базі їх (на той момент було — ред.) приблизно 6000. Команда ухвалила рішення, що не всі ідеї на сьогодні є сенс показувати. Тому що бувають недопрацьовані картки з проєктами, які, до прикладу, містять лише назву. Зараз вирішується питання, який рівень пропрацьованості дає право на відображення. «Ми не обмежуємо доступ, але формуємо мінімальний набір даних для заповнення. Очікуємо, що загалом буде десятки тисяч проєктів на платформі», — каже Віктор.
Павло Бородай наголошує, що DREAM — це проєкт зі стратегією, яка визначає його «обличчя». У цьому розрізі правильніше казати, що це не про «відбудову», а про «відновлення».
«Це не означає знову відбудувати „хрущівки“. Зараз у нас є шанс побудувати якісно кращу інфраструктуру, а іноді навіть її створити. Це амбітна історія, враховуючи масштаб трагедії в Україні. Ми вже сьогодні думаємо про майбутнє, яке буде через 10 років», — каже Павло Бородай.
«Ми вже говоримо про DREAM як про систему управління публічними інвестиціями. У світі інфраструктурними інвестиціями керують паскудно — їх буквально не видно на рівні країні: яке місто і що планує і т. д. Через DREAM буде проходити будь-яке будівництво за публічні кошти в Україні. Гадаю, що більшість країн буде дивитися на нас, вчитися та переймати наш досвід, щоб краще управляти своїм будівництвом», — підсумував Віктор Нестуля.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
