В ЗМІ ходила інформація, що проект буде коштувати державі 7.2 млрд грн. Ця сума включає проєктно-кошторисну документацію. У Міністерстві освіти і науки уточнили, що «будівництво університету покладено на державу із залученням бізнесу». Які компанії чи бізнесмени готові зараз вкладатися в «університет Зеленського», в МОН не сказали.
Чому обрали саме ВДНГ як локацію? В МОН кажуть, що майбутній навчальний заклад — це «доповнення концепції розбудови «Експоцентру Україна». І що локація була обрана для того, аби майбутні студенти могли користуватися бізнесовими, спортивними та культурними зонами, які наразі є на ВДНГ.
Балів ЗНО буде мало, аби потрапити до Президентського університету. Після нього буде «кількарівневий відбір». Він буде базуватися на основі «індивідуальності, професіоналізму та здатності до стратегічного розвитку».
Наразі відсутні будь-які правові акти, які регулюватимуть вступний конкурс. Проте в МОН кажуть, що «Кабмін в установленому порядку розробить реалізацію проєкту, організує матеріальне та фінансове забезпечення згідно Указу президента про відкриття університету».
Перший набір — 120 осіб. По 20 студентів на 6 спеціальностей. При цьому МОН вказує 7 напрямів підготовки:― інформаційні технології, ― кібербезпека та штучний інтелект, ― нанотехнології, ― аерокосмічні технології, ― біотехнології та науки про здоров’я, ― енергетичні технології та глобалізація, ― міжнародні комунікації. Новий напрямок з’явився в процесі підготовки відповіді Міністерства, чи раніше — редакції dev.ua не повідомили.
Навчання розпочнеться з жовтня 2023 року. За 5 років кількість студентів планують збільшити в 5 раз — зі 120 до 600,повідомили в МОН. Студенти зможуть отримати такі наукові ступені — бакалавр, магістр, MBA, MBI та PhD.
До навчального процесу будуть залучати іноземних викладачів та експертів, а не лише українських фахівців. Відбиратимуть кандидатів на конкурсній основі. Умови конкурсу пропишуть в законодавчих актах, повідомили в МОН.
Головний принцип навчання — 30% теорії і 70% практики. Тому наукові роботи планують реалізовувати на практиці, а також заробляти на них. Це має забезпечити університет, держава і партнерський бізнес.
Держава та партнери університету гарантуватимуть студентам національне та міжнародне стажування, заявили в МОН. Також буде розроблений механізм, за яким майбутній роботодавець може оплатити навчання студента.
Крім навчання, студентів планують розвивати і в особистісному напрямку. Це буде відбуватися за 4 принципами — компетентність — технічна і поведінкова, комунікація, професійні навички та наставництво.
Чому задум президента недосконалий. I це м’яко кажучи. Думка експерта
«Концепція університету президента виглядає „сирою“ і нагадує мені роботу студента 2-го курсу», — розповідає dev.ua Інна Совсун, колишня заступниця Міністра освіти в 2014-16 роках та викладачка Кієво-Могилянської академії.
Вона зазначила, що такі пункти концепції президентського університету, як «обов’язкове працевлаштування чи відбір не лише за ЗНО» суперечать нинішньому законодавству України.
Планується, що в університеті президента у викладачів будуть вищі зарплати, ніж у їхніх колег з інших ВНЗ. «Чинний закон прив’язаний до тарифної сітки і він чітко регламентований», — зазначає експертка. Тому доведеться вносити зміни до закону про освіту.
Викладачка Могилянки каже, що 7,2 млрд грн, закладені на будівництво університету — це близько 8% від державного фінансування вищої освіти на наступні 3 роки.
«Вкласти кошти в розвиток, а не в споживання — це класна ідея. Тому що зараз видатки йдуть на зарплати, оплату опалення університетів і т. п. Через це у наших науковців застаріле обладнання для досліджень», — говорить Совсун. Але додає, що «вбухати 8% в один проект — це неправильно».
Вона наголошує, що для розвитку освіти в Україні «важливі зміни всередині університетів, які починаються з факультетів та внутрішніх точок розвитку». Навряд чи новий ВНЗ якісно змінить загальний стан справ в українському освітньому процесі, вважає Совсун.
Також є питання щодо локації майбутнього університету. «Чому саме ВДНГ? Забрати один з небагатьох розвинених публічних просторів Києва — погана ідея. Навіть з точки зору розвитку міста», — підсумовує експерт.