UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Стас ЮрасовГаряченьке
23 жовтня 2025, 13:32
2025-10-23
Уроки України для Європи: про стійкість телеком-мереж
На початку жовтня «Укртелеком» узяв участь у престижному заході FTTH Council Europe — конгресі FTTH Congress CEE 2025 у Варшаві.
Вступна панель конгресу «Розгортання та впровадження FTTH: ключові драйвери в Центральній та Східній Європі» об’єднала провідних операторів (Укртелеком, Orange Polska), а також державних і приватних інвесторів (EBRD, ING), які поділилися своїми стратегіями, досвідом і баченням розвитку майбутньої оптичної інфраструктури в регіоні.
На початку жовтня «Укртелеком» узяв участь у престижному заході FTTH Council Europe — конгресі FTTH Congress CEE 2025 у Варшаві.
Вступна панель конгресу «Розгортання та впровадження FTTH: ключові драйвери в Центральній та Східній Європі» об’єднала провідних операторів (Укртелеком, Orange Polska), а також державних і приватних інвесторів (EBRD, ING), які поділилися своїми стратегіями, досвідом і баченням розвитку майбутньої оптичної інфраструктури в регіоні.
Під час дискусій обговорювалися моделі інвестування, механізми фінансування, нормативно-правове середовище, виклики розгортання мереж у міській і сільській місцевостях, а також можливості для державно-приватного партнерства.
CEO «Укртелекому» Юрій Курмаз у своїй вступній промові розповів про досвід компанії, яка продовжує розбудовувати інфраструктуру навіть під час повномасштабної війни.
Аудиторія панелі отримала відверті відповіді від учасників і водночас — розуміння того, як фінансові, регуляторні та технологічні чинники впливають на впровадження FTTH у різних країнах Центральної та Східної Європи, а також що потрібно, аби створити універсальні, готові до майбутнього оптоволоконні мережі.
Після повернення з конгресу ми поговорили з Юрієм Курмазом про те, як змінилася логіка управління компанією та її мережею, чому resilience стає новою бізнес-метрикою і чого Європа може навчитися в українського телеком-сектору.
— Пане Юрію, ви виступали на міжнародному конгресі FTTH Council Europe — FTTH Congress CEE 2025. Як реагують іноземні експерти на український досвід?
Почну з того ж, з чого починав свій виступ на конгресі. «Укртелеком», як і всі великі національні оператори Європи, безумовно, має ті самі виклики: модернізація застарілих фрагментів телеком-інфраструктури, розширення оптичного покриття, збільшення оптичного проникнення та кількості абонентів, впровадження інновацій, посилення стійкості мережі й, в кінцевому підсумку, монетизація цих зусиль і залучення зовнішнього фінансування для подальшого розвитку.
Але, на превеликий жаль, в Україні звичайний перебіг будь-якого бізнесу відбувається в умовах нової жахливої реальності — постійних руйнівних атак дронів, ракет і повітряних нальотів російського агресора.
Поява російських дронів у повітряному просторі наших центрально- та східноєвропейських сусідів свідчить, що така загроза може торкнутися і ЄС. Тому наші європейські колеги уважно стежать за тим, як ми працюємо. Для них наш досвід — не просто історія про витривалість, а реальний практичний кейс, як бізнес може залишатися функціональним, коли навколо постійні ризики.
У кулуарах конгресу багато хто з наших колег зізнавався: те, що ми переживаємо, для них поки що — «сценарій на випадок катастрофи». Але після появи дронів і потужних кібератак на теренах ЄС вони розуміють: українські «уроки» та наш досвід можуть стати дуже актуальними і для них.
— Що саме цікавить ваших європейських колег?
Передусім — як ми забезпечуємо стійкість та сталість роботи мережі під час повномасштабної війни.
Ми розповіли, як зробили нашу мережу максимально енергонезалежною та як продовжуємо працювати у цьому напрямку; створили альтернативні та резервні (зокрема підземні та географічно розосереджені) критичні вузли, сайти та оптичні лінії звʼязку; відокремили ІТ-ядро підприємства від телеком-ядра, щоб мінімізувати кіберризики.
Європейським колегам також було дуже цікаво, як ми перебудували наші бізнес-процеси. Під час повномасштабної війни ми усвідомили: у нас немає «резервного часу» на роздуми — потрібно діяти швидко та рішуче.
— «Укртелеком» справді активно розбудовує мережу навіть під час повномасштабної війни. Які масштаби цього процесу?
За майже чотири роки війни ми побудували більш як 20 000 кілометрів оптики та створили можливість підключення до оптичного інтернету для понад 1,4 млн домогосподарств.
Загальна довжина нашої мережі зараз — понад 90 000 кілометрів. Це найбільша волоконно-оптична інфраструктура в Україні, що забезпечує покриття сучасним оптичним інтернетом більш ніж 3,2 млн домогосподарств. І це покриття постійно зростає.
Сьогодні 80% наших клієнтів користуються FTTH/P-інтернетом. Це не просто цифри. Це свідчення того, що інтернет від «Укртелекому» надійний та стабільний — навіть у дуже нестабільному середовищі. Тому показник NPS, що визначає лояльність клієнтів і готовність рекомендувати оптичні послуги компанії, досяг 70%.
— Ви кілька разів наголошували, що підхід до інвестицій у стійкість змінився. У чому різниця між воєнним і мирним часом?
Відповідаючи на це питання, я знову скористаюсь тезами, які я озвучив під час своєї участі у вступній панелі конгресу FTTH Congress CEE 2025 у Варшаві.
За майже чотири роки жорстокої повномасштабної російської військової навали ми чітко усвідомили, що комерційні телеком-мережі не проєктувались та не функціонували так, аби повністю задовольнити потреби воєнного часу. Неможливо бути повністю готовим до усіх можливих сценаріїв війни.
І ось ми підійшли до питання: скільки потрібно інвестувати в стійкість телеком-мереж під час війни? Це непросте питання, і в ньому криється дилема: стійкість проти бізнес-логіки та економічної доцільності (economic feasibility).
Я абсолютно переконаний, що інвестиції в стійкість телеком-мереж під час війни та інвестиції в їх стійкість у мирний час — це абсолютно різна сутність. У воєнний час ми в «Укртелекомі» усвідомили, що, з одного боку, ніхто не знає, як і коли ми повернемо наші інвестиції в стійкість нашої мережі, а з іншого — не інвестувати в стійкість — це, зрештою, найдорожчий вибір з усіх.
— У Варшаві «Укртелеком» представив ще окремий кейс. Що саме в ньому показали ваші колеги?
Так, мої колеги — наш комерційний директор Ігор Яремчук і старший радник Олексій Хахлюк, виступали з широкою презентацією на окремій, спеціально присвяченій «Укртелекому» сесії — Ukrtelecom Case Study Session. Вони продемонстрували численній аудиторії, як ми підтримуємо роботу компанії та забезпечуємо стабільний зв’язок під час повномасштабної війни.
Йшлося про те, як ми зробили нашу мережу максимально енергонезалежною; як створили альтернативні резервні компоненти нашої інфраструктури; як відокремили ІТ-ядро підприємства від телеком-ядра мережі, щоб мінімізувати кіберризики; як ми захищаємось від численних кібератак та використовуємо хмарні рішення; як ми перебудували наші бізнес-процеси: від планування та технічного обслуговування мережі до взаємодії з працівниками всередині компанії, з нашими абонентами, з колегами по ринку, з підприємствами критичної інфраструктури, державними установами та громадами; як відновлювали зв’язок у деокупованих регіонах тощо. Відповідаючи на одне із питань аудиторії, Ігор дуже точно сказав: «Наш досвід — це не лише про технології, а насамперед про людей».
І це справді так — стійкість починається з усвідомлення кожним зв’язківцем, наскільки критично важливою є безперервність та надійність телекомунікацій для наших захисників та суспільства в цілому — для громадян, бізнесу, державних установ та критичної інфраструктури.
— Як змінилася взаємодія між операторами під час війни? Ви згадували про співпрацю між конкурентами.
Так, і це одна з найважливіших тем, що звучала на конгресі.
У перші місяці війни конкуренція відійшла на другий план. Мобільні оператори домовилися про національний роумінг, усі ключові гравці ринку почали ділитися інфраструктурою, допомагали один одному з відновленням мереж у звільнених регіонах. І це не завжди було директивно. Це було усвідомлене власне рішення операторів на рівні галузі.
Сьогодні можна впевнено сказати, що український телеком вижив завдяки співпраці.
— Як у цих умовах залучати фінансування? Чи є підтримка з боку держави або партнерів?
Для приватних компаній залучення зовнішнього фінансування під час війни — вкрай проблематичне і практично неможливе. Єдиний виняток — кредити під державні гарантії, що надаються, як правило, державним підприємствам.
На численних панелях конгресу зазначалось, що навіть в розвинутих країнах ЄС суттєвим бар’єром для залучення приватних та публічних інвестицій в розбудову сучасних оптичних мереж є достатньо висока фрагментарність ринків фіксованого інтернету.
Відповідаючи на аналогічне вашому запитання під час дискусії на своїй панелі, я зазначив наступне. На українському ринку фіксованого інтернету працює майже три з половиною тисячі операторів і провайдерів. В середньому один провайдер обслуговує близько 2,5 тис. ліній доступу до інтернету. Це свідчить про вкрай високу фрагментарність нашого ринку фіксованого інтернету.
Тому я переконаний, що саме консолідація ринку фіксованого інтернету за сприяння відповідального та неупередженого регуляторного втручання має суттєве і навіть вирішальне значення для розблокування реальної можливості зовнішнього фінансування та отримання кредитів, необхідних для забезпечення сучасного, інноваційного та стійкого зв’язку.
— Під час вашого виступу у Варшаві прозвучала теза: «Resilience is not just about technology — it’s about solidarity». Що ви мали на увазі?
Технології — це лише частина стійкості мереж зв’язку.
Стійкість — це передусім люди, які, власне, і тримають зв’язок, інженери, що відновлюють мережі вдень і вночі, щоб навіть під обстрілами та під час блекаутів ми могли спілкуватись та отримувати вкрай необхідну інформацію.
Але й ширше — це взаємодія між бізнесом, суспільством та владою. Тому я сказав: resilience — це не окрема стратегія на випадок війни. Це те, що має бути в бізнесі за замовчуванням.
— Чого, на вашу думку, Європа може навчитися з українського досвіду?
По-перше, усвідомити, що наш досвід — унікальний і не відкладати його вивчення «на потім».
По-друге, розуміти, що наша стійкість потребує також solidarity та певних гарантій безпеки з боку європейського бізнесу, суспільства та влади. І пам’ятати, що в умовах масштабної кризи або війни виживає та перемагає той, хто має не лише сучасні технології, а й відвагу та дієву підтримку з боку своїх колег, партнерів та союзників.
— І останнє: що для вас особисто стало головним уроком цих років?
Якщо компанія працює чесно і прозоро, інвестує в людей і технології, допомагає Силам оборони своєї країни — вона здатна долати найскладніші виклики навіть в умовах війни.
