Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Олег ОнопрієнкоІсторії
19 червня 2025, 09:00
2025-06-19
«Тепер наша техніка не збирає врожай, а рятує життя на мінних полях». Інтерв’ю з керівниками XTI Engineering, що з агрогравця перетворилась у розробника машин для гуманітарного розмінування
За оцінками Міноборони, потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами є територія площею 139 000 км² — це більше, ніж розміри Греції. Швидкість очищення напряму залежить від наявності техніки, а її в Україні ще донедавна не виробляли. У розмові з dev.ua директор XTI Engineering Вадим Аносов та управляючий директор машинобудівної групи Ігор Ткачук розповідають, як після деокупації Харківщини зібрали перший прототип розмінувальника за чотири місяці, чим українська машина «ГАРТ 5100» відрізняється від іноземних аналогів, як відбувається тестування з підривами, що змінилось у співпраці з державою і як виглядає ринок розмінування в Україні та світі.
За оцінками Міноборони, потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами є територія площею 139 000 км² — це більше, ніж розміри Греції. Швидкість очищення напряму залежить від наявності техніки, а її в Україні ще донедавна не виробляли. У розмові з dev.ua директор XTI Engineering Вадим Аносов та управляючий директор машинобудівної групи Ігор Ткачук розповідають, як після деокупації Харківщини зібрали перший прототип розмінувальника за чотири місяці, чим українська машина «ГАРТ 5100» відрізняється від іноземних аналогів, як відбувається тестування з підривами, що змінилось у співпраці з державою і як виглядає ринок розмінування в Україні та світі.
Про XTI Engineering
XTI Engineering — це українська інжинірингова компанія повного циклу, що спеціалізується на створенні спеціальної техніки для гуманітарного розмінування. Її заснував у 2014 році Вадим Аносов — інженер за освітою та покликанням, родом із Харкова. Від самого початку він зробив ставку на локальне виробництво й команду з регіону.
Компанія пройшла шлях від розробника аграрної техніки до вагомого гравця у сфері інженерних рішень для безпеки. Після деокупації Харківщини у 2022 році саме Аносов ініціював запуск нового напряму — розробки техніки для гуманітарного розмінування, коли масштаб мінної небезпеки став очевидним не лише на папері, а й на місці мінної загрози.
XTI Engineering вирізняється тим, що має повний виробничий цикл — від ідеї, 3D-моделі та креслень до збірки, випробувань на власному полігоні й сервісного обслуговування. Це дозволяє компанії швидко адаптувати техніку під реальні запити операторів розмінування й уникати повільної бюрократії, типової для великих гравців.
Сьогодні в лінійці компанії — кілька платформ для гуманітарного розмінування, спеціально розроблених під українські умови.
— Розкажіть про команду XTI Engineering. Чи шукаєте нових спеціалістів?
На початку команда складалася з кількох досвідчених інженерів, які стояли біля витоків і досі керують ключовими напрямами компанії.
У XTI Engineering працює сильна команда. Ключові ролі займають люди, які не просто добре розбираються у своїй справі, а й здатні працювати комплексно — від концепції до запуску готового продукту. У команді — спеціалісти, які мають досвід роботи як в оборонній, так і в цивільній техніці, а також у міжнародних інженерних проєктах.
Наша команда складається з понад 80 спеціалістів: інженерів, конструкторів, фахівців з автоматизації, електроніки, менеджерів і технічного персоналу. Ми молоді, амбітні й націлені на результат. У роботі поєднуємо інновації з практичним досвідом — від креслень до реальної машини на полі.
Ми постійно шукаємо фахівців, бо цікавих завдань багато, а часу завжди менше, ніж ідей. Шукаємо не просто «виконавців», а людей, яким цікаво створювати нове й бачити реальний результат своєї роботи. Ми надаємо можливість фахівцям брати участь у повному циклі розробки — від першої ідеї до тестів на полігоні. Це дає нашим спеціалістам іншу якість досвіду і мотивації. У нас кожен інженер — частина реального процесу створення техніки, а не гвинтик у великій системі. І це — одна з наших сильних сторін.
— Як побудована структура компанії? Чи все зосереджено в Харкові?
У XTI Engineering є всі ключові підрозділи, притаманні сучасній інжиніринговій компанії: R&D, виробництво, сервіс, адміністративна частина. Це звична структура для компанії, яка займається повним циклом — від ідеї до готової техніки.
Ми забезпечуємо цілісність процесів: інженери тісно працюють з виробництвом, технічна команда — з R&D, а сервіс — із замовниками напряму. Такий підхід дозволяє гнучко реагувати на потреби та постійно покращувати продукти.
Однією з наших сталих практик є періодична участь конструкторів в обслуговуванні та експлуатації наших машин. Це дає глибше розуміння, що потрібне й важливе для наших партнерів і які зміни необхідно внести для підвищення якості й полегшення експлуатації нашої техніки.
Щодо географії — частину деталей ми не розкриваємо з міркувань безпеки. Наша команда базується в різних регіонах Україні, і головні процеси залишаються під нашим прямим контролем. У нинішніх умовах це критично важливо для стабільності та якості.
— Чим займалася компанія до повномасштабного вторгнення?
До повномасштабного вторгнення XTI Engineering спеціалізувалася на розробці та виробництві сільськогосподарської й лісогосподарської техніки. Основу лінійки складали трактори власної конструкції, включно із трансмісіями з електронним керуванням та іншими високотехнологічними системами. Ми створювали агрегати, які реально конкурували з імпортними аналогами — і за якістю, і за інженерною логікою.
Працювали не лише для внутрішнього ринку — мали вихід на європейських і азійських партнерів. Це дозволяло тримати високу планку вимог до продукції. У нас не було можливості «робити абияк», бо на зовнішньому ринку техніка має проходити реальні випробування, зокрема за стандартами ЄС.
Ми не стартували з нуля в темі розмінування, а мали за плечима реальний інженерний досвід у важкій техніці й автоматизованих системах. Це дало змогу швидко перекваліфікувати команду й застосувати вже відпрацьовані рішення у новому напрямі — створенні машин для гуманітарного розмінування.
— Як відбувся перехід до створення техніки для гуманітарного розмінування? Чи було це спонтанним рішенням, чи стратегічною трансформацією?
Для нас це було природним і свідомим кроком. Після деокупації частини Харківщини ми побачили масштаби проблеми із замінуванням на власні очі. Стояти осторонь було неможливо — як інженерам, так і людям, які мають досвід створення складної техніки. Також до нас звернулася Харківська обласна військова адміністрація — допомога була потрібна негайно. Техніки для розмінування тоді не було взагалі. Ми вирішили діяти.
Перехід не був спонтанним, але й не запланованим — це була швидка адаптація до реальності війни. Ми не вигадували собі нову роль, а просто почали робити те, що добре вміємо: проєктувати й виробляти техніку.
Просто тепер техніка працює не в полі на зборі врожаю, а на мінних полях, рятуючи життя.
Ми не орієнтуємось на імпорт техніки чи адаптацію наявних рішень, ми зосереджені на повному інжинірингу всередині країни. Це забезпечує більшу гнучкість, швидкість і точне врахування українських умов — як технічних, так і логістичних. У своїй роботі ми також враховуємо світовий досвід — як позитивний, так і негативний.
— Звідки виникла ідея створити саме машини для розмінування?
Для аграрної області, де кожен гектар — це хліб, життя і відновлення, розмінування стало питанням номер один. Ми бачили, як це блокує повернення людей додому, заважає фермерам працювати, гальмує економіку.
Оскільки наш досвід — це тракторна техніка й важкі системи з дистанційним керуванням, ідея створити машини гуманітарного розмінування була логічним продовженням нашої роботи. Це не військова техніка, але її внесок у безпеку країни — неоціненний.
Для нас це був найшвидший шлях почати допомагати державі саме там, де ми технічно сильні. І на відміну від компаній, які починали з чистого аркуша або імпортували рішення, ми мали вже готову базу й команду для запуску власної техніки з нуля — з урахуванням реалій і потреб саме українських територій.
— З якими викликами ви зіткнулися під час проєктування першого зразка? Скільки часу пішло на створення прототипу?
Першим викликом було вивчити специфіку — типи мін, способи мінування, умови роботи саперів і самих машин. Це не просто інженерія, це зовсім інший світ: техніка має працювати там, де будь-яка помилка коштує життя. Команда інженерів провела серйозну дослідницьку роботу, опираючись як на міжнародний досвід, так і на практику українських саперів.
Від ідеї до першого виїзду на заміновані поля Балаклійської громади пройшло чотири місяці. Це швидко, з огляду на складність завдання. Протягом місяця на місці проходили випробування — не на полігоні, а на реальній території з мінами. Ми одразу тестували ефективність.
Перший зразок був машиною для підготування ґрунту МР.3100, далі її продовження МР.3200 — вона знищує високу рослинність і таким чином полегшує та прискорює роботу саперів. Сучасні аналоги, часто сконцентровані на класичних фрезах. Ми ж зробили ставку на адаптацію саме під гуманітарне розмінування в українських польових умовах — без надлишкової ваги, з можливістю ремонту на місці й витривалістю до підривів.
Ця машина знищує протипіхотні міни без шкоди собі, а після підриву на протитанковій міні повертається до роботи за три-чотири години. Сьогодні таких машин уже працює понад десять — це реальний результат, не концепт.
— Чи відповідав перший прототип вашим очікуванням? Що довелося змінити?
Перший прототип показав, що напрям обрали правильно — машина одразу виконувала свої основні функції. Але, як це часто буває в інженерії, від «працює» до «працює надійно й безпечно» — велика дистанція.
Перш за все, довелося серйозно доопрацьовувати міностійкість. У робочих умовах будь-який слабкий вузол — це не просто ремонт, а ризик для життя. Ми також суттєво переробили систему дистанційного керування: базова версія не враховувала частину нестандартних ситуацій, які виникають у полі, і не повністю компенсувала людський фактор.
Зараз система дистанційного управління нівелює всі відомі помилки оператора, адаптується до рельєфу та стабілізує роботу навіть у складних умовах. Це одна з ключових переваг над технікою, яка керується вручну або має обмежену автоматику.
Іншими словами, ми не просто зробили «робочий зразок» — ми вийшли на надійне рішення, яке сьогодні використовується на передовій гуманітарного розмінування.
— На що ви орієнтувалися у розробці — можливо, вивчали іноземні зразки чи користувалися досвідом міжнародних експертів?
Так, ми комплексно підходили до розробки. Інженери вивчали широкий спектр міжнародних зразків — тільки серед серійних машин розмінування існує близько 50 моделей, і це не враховуючи експериментальні проєкти. Такий великий вибір свідчить про те, наскільки складним і багатогранним є цей напрям.
Завдяки міжнародній допомозі та співпраці багато машин вже працюють в Україні. Оператори знайомі з їхніми сильними та слабкими сторонами, і саме цей досвід ми активно враховуємо у своїх розробках.
Ми підтримуємо тісний зв’язок як з українськими саперами (ДССТ, ДСНС, Гуманітарна безпека та інші), так і з міжнародними фахівцями, які працюють у сфері гуманітарного розмінування, зокрема FSD. Їхня відвертість і детальні відгуки допомагають нам постійно вдосконалювати техніку, адаптувати функціонал під реальні потреби та складні умови роботи.
Ця співпраця дає нам перевагу перед багатьма конкурентами, які не мають такого глибокого і безпосереднього контакту з користувачами в польових умовах.
— Як виглядає інженерний процес сьогодні: скільки ітерацій проходить кожна модель, як відбувається тестування?
Інженерний процес у нас — це постійний рух. Кожна модель проходить кілька циклів ітерацій, і цей процес не лінійний: деякі рішення спрацьовують одразу, але часто одне виправлення потребує змін у суміжних системах — тоді починаються масштабніші зміни.
Тестування відбувається комплексно — починаючи від моделювання в цифровому середовищі, лабораторних перевірок і закінчуючи польовими випробуваннями на реальних замінованих ділянках. Ми уважно збираємо зворотний зв’язок від операторів і на його основі коригуємо техніку.
Це дуже динамічний і гнучкий процес, де швидкість впровадження змін залежить від ступеня складності та критичності задачі. Такий підхід дозволяє нам підтримувати баланс між інноваціями, надійністю і безпекою. А власна виробнича база дає нам можливість для швидких змін на місці.
— Як почалася співпраця з державними органами?
Наша компанія постійно співпрацює з державними структурами та органами влади — як на місцевому, так і на національному рівнях — у питаннях гуманітарного розмінування. Ми активно долучаємось до процесу оптимізації та прискорення механізованого розмінування, зокрема через впровадження наших технічних рішень.
Наші фахівці постійно беруть участь у роботі координаційних органів у ролі експертів. Важливо підкреслити: діалог із Державою є, він предметний. І головне — нас чують. Необхідні зміни впроваджуються оперативно.
У цілому напрям гуманітарного розмінування в Україні стрімко розвивається. Це відповідь на масштабну проблему замінування.
Водночас, попри позитивні зрушення, система все ще перебуває в процесі становлення. Важливо, щоб разом із розвитком підходів, координації та стандартів також зростала передбачувана й системна фінансова підтримка — як на рівні державної політики, так і в контексті конкретних програм. Особливо це стосується українських виробників, які мають потенціал швидко масштабувати ефективні рішення. Підтримка національного виробника — це не лише про економіку, а й про стійкість і безпеку всередині країни.
Кількість операторів постійно зростає: якщо ще три роки тому їх було лише кілька, то сьогодні — вже понад 100, і ця цифра продовжує зростати. Розширюється і парк машин для гуманітарного розмінування.
— Харківська ОДА перша проявила ініціативу у співпраці?
Наша співпраця розпочалася з гострої потреби — швидко, ефективно й безпечно розмінувати заміновані окупантами території Харківської області. Після деокупації регіону постала величезна проблема: потрібно було якнайшвидше повернути ці землі до життя. Замінованими виявилися десятки тисяч гектарів — сільськогосподарські угіддя, території громад, зони біля ліній електропередач та інші важливі об'єкти.
На той момент катастрофічно бракувало і техніки, і персоналу. Механізованих засобів розмінування взагалі не було — потрібне було термінове рішення. Харківська обласна військова адміністрація оперативно відреагувала на виклик і звернулася до нас з ініціативою створити спеціалізовану машину в максимально короткі терміни.
Уже за чотири місяці наша перша машина вийшла в поле — вона розміновувала Харківщину. І сьогодні наші машини продовжують цю роботу. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов особисто приділив велику увагу питанню гуманітарного розмінування, і завдяки злагодженій роботі його команди процес у регіоні стартував швидко та з фокусом на результат. Згодом при Харківській ОВА був створений Центр координації протимінної діяльності, до складу якого входить і XTI Engineering.
— Чому обрали саме вашу компанію? Чи проводився тендер або конкурс?
Нашу компанію обрали завдяки наявності необхідних компетенцій, досвідчених фахівців і готовності працювати на результат. Ми не отримували державного фінансування на розробку — весь проєкт було реалізовано за кошти XTI Engineering.
Після завершення розробки, успішного випробування в реальних умовах, зокрема з підривами на бойових мінах, і проходження сертифікації, ми почали брати участь у державних тендерах. Деякі з них ми виграли, таким чином декілька наших машин були профінансовані Харківською обласною військовою адміністрацією та передані у підрозділи ДСНС України в Харківській області. Це були одні з перших механізованих засобів гуманітарного розмінування в Україні.
Окремо варто зазначити, що ми також беремо участь і здобуваємо перемоги в тендерах міжнародних організацій.
— Як ви почали співпрацю з Міністерством оборони? Чи був складним процес отримання допуску, кодифікації, сертифікації?
Ми не можемо багато розповісти про це, але зазначимо, що гуманітарна техніка не потребує кодифікації.
Водночас увесь процес сертифікації нашої техніки — від лабораторних випробувань до польових тестів із підривами (5 вибухів в еквіваленті 6 кг тротилу) — було здійснено за участі фахівців Міністерства оборони.
Структури МО активно долучалися до процесу: надавали консультації, фахову підтримку та вказували на важливі нюанси, адже для нас це був перший подібний досвід. Ми високо цінуємо конструктивне сприяння з боку МО в сертифікації та випробуваннях.
Наразі ми також беремо участь у заходах, які організовує Міністерство оборони, зокрема — на спеціально створеному полігоні для тестування інновацій на заході України.
— Наскільки в цілому бюрократизований шлях впровадження інновацій у державні оборонні закупівлі?
Ми позитивно оцінюємо досвід співпраці з державними органами, міністерствами та відомствами. Можемо впевнено сказати — держава дійсно зацікавлена в розвитку інновацій. Ми відчуваємо це у щоденній роботі й бачимо на практиці, як нові рішення впроваджуються в реальні процеси.
Наша компанія має можливість відкритого діалогу з представниками влади на високому рівні: ми можемо доносити своє бачення, обговорювати й дискутувати.
Окремо відзначаємо позитивні зміни у процедурі сертифікації — вона стала значно простішою та більш уніфікованою зі світовими стандартами. Це стосується як наших розробок, так і рішень інших українських виробників.
XTI Engineering — це невелика компанія, проте ми постійно відчуваємо підтримку з боку держави. Особливо хочемо відзначити конструктивну співпрацю з Міністерством економіки України, Міністерством оборони, Мінстратегпромом, ДСНС та іншими структурами.
Ми щиро вдячні за цю підтримку — вона дає змогу рухатися вперед, впроваджувати інновації та розвивати українські рішення для важливих викликів.
— Які рішення зараз є в лінійці XTI Engineering? Яка різниця між МР.3200 і ГАРТ 5100?
У нашій лінійці наразі є кілька ключових моделей, які покривають різні етапи й завдання гуманітарного розмінування.
МР.3200 — це машина для підготування ґрунту. Вона не спеціалізована на знищенні мін, але фактично виконує і цю функцію. На деокупованих територіях землі часто зарослі чагарниками, під якими заховані міни, а над гілками можуть бути розтяжки — саперу там дуже небезпечно. МР.3200 рухається зі швидкістю до 6 км/год, одночасно знищуючи рослинність та міни, що значно полегшує і прискорює подальшу ручну роботу саперів, які перевіряють ґрунт металошукачем і знешкоджують виявлені ВНП.
ГАРТ 5100 — це важкий комплекс гуманітарного розмінування, який спеціально призначений для знищення всіх типів вибухонебезпечних предметів (ВНП) на глибині до 30 см, одночасно справляючись з рослинністю. Цей процес більш повільний і енерговитратний, але й більш комплексний і безпечний, адже машина безпосередньо виконує розмінування.
У нас є акцент на швидкості і практичності першої машини (МР.3200), що забезпечує безпечний та ефективний старт робіт у складних умовах, а друга модель (ГАРТ 5100) — це більш глибока й технічно просунута розробка для масштабного розмінування, що дає змогу працювати з різними типами мін з високою точністю. Це поєднання двох підходів робить нашу лінійку більш гнучкою та адаптованою до різних потреб операторів гуманітарного розмінування.
ГАРТ 5100 — це принципово нова машина, розроблена з нуля. Вона не є еволюційним розвитком МР.3200, а радше окремим рішенням, що відповідає іншим задачам і вимогам розмінування. Це дозволяє їй виконувати складніші функції з глибокого і комплексного знешкодження вибухонебезпечних предметів, на відміну від МР.3200, яка фокусується більше на підготуванні ґрунту та швидкому очищенню територій від рослинності та деяких типів мін і розтяжок.
— Скільки коштує одна одиниця ГАРТ 5100? Яка вартість експлуатації?
Номінальна вартість однієї одиниці ГАРТ 5100 становить близько $500 000. Вартість володіння цією машиною значно нижча, ніж в іноземних аналогів, що робить її більш вигідним рішенням для операторів гуманітарного розмінування.
— Чи плануєте оновлення наявних моделей або розробку нових? Які напрямки розглядаєте (саперні, штурмові, транспортні платформи)?
Звісно, ми не зупиняємося на вже досягнутому — постійно працюємо над удосконаленням існуючих моделей і розробкою нових. Зараз у пріоритеті — створення машини гуманітарного розмінування малого класу, яка доповнить нашу лінійку і покриватиме потреби у більш мобільних та компактних рішеннях.
— Ви плануєте випустити 16 одиниць ГАРТ 5100 до кінця року. Це вже законтрактовані об’єми чи лише виробничий потенціал?
Це наші плани на найближчий період і попередні домовленості з партнерами. Водночас ми продовжуємо працювати над розширенням виробничих потужностей, щоб пришвидшити розмінування українських земель.
— Наскільки виробництво захищене від ворожих впливів? Чи є плани щодо релокації або розосередження потужностей?
Говорити про повну безпеку наразі неможливо, адже в країні триває війна, і жодне виробництво не може бути на 100% захищене від ризиків. Що стосується розташування наших потужностей та складу команди, це питання ми не коментуємо. Водночас виробництво у нас розосереджене, і ми постійно вживаємо всіх необхідних заходів для безпеки нашого персоналу та збереження виробничих потужностей.
Як і в усіх українських виробників, наші основні ризики — це виклики війни: нестабільність логістики, перебої з енергопостачанням та складнощі з постачанням матеріалів. Ми працюємо над мінімізацією цих ризиків, але повністю уникнути їх наразі неможливо.
— Виробництво на 80% складається з українських комплектуючих. Які компоненти досі залежать від імпорту?
Основні імпортозалежні компоненти — це двигун внутрішнього згоряння та гідравлічна трансмісія. Інші частини своїх машин ми виготовляємо в Україні.
— Наскільки великий зараз ринок автоматизованих машин для розмінування в Україні? Чи тримаєте ви контакт з іншими виробниками?
Ринок автоматизованих машин для розмінування в Україні наразі перебуває на етапі активного розвитку, і ми — його активна частина.
В Україні дійсно є кілька чудових компаній, які працюють у сфері автоматизованих систем розмінування, і ми підтримуємо з ними дружні професійні контакти.
Проте ГАРТ 5100 — це унікальна розробка XTI Engineering, єдина у своєму класі українська машина розмінування, яку ми запустили у серійне виробництво.
— Яка ситуація з попитом машин гуманітарного розмінування у світі? Чи плануєте виходити на експорт?
Попит на машини гуманітарного розмінування у світі зростає, особливо в регіонах, де тривають або нещодавно завершилися конфлікти. Ми плануємо поступово виходити на міжнародні ринки, адже наші розробки вже відповідають високим стандартам і мають підтверджену сертифікацію.
Експорт — це логічний крок для розвитку компанії, і ми активно працюємо над налагодженням співпраці з міжнародними партнерами та операторами гуманітарного розмінування.
— Хто вже використовує або тестує ваші машини?
Наші машини сертифіковані за висновком Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки. Понад 10 одиниць серійної моделі МР.3200 працюють на замінованих територіях України.
Що стосується комплексу розмінування ГАРТ 5100 — перші одиниці вже використовуються на Харківщині оператором гуманітарного розмінування «Гуманітарна безпека».
Ми продовжуємо працювати над виготовленням нових машин і забезпеченням ними інших операторів гуманітарного розмінування в Україні.
— Які плани компанії на найближче майбутнє?
У фокусі — розвиток, автоматизація, масштабування. Ми вже створюємо нову техніку, формуємо міжнародні партнерства й готуємося до наступного етапу зростання. У найближчі роки плануємо посилити присутність у сфері гуманітарного розмінування, зробивши інновації доступними в кожному регіоні.
Хочемо бути серед тих, хто формує безпечну й технологічну Україну — разом із державою, міжнародними партнерами та бізнесом.