За допомогою дослідження дна ока людини можна визначити близько 30 хвороб. В тому числі різні стадії діабету. Сьогодні це може зробити нейронна мережа. При чому, точніше за лікаря. Вдосконалюють подібну технологію два стартапи — з України та Білорусі. Обидва рухаються в одному напрямку і мають схожі методи роботи. Хто з них буде першим? І що вони вміють прямо зараз? Читайте далі.
За допомогою дослідження дна ока людини можна визначити близько 30 хвороб. В тому числі різні стадії діабету. Сьогодні це може зробити нейронна мережа. При чому, точніше за лікаря. Вдосконалюють подібну технологію два стартапи — з України та Білорусі. Обидва рухаються в одному напрямку і мають схожі методи роботи. Хто з них буде першим? І що вони вміють прямо зараз? Читайте далі.
Іван Ясинський — засновник українського стартапу Ophtas. Разом з командою він хоче діагностувати хвороби ока на ранній стадії. Іван закінчив Київський політех, а саме — Інститут прикладного системного аналізу (ІПСА). Там навчився автоматизовувати комп’ютерні системи.
Останні 15 років він працює проджект-менеджером. Каже, що налагоджував процеси в різних сферах — від банків до шахт.
Часто Іван з колегою їздили до Мінську по роботі. Під час дорожніх бесід зрозуміли, що медицина — це той напрямок, який дуже повільно зазнає автоматизації. І де можуть бути корисними їхні знання.
Ясинський констатує, що люди звикли більше довіряти іншим людям. Але «технарь» вважає, що це — «неправильний підхід». Тому що люди роблять помилки, а «машина якщо працює добре — то завжди так і працює».
Колеги почали вивчати напрямки діагностики, які піддаються автоматизації. Ідеальним варіантом виявилося офтальмологічне дослідження. «Воно швидке і дуже інформативне», — каже Іван.
Також дослідження ока дає змогу визначити ТОП-3 причини сліпоти в світі. Таких як ретинопатія (ураження внутрішньої частини ока — ред.), глаукома (пухлина ока — ред.) і АМД (враження сітчатки ока — ред.).
Крім того, можна визначати хвороби, які є причинами смерті в розвинених країнах. Це серцево-судинні хвороби, діабет і хвороба Альцгеймера, розповідає Іван. Розробник каже, що 20% від усіх пацієнтів, які отримують діагноз «діабет», дізнаються про нього саме при обстеженні ока.
Стартап має трьох засновників. Крім Івана, це Юрій Фірко — з яким він вів розмови про майбутнє медицини. Третій — Арсен Савчук — давній знайомий Івана. Кожен з них займався автоматизацією процесів на різних підприємствах.
Юрій керував автоматизацією в промисловості — налаштовував інфрачервоні камери і датчики. Арсен навчається в КПІ і збирається захищати кандидатську роботу в аспірантурі. Його напрямок роботи якраз медичні прилади.
Інші люди в команді — це «радники, які закривають напрямки, де вони великі спеціалісти», пояснює Іван. Один з них — Денис Гурак. Він допомагає Ophtas вийти на американський ринок.
В кожного з членів команди є власні проекти і заробіток. Конкретно в цьому стартапі вони побачили перспективи і можливість заробляти в майбутньому, розповів Іван.
Компанія поки що не залучала кошти венчурних фондів. Хоча планує це зробити влітку цього року. Скоріше за все, це будуть американські гроші, каже Іван. Зараз процеси в стартапі будуються виключно на власних інвестиціях. Точну суму вкладень інженер не назвав, але сказав, що коли «рахувати роками, то це сотні тисяч доларів». На сайті компанії вказано, що вона існує з 2020 року.
Сьогодні проект знаходиться на стадії тестувань першого прототипу. В кінцевому варіанті апарат буде виглядати як антивандальна телефонна будка з роботизованою камерою та автоматичною гігієною.
Коли людина гуляє по ТРЦ, вона може спокійно зайти до капсули і зробити скрінінг ока. Тут до процесу підключається нейронна мережа, яка дає оцінку стану здоров’я. На початку, як планують розробники, вона має виявляти мінімум дві хвороби — діабетичну ретинопатію та глаукому.
Замість звичайної фотки — фото зіниці. Результати надходять до додатку Ophtas або на пошту користувача. За задумом українців, це мають бути кабінки для фото не лише в ТРЦ, але і оптиках, аптеках та клініках.
Планується, що ціна для України і Штатів буде різною. Для Америки — $20. І це доступна вартість за послугу. Тому що одне офтальмологічне обстеження там коштує близько $200. Винахідник розуміє, що для нашого ринку $20 (близько 550 грн — ред.) — це забагато.
«Тому це може бути $10», — припускає Іван. Остаточна ціна за послугу поки що формується.
Щодо точності визначення хвороб.
«Професіонал високого рівня має точність 85%-90», — говорить інженер. Якщо збирається консиліум лікарів, точність 90-95%. Нейронна мережа може мати 94-96%, констатує винахідник. Такі приклади вже існують, коли досліджувалася діабетична ретинопатія (захворювання ока через діабет — ред.).
Аналізуватимуть знімки нейронні мережі. «Тренувати нейронка — це як показувати фото котиків і собачок. Ти показуєш їй тисячу фото перших, потім тисячу фото других. На 1001- му варіанті мережа тобі точно скаже що це за тварина», — по-простому пояснив винахідник.
Наталя Кубрак — офтальмолог з 20-річним стажем — загалом позитивно оцінює продукт Ophtas. Саме в плані медичних знімків. Вона відмічає декілька важливих речей.
По-перше, коли людина вже хвора і знімок потрібний для динаміки, то такий додаток — це надійний варіант.
По-друге діабет, гіпертонію, пухлини ока цілком можна діагностувати за допомогою подібного пристрою, каже експерт.
По-третє, такий додаток можна використовувати в місцевостях, де немає спеціалістів. Наприклад, в наших селах. Але для цього потрібна адекватна ціна для населення глибинки, стверджує лікарка.
Іван каже, що його продукт може бути цікавим для страхових компаній. Ясинський розповів, що в США 60% населення має страховку з місця роботи, 20% мають персональну і 20% не мають взагалі. Вона ділиться на 3 категорії: загальну, зубну та якраз страховку по очам.
Він наводить приклад. В 2020-му році витрати на медицину в США досягли 17,7% ВВП і склали $3,6 трлн. При цьому тривалість життя американців з 2010 року не змінилася. Витрачають багато — отримують мало. Якщо в тебе немає страховки по очам, то ти платиш зі свого кармана. Іван хоче лікувати таких людей «ефективно і дешевше».
При цьому відмічає, що ринок Європи менший і більш зарегульований. Кожна країна Європи — різна, в кожній — своя мова, тому там важче просувати продукт.
Денис Гурак — стартапер, який допомагає Ophtas освоювати американський ринок. Ось що він говорить про напрямок для українців.
Але до цього потрібно пройти попередню консультацію в FDA (американський регулятор медицини — ред.). Там повідомлять, які саме дослідження потрібно провести.
«Це недовгий шлях — 2-3 роки. Дуже швидко для медичного виробу. Можливо, вдасться скоротити термін до 1,5 років», — говорить Денис.
Один з головних конкурентів українців — це білоруський стартап DeepDee. Його засновник — Ярослав Лихачевський. Компанія працює з діабетичною ретинопатією — ускладненням під час діабету. Засновник розповів, що в світі зараз є великий попит на послуги зі сканінгу.
Через діабет на очному дні лопаються судини. Коли таких крововиливів багато — людина сліпне. Будь-який діабетик рано чи пізно доходить до цієї стадії, розповідає Ярослав.
А далі вмикається цикл: сліпа людина — це тягар для економіки. Їй потрібно виплачувати соціальну допомогу. Але сама вона не працює. Це дорого для держави. Тому ті країни, які можуть собі це дозволити, запроваджують скрінінгові програми. Щороку людина в обов’язковому порядку має перевірити свій зір. І якщо на ранньому етапі виявити ретинопатію, її можна зупинити. Не вилікувати, проте не дати прогресувати далі.
Діабетиків у світі — 8-11%, наводить статистику Ярослав.
Це значить, що кожний з них має прийти до офтальмолога і забрати його час. Якщо помножити це на годину роботи лікаря — то отримаємо ринок, з яким ми працюємо, пояснює підприємець. І це лише одна хвороба в конкретній країні.
Тиск на систему охорони здоров’я збільшиться. Відповідно потрібно оптимізувати скрінінг за рахунок автоматизації та обробки знімків. Страхова платить за таку діагностику. Її зацікавленість в тому, що штучний інтелект — це дешевше, ніж лікар. Виявлення кількості випадків захворювання на ранній стадії також допоможе страховим компаніям, вважає Ярослав. «Інакше їй доведеться платити за хірургію чи ін’єкції».
Історія DeepDee почалася в 2016-му році з… келиху пива. Ярослав сидів зі своїм швагром (чоловіком сестри — ред.) Олексієм та розмірковував про майбутнє. Дійшли до того, що всі люди в найближчому часі будуть ділитися 2 типи. Тих, хто володіє штучним інтелектом і тих, хто має лише базовий дохід. Хлопці вирішили, що не хочуть належати до другої категорії. При цьому Ярослав вже запускав стартап, пов’язаний з туризмом. А Олексій мав досвід роботи у великій IT-компанії.
Родичі почали працювати над створенням штучного інтелекту. Ярослав з посмішкою пригадує, що вони навіть намагалися створити безпілотні трактори в Білорусі. Ходили на тракторні заводи і пропонували співпрацю. Але нічого не вийшло. Мама Ярослава — офтальмолог з більше ніж 30-річним досвідом. Син прийшов до неї та запитав, чим може допомогти в її професії. Мама скептично поставилася до його ідеї і не повірила в силу роботів у медицині.
Однак стартапер продовжував стояти на своєму. В той час у Білорусі проводилися великі хакатони з секціями зі штучного інтелекту. Взявши участь в кількох з них, вдалося отримати ментора і точні поради для запуску своєї справи.
У хлопців почало виходити — їх помітив акселератор стартапів з Нідерландів. В 2017 році європейці запропонували переїхати до себе і розвивати бізнес серед власних клінік. Ярослав з партнером погодилися. Таким чином, в 2018 році зареєстрували власну компанію. Вже в новій країні.
Сьогодні Лихачевський живе і працює в Гаазі, Нідерланди. Двоє його найближчих соратників — це швагро Олексій, який відповідає за софт. І мама — Ольга Лихачевська. Ярославу все ж вдалося переконати її в силі технологій.
Зараз у команді 5 інженерів та 34 лікаря. 17 спеціалістів з Білорусі, 17 — з Нідерландів. Є ще кілька людей в бізнес-частині. Загалом — 40-50 людей.
До літа 2020 року інженери знаходилися в Білорусі. Але після виборів президента, мітингів і затримань жителів країни, спеціалістам довелося роз’їхатися по Європі. Хоча лікарі все ще залишаються в Мінську і «це серйозні ризики для компанії», відмічає Ярослав.
Стійкої бізнес-моделі компанія поки що немає, відмічає підприємець. Є гіпотези, які стартап перевіряє на собі. Ярослав додає, що всі конкуренти, які зараз представлені на ще «сирому» ринку також в пошуках цієї моделі. На запитання чи чув про українського конкурента, відповів, що віддалено інформація пробігала. Проте особисто не знайомий.
При цьому Ярослав не переймається за подібний темп розвитку. Він відмічає, що медицинська сфера «дуже зарегульована сама по собі». І щоб пройти всі перевірки, потрібно чимало часу.
«Африканська країна Руанда — найпрогресивніша технологічна країна на континенті на південь від Сахари», — каже Ярослав.
Це гірська держава між Кенією і Танзанією. Вони називають себе «африканською Швейцарією».
Стартап шукав можливості виходу на ринки, що розвиваються. Пілот хотіли запустити саме в Руанді. Ця країна знаходиться на орбіті британського медичного ком’юніті. В Європі була можливість познайомитися з її правлячими елітами. Так і почалася співпраця, згадує Лихачевський. В країні дуже високе проникнення інтернету.
Населення країни — 12 млн людей. А всього в країні — 5 офтальмологів. На всіх жителів. І не всі з цієї п’ятірки живуть в Руанді. Деякі перебувають то в Європі, то на Батьківщині. Хтось з цих п’яти має навчати нових лікарів. Це значить, що він не буде практикувати. Відповідно залишиться 4.
Стартап почав робити скрінінг по визначенню діабету в Руанді. Організували мобільні бригади, згадує Ярослав. Тому що населення часто не має змоги вільно пересуватися по країні.
В процесі роботи виявлося, що у кожного 5-го жителя є ретинопатія — це 250 000 людей. Але з цієї кількості, 50 000 чоловік потребують операції на очах. А лікарів всього 5 і не всі з них в Руанді. Компанія наткнулася на етичну проблему — виявляла хворобу, але не мала фінансів для проведення операцій на очах. Після цього проєкт згорнули.
Сьогодні основний ринок для DeepDee — це Нідерланди. Тут є три лінії в медицині. Перша — сімейний лікар. Друга — загальна лікарня. Третя — інститут для лікування тяжкохворих. Мета стартапу зайняти нішу 1.5 — між сімейним спеціалістом і звичайною лікарнею.
Нідерланди на державному рівні вводять проміжну технологію. Щоб розвантажити своїх лікарів.
Бізнес Лихачевського може працювати в магазинах оптики. На їхній базі можна робити скрінінг ока. Після цього фото передається або лікарю, або на сервер компанії.
При цьому DeepDee постачає лише софт в цьому ланцюжку. Тому що фундус-камери для діагностики в оптиках вже є.
В Нідерландах процедура наразі коштує 30 євро (близько 1 000 грн — ред.). Для порівняння, тамтешнє обслідування очей у лікаря вартує 60 євро (близько 2 000 грн — ред.), а повноцінний прийом — 160 євро (близько 5 300 грн — ред.).
Компанія раніше часто брала участь в різних акселераторах. Або як їх жартома називає Ярослав «конкурси краси». Були перемоги в конкурсі стартапів від німецького Байєра, від Європейського банку реконструкції та розвитку та інші. Там компанія змогла отримати «десятки тисяч доларів».
Стартап працює на ринку Штатів. Але поки що лише з лікарнями. Розширення можливе, коли компанія отримає FDA. Зараз DeepDee знаходиться в процесі оформлення процедури.
На ринку Європи дозвіл від регулятора вже отримали. Зараз відбувається пілотний проект. Ярослав говорить, що близько 1000 жителів Нідерландів скористалися послугами стартапу.
В обох стартапів чимало схожого.
Перше — це процес отримання FDA в США. Стратегія полягає в тому, аби підкорити «найжирніший» ринок планети. Але методи компаній різні. Українці рухаються за схемою «спочатку ринок США — потім ринок Європи». А білоруси: «вже ринок Європи — потім ринок США». Наразі білоруські сусіди випереджають нас, оскільки представлені в Нідерландах і частково почали роботу в Штатах.
Друге — хвороби для діагностики. Обоє беруть за основу діабетичну ретинопатію. Нейронну мережу найпростіше «навчити» діагностуати саме цю хворобу Кожна 10-а людина в світі — діабетик і далі їхня кількість буде лише збільшуватися. Тому будь-яка країна — це окремий, потенційний ринок для обох компаній.
Третє — місця діагностики. Серед однакових — магазини оптики і лікарні. Також обидві компанії намагаються працювати зі страховими. Разом з цим і Ярослав, і Іван «прощупують» зацікавленість фармакологічних компаній. Але ще до кінця не зрозуміли, в чому може бути вигода для фарми.
Головна відмінність — в залучених інвестиціях. Білоруси почали на 2 роки раніше за українців. І вдало скористалися пропозицією акселератора з Нідерландів. Це відкрило для DeepDee ринок Європи. Українці поки що не можуть похизуватися подібним, хоча активно працюють в цьому напрямку. Наразі все тримається на власних інвестиціях. Це гальмує процес розвитку.
Друга відмінність — в кінцевій бізнес-моделі. За задумом українців, це мають бути кабінки для фото в ТРЦ. Наскільки це ефективно — поки що невідомо. Білоруси не розглядають подібні варіанти. DeepDee більше зосереджений на магазинах оптики і лікарнях.
Третя відмінність — софт проти «заліза». Білоруси працюють виключно з програмним забезпеченням. В той час, як українці взялися за хардвер і софт. На це потрібно більше часу і коштів.
Зрештую, обидві команди йдуть по одній дорозі. Але білоруська зараз трішки попереду. Найцікавіше відбудеться, коли компанії почнуть реально конкурувати за ринок певної країни. Але враховуючи зарегульованість медичної сфери, станеться це не надто скоро.
