У першій половині 2026 року приблизно 45–50% венчурних інвестицій в українські технологічні компанії припало на оборонний сектор, тоді як 50–55% отримали цивільні стартапи. Такий розподіл уже можна назвати новою рівновагою українського tech-ринку.
У першій половині 2026 року приблизно 45–50% венчурних інвестицій в українські технологічні компанії припало на оборонний сектор, тоді як 50–55% отримали цивільні стартапи. Такий розподіл уже можна назвати новою рівновагою українського tech-ринку.
Таку оцінку навів Олександр Яценко, Principal у SMOK Ventures та один із учасників української венчурної екосистеми.
За його словами, співвідношення між DefenseTech та Civilian Tech у першій половині року склалося приблизно 50 на 50, хоча ще кілька років тому український венчурний ринок був значно більше орієнтований на цивільні технологічні компанії.
Яценко вважає, що Україна зараз є одним із найкращих місць у світі для створення передових оборонних технологій. Причина — унікальне поєднання реального бойового досвіду, доступу до військових користувачів, швидкого тестування технологій та великої кількості інженерних команд.
Але є важливе «але». Україна — одне з найкращих місць у світі для створення cutting-edge DefenseTech, але поки не одне з найкращих місць для побудови глобальної оборонної компанії. Тобто українські стартапи можуть дуже швидко створювати та вдосконалювати продукти для сучасної війни, але масштабувати їх у глобальний бізнес значно складніше. Це пов’язано, зокрема, з доступом до міжнародного капіталу, регуляторними обмеженнями, особливостями оборонних закупівель та необхідністю виходу на інші ринки.
Для цивільного tech-сектору Яценко бачить інший ризик — поступову ізоляцію команд, які залишаються виключно в Україні. За його словами, для частини таких компаній уже помітний розрив між тим, що вони створюють, і реальним попитом глобальних клієнтів. Це потенційно важлива зміна для українського ІТ-ринку.
Українські технологічні компанії тривалий час могли компенсувати відсутність великого внутрішнього ринку орієнтацією на США, Європу та інші міжнародні ринки. Але якщо команда значною мірою працює лише всередині української екосистеми, вона ризикує втратити контакт із глобальними трендами та потребами клієнтів. Для DefenseTech ця ізоляція частково компенсується унікальним українським бойовим досвідом: продукт можна перевіряти безпосередньо в умовах війни. Для цивільного стартапу такої переваги немає — його продукт від самого початку має відповідати міжнародному попиту.
