Український фонд стартапів — це державна організація, створена за ініціативи Кабінету Міністрів. З 1 грудня 2019 року УФС профінансував близько 200 стартапів на суму $5 млн. До 30-річчя Незалежності України, ми поговорили з десятками стартаперів та дізналися, на що були витрачені державні кошти. Тепер видання dev.ua готове відповісти на головне питання: український державний акселератор — це зрада чи перемога?
Український фонд стартапів — це державна організація, створена за ініціативи Кабінету Міністрів. З 1 грудня 2019 року УФС профінансував близько 200 стартапів на суму $5 млн. До 30-річчя Незалежності України, ми поговорили з десятками стартаперів та дізналися, на що були витрачені державні кошти. Тепер видання dev.ua готове відповісти на головне питання: український державний акселератор — це зрада чи перемога?
Ми зайшли на сайт фонду, в розділ «стартапи», яким виділили кошти на стадії pre-seed та seed. Це $25 000 і $50 000 відповідно. Склали випадковий список компаній таким чином, щоб там частково були ті, хто отримали фінансування найпершим, потім друга десятка, третя і так до сьогодні.
Написали на сторінки стартапів у Facebook, робочі пошти та в приватні повідомлення фаундерам. Також дзвонили за номерами, вказаними в соцмережах. Таким чином ми розіслали запити до 104 стартапів. З них відповіло 38 компаній.
Запитували на що компанії витратили/витрачають/витратять державні кошти та чи все їх влаштовує в роботі з фондом.
Враховуємо той факт, що більшість стартапів наразі працюють з УФС, а тому ми не розраховували почути, що «все погано». Однак переважна частина з них відмічала одні й ті ж самі сторони: як позитивні, так і ті, які можна змінити.
Якщо одним реченням — на те, що прописано в контракті з фондом. Від нього неможливо відступити.
З отриманих відповідей можна зробити висновок, що гроші зазвичай йдуть на:
— удосконалення продукту;
— маркетинг і команду;
— масштабування і вихід на нові ринки.
Кожний з 38 стартапів вказував одну з вище зазначених причин. Ось рандомні приклади кожної з категорій, на які йдуть кошти:
Сергій Васил'єв з проєктом TenniRobo витратив частину гранту в $50 000 на виробництво вузлів для робота, з яким можна грати в настільний теніс. Грант розрахований на рік, зараз минуло лише півроку, тому ми в процесі освоєння, додав стартапер в коментарі для dev.ua.
Чи мобільний додаток Антона Мартинова Librarius, для підбору, купівлі, оренди та безкоштовного читання літератури. Фаундер розповів, що використав 2/3 від гранту в $25 000 на запуск застосунку і додавання перших 5000 книг в каталог. Це дозволило залучити перші тисячі юзерів у сервіс і планувати його подальший розвиток.
В стартапі Erudito нам відповіли, що $25 000 інвестували в переклад прототипу додатку на іспанську мову, аналіз ринку Латинської Америки, а також в новий value proposition для вчителів з Перу. Це додаток, який дозволяє дітям 8-10 років вивчати шкільні предмети в ігровому форматі.
В договорі сказано, що це «безповоротна фінансова допомога». Тому юридично стартап не можуть «покарати». Якщо він отримав кошти, витратив їх згідно кошторису контракту, але далі сам не розвивається, то фонд на це ніяк не може вплинути.
MindSelf — $25 000 — додаток для управління стресом та увагою: половина коштів пішла на мобільну і веб-розробку, 30% на старт маркетингової кампанії, інші 20% — на зарплату і адмінвитрати.
Creative Practice — $50 000 — освітня платформа для креативних індустрій: більша частина гранту була використана на технічний розвиток продукту, маркетинг та продажі, незначна частина — на ПЗ. В жовтні планують великий реліз продукту.
IOON — $25 000 — пристрій перетворення води на санітайзер: за допомогою цих коштів ми виконали мікробіологічне та вірусологічне тестування IOON в двох лабораторіях України. Більша частина коштів пішла на R&D — розробили промисловий дизайн, який може бути тиражований за допомогою прес-форм.
В цілому стартапи залишаються задоволені роботою з фондом. Кожний з опитаних відмітив професійність команди Павла Карташова, який очолює УФС. А конкретно — зв’язок і фідбек 24/7, корисні навчальні відеоматеріали, допомога в бюрократичних процесах передачі коштів.
Щодо останніх, у стартапів є питання. А саме:
— Документообіг. За словами одного із співрозмовників, «потрібно заповнювати папірець ледве не на кожний долар і це гальмує роботу стартапу».
— Кошти на маркетинг. Стартапи не можуть просто взяти і проплатити рекламу в Google без аналізу цінових пропозицій. Співрозмовники відмічають, що саме в цьому випадку недоцільно порівнювати умови конкуренції, тому що тут на перше місце виходить ефективність.
— Конкурсна система. Має бути, але не завжди доцільна — потрібно представити 3 варіанта поставщика на послугу з найвигіднішою ціною. Але мінімальна ціна — це не завжди якість.
— Гнучкість. За словами співрозмовників, на розробку потрібно витрати не більше 50% суми. Але це підходить не всім стартапам.
— Податок в 19,5% для ФОП-стартапів. Компанія отримає не $25 000, а $20 000. Так працює чинне законодавство України. Стартапери відмічали, що відкриття і закриття ТОВ для них «незручно і зарано на цьому етапі розвитку».
Ігор Маркевич, Неля Русак, Світлана Петрашко, Юрій Драчук, Володимир Дука — це лише декілька імен команди фонду, яка залишається поза кадром. Але саме ці люди створюють унікальний симбіоз взаємодії бізнесу і держави, про який також згадували наші співрозмовники.
В грудні 2020 року стартап Apiway отримав грант від фонду в розмірі $50 000. Компанія успішно презентувала сервіс для безкоштовної інтеграції хмарних сервісів між собою без програміста. Але в липні 2021 року виявилося, що СЕО стартапу — Антон Виборний — розхвалює в Телеграмі статтю президента РФ Володимира Путіна «про відносини України і Росії» і «історичні епізоди русичів».
В акселераторі відреагували і заявили, що «на сьогодні фінансування або будь-яка інша форма підтримки стартапу Apiway з боку фонду не передбачається». Сам Виборний вважав за краще нічого не відповідати по суті питань і пригрозив журналісту судом, якщо його ім’я буде згадано.
Стартап Apiway отримав seed грант від фонду, додали в коментарі для dev.ua, відповідаючи на питання чи перевели вже компанії гроші.
Однак нам і до сьогодні не пояснили: чи повернули кошти назад повністю і як саме це зробили. Адже подібних випадків в історії УФС не траплялося і це зовсім нова процедура.
Також цікаво, чи звернув увагу на цю ситуацію фонд, якби не допис активіста Сергія Стерненка, який першим розповів про кейс Apiway.
УФС має пул експертів. Зазвичай це люди з бізнесу. Вони знають, як правильно розвивати власну справу. Експерти працюють з фондом на волонтерських засадах, відбираючи стартапи для фінансування.
Одна з них — Уляна Автономова. Вказано, що вона «київський координатор в eo Business Incubators».
Разом з цим, пані Уляна була COO стартапу Portal — з липня 2020 року по червень 2021 року. Про це та зв’язок з компанією, свідчать запис на її сторінці в мережі LinkedIn та сайт з IT-вакансіями:
Стартап Portal отримав $25 000 від УФС у вересні 2020 року. Тобто в момент, коли Уляна Автономова одночасно працювала в стартапі, і значилася суддею для цього стартапу. Що це, як не конфлікт інтересів?
Так, вона могла не засідати в той день в комісії, тому що в УФС налічується близько 90 експертів. Але що заважало пролобіювати кошти для компанії, в якій ти працюєш?
Ми не маємо прямих доказів цього. Але подібні співпадіння викликають запитання, які ми поставили пані Уляні. Відповіді на момент написання статті ми не отримали.
UPD. Уляна Автономова прокоментувала інформацію про можливий конфлікт інтересів у фонді.
Є процедура отримання гранту. Експерти незалежно отримають стартапи для оцінки. Експерт може прийняти або відхилити заявку. Отож, якщо я б оцінювала власну заявку або заявки з eō business incubators, тоді це б можна було назвати конфліктом інтересів, а так, це не відповідає дійсності.
Вона додала, що «заявку стартапу оцінили незалежно і що сама не мала жодного впливу або можливості лобіювати, оскільки не знала та не намагалась дізнатись хто з експертів отримав заявку для оцінки».
Також Уляна Автономова зазначила, що «стартап (Portal — ред.) отримав $325 000 від ангельських інвесторів і $25 000 від фонду. Якби компанія не отримала грант від фонду, то не особливо це б відчула».
Дівчина вважає «частину статті про себе притягнутою, а не правдивою».
«Якби у мене був механізм впливу, тоді можна говорити про конфлікт інтересів. У мене, як у волонтера його немає і не було. У всіх рівні умови і я вважаю той факт, що я волонтер-експерт, не викреслює можливості подаватися на грант», — підсумувала вона.
Фонд стартапів має виділяти державні кошти на нові технології. Він не називається «Фонд підтримки малого бізнесу».
Коли ми переглядали списки профінансованих компаній, то очікували на щось технологічне. Але іноді логіка «інновацій» дещо втрачалася.
1. DreamApp — додаток для тлумачення снів. Отримав $50 000. Чим він відрізняється від «жовтих сторінок», про які говорив його засновник під час пітчингу, нам сказати важко.
2. Mobiform — «платформа, яка об’єднує покупців, продавців і виробників меблів», говориться в описі стартапу. Компанія отримала $25 000. Але переходячи за посиланням, бачимо, що це звичайний сайт для продажу кухонь. Так, він має онлайн VR конструктор, але це лише додаток до класичного сайту з продажів.
3. Nevedark — історія схожа з Mobiform. Щоправда цього разу стартап отримав $50 000. «Камін зі справжнім полум’ям для будь-якої квартири» — сам лише опис нагадує текст для продажу. Заходимо на сайт і бачимо наступне:
Ми надіслали запит до фонду, поставивши запитання як стосовно факапів, так і щодо його роботи вцілому. На час написання матеріалу, ми не отримали фідбек. Однак у фонді пообіцяли, що нададуть його якнайшвидше. Відповіді УФС вийдуть окремим матеріалом на сайті dev.ua.
Варто віддати належне фонду в плані різноманітності стартапів для пітчингу. З них справді можна скласти цілу карту індустрій — від енергетики і освіти до фінтеху, штучного інтелекту та способу життя.
Ми склали список найпоказовіших кейсів. Він дуже суб'єктивний. І це не значить, що інші стартапи УФС в чомусь слабкіші чи гірші. Але саме ці три приклади яскраво показують, в чому полягає важливість акселерації.
Це мобільний додаток для сортування сміття. Стартап значиться першим в списку отриманих грантів. Але сьогодні його не існує. Компанія «переродилася». Тепер вона називається GreenAge. Стартап змінив назву, склад учасників та стратегію з b2c — на b2b. Додаток планують перезапустити в 2022 році, розповів dev.ua Артем Миргородський, засновник стартапу.
Кейс цікавий тим, що держава повірила в важливість сортування сміття і виділила на це $25 000. Але виявилося, що на бізнес-моделі «компанія — клієнт» неможливо заробляти. Тоді стартап здійснив pivot — зміну стратегії і почав працювати з бізнесами. І тепер вже оновлений BioBin «поверне» державі отримане — у вигляді податків та розвитку індустрії.
Український футуризм, в який важко спочатку повірити. Esper Bionics розробляє біонічний протез руки нового покоління та хмарну платформу як сервіс, що навчає протези звичкам користувача, покращуючи керування.
$50 000 від УФС були витрачені на закупівлю комплектуючих та матеріалів для першої партії протезів та консалтингові послуги, розповіла dev.ua Ганна Белеванцева, співзасновниця стартапу. Це і лабораторні тестування виробу, і підготовка до сертифікації, а також питання інтелектуальної власності. До того ж, витратились на маркетинг: розробку бренд-стратегії, фірмовий стиль та оновлення сайту.
Програмне забезпечення Impulsar може врятувати людське життя. Стартап допомагає контролювати і аналізувати стан людей з аутизмом та деменцією. І заздалегідь сповіщає людей з епілепсією про ймовірність розвитку кризового стану.
На сьогодні у нас патент в процесі реєстрації та іде тестування альфа-версії, розповів dev.ua засновник компанії Сергій Ганжа. В кінці серпня планують випустити бета-версію, яку будуть тестувати з людьми, які підписалися на програмне забезпечення. Також Impulsar підписав меморандуми з Литвою, Польщею і Америкою, для сертифікація ПЗ і дестрибуції продукту в цих країнах.
На сьогодні Український фонд стартапів — це не зрада і не перемога. Це те, чим є Україна на 30-ту річницю свого існування. Початок шляху, майбутнє якого часто буває під загрозою.
Крута ініціатива, яку затьмарює бюрократія. Ось ти береш гроші в держави, а тут вже пишеш, який класний Путін. Роборука, а разом з нею збірка кухонь.
Напевно, найкраще про те, що в даний момент відбувається між державою і стартапами сказав Назар Поночевний — CEO компанії Harmix:
Україна зараз на шляху до створення сприятливого для стартапів оточення. Звичайно, цей шлях доволі довгий, але перші ворушіння вже видно у цьому напрямку.
