Старший науковий співробітник КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Піпко, який організував студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування NAURocket, повідомив, що студентська ракетна група більше не працює у майстерні в його квартирі і відновила работу у НАУ. Вчений розповів dev.ua, хто може долучитись і над чим вже працюють студенти.
Старший науковий співробітник КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Піпко, який організував студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування NAURocket, повідомив, що студентська ракетна група більше не працює у майстерні в його квартирі і відновила работу у НАУ. Вчений розповів dev.ua, хто може долучитись і над чим вже працюють студенти.
«NAURocket відроджується! Україні потрібні ракетники та ракети!» — написав днями пост у Facebook Сергій Піпко.
Шість років тому Сергій Піпко вирішив спробувати зробити в Києві ракетну програму, на кшталт тієї, що працюють у Штатах та Європі в кожному університеті. Ксенія Семенова, яка була на той час головою ради молодих вчених, допомогла організувати студентів. Але у ракетобудівельників не було грошей, приміщення та обладнання і Сергій влаштував майстерню у себе в квартирі.
До пандемії винахідники презентували свої ракети на п’яти-шести виставках на рік: Innovation Market, IT-Forum та інших. Але тоді, після зміни ректора, в НАУ не склалось. Тоді, як повідомляє вчений, 3,5 роки тому ректор Луцький виганав бюро з університету. Не склалось і з КПІ.
Зараз, як він повідомив, завдяки в. о. ректора НАУ Ксенії Семенової студентська ракетна група відновила свою роботу, студенти отримали приміщення для роботи і зараз закуповується обладнання.
«Нарешті, на сьомому році існування NAURocket студентам виділили приміщення в самому університеті, як і повинно бути» — повідомив dev.ua Сергій Піпко.
Вчений розповів, що майстерня наразі вже працює на території НАУ, що значно спрощує процес, і студентам більше не треба їхати у його майстерню на Дарницю. «Це було дуже незручно і туди доїжджали лише найактивніші любителі ракет», — каже Сергій Піпко.
За словами вченого, за майже два тижні в бюро вже зібралось близько 10 студентів і приходять нові.
Взяти участь у NAURocket може будь-хто зі студентів не зважаючи на спеціальності. «Обмежень не має», — повідомляє Сергій.
У студенському конструкторському бюро учасники все роблять самі, вчений їм лише допомагає та радить. «Це не навчання і тут не проводяться заняття», — акцентує він.
Зараз студенти бюро працюють над ракетою, яка полетить на висоту 1 км та спуститься за допомогою парашуту. Як розповідає вчений, в процесі роботи розробляється електроніка, яка буде записувати параметри польоту та дасть сигнал на викид парашуту. Крім цього, ведеться розробка системи розділення ракети та викиду парашуту.
Також студенти вчаться розраховувати аеродинамічну стабільність ракети, вірні розміри стабілізаторів, що необхідно для стабільного прямолінійного польоту ракети.
Наступні розробки студентів, як розповідає Сергій Піпко, вже будуть ускладнюватись. Для цього буде потрібна участь спеціалістів з аеродинаміки, міцності матеріалів, систем управління.
«Дуже сподіваємося знайти таких фахівців у НАУ, щоб робота йшла під їх керівництвом і студенти могли робити курсові та дипломні роботи з ракетної тематики», — говорить вчений.
За його словами, з фінансами зараз не має проблем. Студенти повністю забезпечені обладнанням, матеріалами та всім необхідним. Навчання у бюро для них безоплатне.
