Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку 19 серпня провів засідання круглого столу, присвячене питанням бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств.
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку 19 серпня провів засідання круглого столу, присвячене питанням бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств.
Голова Комітету Дмитро Наталуха представив законодавчі ініціативи щодо запровадження «економічного бронювання», які опрацьовуються у Комітеті.
Зараз у Комітеті є три основних концепції.
За словами голови комітету, реалістичні надходження від сплати спеціального збору за бронювання працівників становитимуть близько 200 млрд грн на рік, що становить близько двох третин всіх коштів, які наразі Україна витрачає на закупівлі вітчизняного озброєння.
«Це надасть, як бізнесу, так і державі, головне — передбачуваність. Бізнес зможе прогнозувати свою діяльність, матиме передбачуваність, матиме гарантію того, що він зможе надалі працювати. А держава матиме гарантію того, що забезпечення наших військових так само буде сталим та безперебійним», — підсумував Дмитро Наталуха.
Заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк наголосив на тому, що Україні потрібно нарощувати власні можливості фінансування війни, оскільки міжнародна допомога не збільшуватиметься.
Представники бізнес-асоціацій мали змогу ділитися власним досвідом і ставити запитання народним депутатам України та представникам виконавчих органів влади як щодо запропонованих концепцій «економічного» бронювання, так і щодо наявних на сьогодні механізмів бронювання.
Нагадаємо, раніше в парламенті розглядалися дві моделі економічного бронювання. Перша — розмір податків із зарплати військовозобов’язаного повинен становити 35 000+ грн. Цього має вистачити для утримання одного бійця. Друга — квота на бронювання. Умовно, якщо у вас є 10% людей, яких ви можете використати, хто це буде — вирішує керівник. За них сплачується мінімальна зарплата бійця щомісячно, наприклад, зараз вона складає 20 000 грн.
Голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха повідомив про новий законопроєкт стосовно економічного бронювання, який буде передбачати можливість бронювати працівників для тих підприємств, що не мають змоги платити 20 000 грн за одного співробітника.
Раніше Офіс президента відмовилися від ідеї економічного бронювання через побоювання Генштабу, що «економічне бронювання» не розв’яже проблему з нестачею кадрів, це буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації й лише спричинить негативну реакцію в армії. Бізнес вже відреагував на відмову.
Водночас зазначається, що $5 млрд, які очікували отримати від економічного бронювання, можуть замінити зростанням податків. Також можновладці розглядають збільшення строку бронювання для працівників до 1 року.
Голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев, заявляв щодо впровадження економічного бронювання, що він не має однозначної відповіді.
Категорично проти з приводу економічного бронювання висловлювалась і Народна депутатка від фракції «Європейська солідарність», членкиня Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.
Більшість IT-компаній підтримують ініціативи щодо економічного бронювання.
Голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп «Слуги народу» Олександр Завітневич заявив, що, на його думку, у якомусь вигляді економічне бронювання точно буде.
І яким чином модель на основі розміру з/п забезпечить додаткові надходження 200 млрд? По моделях, де ФОП платить за себе або за найманого додаткові 20 тис - зрозуміло.