💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Стас ЮрасовВойна
4 сентября 2024, 09:01
2024-09-04
«Краще за саму систему відстрочку від армії ніхто не дасть». Історія айтівця, який потрапив у «бермудський трикутник» між ТЦК, рекрутингом і діджиталізацією
Здається, що після прийняття нового законопроєкту про мобілізацію, її кількісні показники покращились. Але як щодо якісних? З одного боку сьогодні ми маємо мільйонні оновлення даних військовозобов’язаних в «Резерв+». Разом із цим нібито непогано працюють платформи з різними вакансіями (не лише бойовими) в Силах оборони. Поруч із цим вас можуть «бусифікувати» робітники ТЦК СП, перед якими стоїть завдання «виконати норму» з кількості мобілізованих. Це адекватне завдання під час повномасштабної війни, питання в способах його виконання та їхній законності.
Так, військовозобов’язаний ніби існує в паралельних реальностях, де часто перемагає не та, яку він обрав, а та, яка першою дісталась до нього. Ми зв’язались з айтівцем, який опинився в подібному мобілізаційному «бермудському трикутнику» і він, на правах анонімності, розповів про баги в роботі військового рекрутингу, лагідні зустрічі з ТЦК та як не втратити мотивацію від військової бюрократії, ще не побувавши на службі.
Я закінчив військову кафедру, моя ВОС (військово-облікова спеціальність) — діловод. Раніше це значило «перекладати папірці в штабі». Зараз такий напрям має більш прикладне значення, тому що у Силах оборони служить приблизно 1 млн людей і потрібно, щоб їхні справи не прої#ались. Буває і так, що офіцерів-діловодів навчають на бойових офіцерів, коли відповідаєш за життя підлеглих, а це ще складніше.
Військова кафедра значить, що я отримав офіцерське звання, а саме — молодший лейтенант. Однак по факту я його купив, адже навчання на військовій кафедрі було платним і нас не навчали нічого практичного. Постріляли разок з ПМ (Пістолет Макарова — ред.), разок з АК-74 та й все.
Тоді я навіть особливо не цікавився, що таке армія. Жив думкою «я корисний в тилу». Окей, я донатив. А поруч хлопці та дівчата йшли добровольцями на фронт, взагалі не знаючи, що на них очікує.
Серйозно почав думати про свою мобілізацію, коли заговорили про новий закон щодо мобілізації. Потрібно буде обов’язково оновити дані. Після прийняття закону, я оновив дані в «Резерв+» (крута і зручна штука), уникнувши можливого штрафу (ще одна мотивація). Тобто я став на облік у своєму рідному місті (районний центр), але це лише перший крок. Наступний — ВЛК (військово-лікарська комісія).
Читаючи про приклади «бусифікації» від ТЦК в новинах і детальніше дізнавшись всі її нюанси від свого кума, якого також «бусифікували», я вирішив не очікувати поки держава «прийде по мене». Почав шукати вакансії релевантні своїй ВОС і досвіду роботі в IT. Відправляв резюме, заповнював на сайтах бригад анкети.
Баги військового рекрутингу
Платформи з вакансіями в Силах оборони — це ще одна крута діджитал-штука під час війни. Але працює вона не зовсім добре. Перший баг — зазвичай вам тупо не відповідають. Ок, про це в інтерв’ю чесно розповідають менеджери й власники подібних сайтів. Але навіщо тоді частини і підрозділи розміщують вакансії, я не розумію. Тупо «мертвий вантаж» якийсь.
Це можна легко виправити, якщо командир накаже своїм підлеглим рекрутерам раз в тиждень обов’язково перевіряти заявки і «магічною» кнопкою заздалегідь стандартної відповіді-відмови (якщо це відмова) давати знати кандидату, що тут немає чого ловити. Але цим ніхто чи не може, чи не хоче займатися.
Баг № 2 — у вакансії пишуть одне, по факту маємо інше. У мене був подібний випадок. Говорячи по мобільному, рекрутер на моє прохання відмовився називати в який саме рід військ йде набір, обмежився загальним «Сили оборони» (так було вказано і в самій вакансії). А як ми далі маємо довіряти й співпрацювати один з одним, якщо вже на самому початку ось так?
Добре, принаймні відразу попередив, що бувають виїзди на лінію бойових зіткнень, але нечасто і з ротаціями. Я зацікавився, адже за описом це була IT-вакансія. Іншого, думав я собі, навчать та покажуть. Зустрілися, пройшов психологічні тести. Потім рекрутер розповів про рід військ і підтвердив, що бувають виїзди «на нуль», але «саме я там не буду стріляти».
Після співбесіди сказали, що в будь-якому випадку дадуть фідбек. Так ніхто зі мною і не зв’язувався.
Баг третій — особливості системи. Я знайшов підрозділ, який мені подобається. Розпитав про нього у знайомих, які вже служать, отримав лише позитивні відгуки. Від підрозділу була вакансія, я скинув резюме і мені швидко перетелефонували. Познайомився із сержантом — все підійшло. З’явився варіант пройти ВЛК разом з підрозділом, оминувши ТЦК. Клас! Зробив це за день, попередньо підготувавши ряд потрібних довідок. Все летить і несеться, я щасливий!
Аж тут виявляється, що офіцерське звання (у мене — молодший лейтенант) означає додаткову перевірку. Вона тривала кілька місяців, весь цей час я був у «підвішеному стані».
Про конкретний термін перевірки тобі ніхто не каже. Просто — «ще в процесі». І тут спрацьовує «золоте» правило армії, без якого ви не зможете в ній жити — «все завжди йде не так, як ви собі спланували». Якщо його зрозуміти й прийняти, стає легше.
В мене були випадки, коли рекрутери телефонували, за пару хвилин ми розуміли, що не підходимо один одному та й по всьому. Це чесно й адекватно, але таких кейсів — меншість.
Лагідний ТЦК
ВЛК я пройшов, але висновок залишився в підрозділі і його не видають на руки. В «Резерв+» він чомусь не підтягується, скільки я не пробував це робити.
Військкомати продовжують виконувати свій план з набору. При чому продовжує це робити, маючи тисячі оновлених даних військовозобов’язаних через «Резерв+». Виглядає логічнішим розібратися з діджитал-історією, далі (при потребі) працювати офлайн. По факту маємо два паралельних процеси з різними завданнями.
Окей, з’явились електронні черги в ТЦК. Але все ще трапляються випадки, де людей мобілізують за 1 день. Взагалі є враження, що кожен ТЦК по-своєму трактує спущену «зверху» установку «треба люди». Хтось це робить насильницьки, порушуючи закон, хтось — адекватно і за законом. Одного знаменника досі немає.
І ось на вулиці мене зустрічає представник ТЦК з поліцейським. А моя перевірка для підрозділу ще триває. Втікати чи «бикувати» я не збирався, вирішив все пояснити. Показую «Резерв+». Дані оновлені, але ВЛК немає. У мене була фотка висновку психолога (це один із лікарів на ВЛК), типу шматочок ВЛК. Її показую, а ще переписку з підрозділом. З боку це могло виглядати по-дебільному, але інших варіантів не було.
Сказав, що маю тиждень, щоб прийти, а не повістці поставив дату завтрашнім числом. Я запитав, ви мені допоможете потрапити до того підрозділу, якого я хочу і до якого майже пройшов? Мовчать. Зрозуміло. Дякую, що «не запакували».
Пишу в підрозділ про ситуацію і що робити. Вони швидко мені вислали лист, адресований ТЦК, який вручив повістку. Що ось я, мовляв, вже майже в них. Спочатку я хотів його занести особисто, а потім подумав, навіщо ризикувати: я ж не знаю, чи вийду звідти, чи мене на полігон повезуть після експрес-ВЛК. Це про довіру до ТЦК. Тому відправив заказним листом. Відчуваю, що доведеться ще в суд ходити й доводити, що ВЛК вже мав.
Підрозділ вже б мене забрав до себе, але він «грає за правилами» системи, яка каже, що потрібні перевірки «по вертикалі». Я вже мав почати служити, поїхав до іншого міста за 500 км із 10-кілограмовим мобілізаційним рюкзаком. Здав потрібні документи й тут мені кажуть, що тепер має прийти ще одне затвердження «згори», не з підрозділу. Квитків додому я не брав. Сяк-так повернувся назад, витратив 3000 грн на таку подорож, згадав «золоте» правило армії. До речі, це емоційно складно, коли вже налаштувався на нове, складне, армійське життя й ось тобі відкат.
Паралельні реальності
Система зараз знаходиться в перехідному періоді. З часом ТЦК як таких не буде (дуже хочеться в це вірити), все перейде в діджитал. Нам влада постійно розповідає про потребу «якісної» мобілізації (за своєю цивільною спеціальністю + корисне військове навчання), тому що росіян більше і кількісно ми не витягнемо.
Але по факту мобілізація проходить як вам пощастить. Сьогодні, якщо ти хочеш потрапити до обраного підрозділу, все потрібно вирішувати в якомусь ручному режимі та фарту. І це ми ще спрогресували за 2,5 роки повномасштабної війни. Армійська система влаштована так, ніби це щось відірване від реального життя, якась своя планета. Хочеш щось спланувати для себе? Ха-ха, насмішив.
Зараз часто звучить фраза: «Вже немає мотивованих людей». Ну ось я цілком вмотивований намагаюсь мобілізуватись через рекрутинг. Натомість думаю, як буду переконувати наступних представників ТЦК, якщо мене зупинять.
Виходить, що краще за саму систему відстрочку від армії ніхто не дасть. І це ще я «піджак» (офіцер без досвіду служби — ред.), якого потрібно навчати практично всьому. Скільки ж часу займе навчання, якщо адекватно (а не як-небудь!) у нас мобілізуватись — це завдання із зірочкою. Але я згадую «золоте» правило армії і мені стає трохи легше.
«Незнание английского можно простить только дворнику». HR в LinkedIn задался вопрос о том, зачем публиковать вакансии на английском. Вот что ответили айтишники
HR из Днепра Любовь Ковалевская в LinkedIn возмутилась тем, что компании выставляют вакансии на джоб-сайтах на английском языке. Айтишники быстро объяснили, в чем дело.
«Произошла ситуация, которой не должно быть». Genesis попал в репутационный скандал, позволив рекрутерам использовать свой бренд для найма. На что жалуются кандидаты
Разработчик Никола Щупило опубликовал в LinkedIn сриншот переписки с рекрутеркой, представившейся от имени компании IntellectoKids и холдинга Genesis, вызвавшего дискуссию среди пользователей сообщества.