У Національному банку припускають, що західні компанії додають Україну до переліку «заборонених юрисдикцій» через те, що в них немає джерела даних про статус територій України/офіційного переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
У Національному банку припускають, що західні компанії додають Україну до переліку «заборонених юрисдикцій» через те, що в них немає джерела даних про статус територій України/офіційного переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Про це йдеться в матеріалі видання DOU, яке поспілкувалося з НБУ про те, як можна врегулювати це питання.
«Тобто такі рішення не є вимогою законодавства США у сфері санкцій фінансового моніторингу. По суті, такі зміни є формою де-ріскінгу — коли фінансові установи радше повністю припиняють або суттєво обмежують ділові відносини з клієнтами або категоріями клієнтів, щоби повністю уникнути ризику, а не управляти ним», — йдеться у відповіді фінустанови.
У виданні нагадують, що Мінреінтеграції має вичерпний перелік тимчасово окупованих росією населених пунктів України. Він був оновлений навесні цього року і пропонується у структурованому форматові xlsx.
Цю сторінку Мінреінтеграції було спеціально розроблено для врегулювання проблеми блокування європейськими банками платежів на користь компаній, що зареєстровані в областях України, які наразі є частково окупованими. Нацбанк звертався до Посольства США в Україні, а також до Посольства України в США з проханням проінформувати компетентні органи США та Торгову палату США про сторінку Мінреінтеграції.
6 серпня Національний банк надіслав листа банкам України з проханням більш активно комунікувати з іноземними банками. Зокрема, радять деталізувати платіжні повідомлення щодо підконтрольності уряду України населеного пункту, де зареєстрований клієнт-платник, і робити посилання на сторінку Мінреінтеграції й офіційні роз’яснення Єврокомісії.
«Щодо платежів на користь українського клієнта — рекомендується надавати клієнту аналогічні інструкції для подальшої комунікації його контрагента з банками; у разі блокування коштів — з’ясувати в банку, який заблокував платіж, підстави відмови й узгодити обсяг додаткових заходів/інформації, необхідних для проведення платежу», — радять в НБУ.
Нагадаємо, що наприкінці липня стало відомо про рішення американського необанку Mercury припинити підтримку рахунків компаній, засновники яких мають паспорти певних країн, включно з Україною. Ним користувалося чимало українських стартапів та IT-компаній.
На початку серпня українські користувачі почали повідомляти про проблеми з виведенням коштів з Buy Me a Coffee. У сервісі пояснили це «нещодавніми змінами в політиці й ускладненням законодавчих вимог і санкцій», яких сервіс повинен дотримуватися через «20%» тимчасово окупованих територій України.
Згодом у коментарі dev.ua представниця Buy Me a Coffee повідомила, що сервіс відмовився від підтримки платіжних систем Wise і Payoneer, які використовували українці, через «несумісність» із майбутніми функціями сервісу.
