🚨⚡🚨 Біткоін по $100к. Час встановлювати Trustee Plus і випускати картку для розрахунків безкоштовно 👉
Вікторія ГорбікРабота
1 ноября 2024, 09:00
2024-11-01
Що болить джуну? Як Junior React/Next Developer опановує навички пошуку роботи, чому бекенд — це магія, і його 9 вимог до компанії мрії
Колись 42-річний Ігор Чорний був підприємцем, формував команду та разом вони втілювали чудові проєкти з виготовлення дизайнерських меблів із цінних порід дерева. Але незадовго після початку повномасштабного вторгнення підприємець вирішив змінити фокус у сторону IT. Два роки він навчався як React/Next Developer і місяць тому почав активний пошук роботи. Проте, виявилось, що ввійти в IT зовсім не легко.
Колись 42-річний Ігор Чорний був підприємцем, формував команду та разом вони втілювали чудові проєкти з виготовлення дизайнерських меблів із цінних порід дерева. Але незадовго після початку повномасштабного вторгнення підприємець вирішив змінити фокус у сторону IT. Два роки він навчався як React/Next Developer і місяць тому почав активний пошук роботи. Проте, виявилось, що ввійти в IT зовсім не легко.
Я закінчив навчання в Технологічному коледжі Українського державного лісотехнічного університету в далекому 2003 році за спеціальністю технологія деревообробки. Ще під час навчання почав займатись підприємництвом із виготовлення художніх меблів та інтер'єру. Саме цей досвід надав добре усвідомлення, що таке вміння працювати, а також показав важливий вплив командної атмосфери та рівня мотивації працівника на результат. Наприклад, хлопець прийшов з іншої галузі, яка не мала якнайменшої дотичності до моєї, за пів року перевершив вивчених, дипломованих спеціалістів, що працювали вже три роки.
Напрям IT почався для мене тоді, коли війна відклала до нових віників плани щодо розвитку моєї діяльності. Зрештою завжди відчував тягу до комп’ютерних технологій, та й доводилось самостійно опановувати технологічні та дизайнерські програми, потрібні нам у налагодженні виробництва меблів.
Тож війна підштовхнула до ухвалення цього рішення: змінити професію й поринути в ІТ.
У 2023-му я закінчив курси у школі програмування OKTEN SCHOOL, які тривали майже рік. Кожен день, крім вихідних, тривали лекції та практичні зайняття по 1–2 години. Інколи зустрічі з менторами та викладачами проводили в суботу. Навантаження було значним, і багато завдань давали на самостійне опрацювання. Це нелегко, але корисніше, ніж просто виклад матеріалу, бо з’являється розуміння, що й навіщо потрібно застосувати.
Уже під час навчання у школі програмування я остаточно визначився з напрямом. Фронтенд мені видався надто легким (хоча, якщо зануритися в цю частину веброзробки, то не така вона вже й легка). Тоді мені більше припав до душі бекенд через його потужну магію, коли виконується код «десь там під капотом», і вуаля — усе так дивно працює! Це варте захоплення!
Рухаючись до розвитку
Тоді, ще у 2022 році, коли тільки почав знайомитись зі світом веброзробки, навіть не уявляв, наскільки цей світ широкий у плані напрямів, технологій, мов та інструментів. Бачу, що й зараз ще не уявляю всієї глибини, мабуть, це нескінченний процес пізнання. У минулій галузі побачив, що цінною є спільна радість від певних досягнень кожного зі складу команди чи колективний рух уперед. Сподіваюсь посприяти цьому в майбутній компанії. Певно, що від роботи очікую занурення з головою у свій напрям під наглядом досвідчених колег.
Звісно, додають мотивації й власні досягнення. Періодами сам собою тішився, бо, наприклад, інтегрував PRISMA ORM у проєкт чи генерував і налаштував JWT-токени при аутентифікації для підвищення безпеки. І далі, окрилений усім цим, переглядав документацію PRISMA, або вивчав, які ще проблеми в мережі вирішують із тими ж токенами. І мої розпростерті крильця виявляються непомітними наростами. Тому доводиться визнавати, що не всі процеси в NodeJS мені зрозумілі, а у NestJS із декораторами ще треба тренуватися жонглювати.
Пройденому навчальному шляху найбільше завдячую тим, що мій мозок призвичаюється постійно вчитись. Це тяжко.
Усвідомлюю, що цьому процесу кінця не буде ніколи. Як виявилось, цьому перешкоджає моє входження в зону комфорту в минулій діяльності, де для досягнення доброго результату вже не треба було сильно напружуватися. Через це того, хто вважає, що раз навчиться в IT і буде спокійно собі працювати — чекає розчарування.
На шляху до омріяного оферу
Хоч спостерігаю за ринком IT два роки, активно почав шукати роботу, може, місяць тому. Для мене ситуація, коли охочих отримати роботу в рази більше, ніж пропозицій, досить незвична. Дуже прикро, що в основному в пошуку молодь, яка повинна проходити через ці кола розчарувань при пошуку роботи.
Кандидати часто довше шукають місце праці, ніж працюють там, де знайшли! Шкода, що ринок виявляється нездатним задовольнити бажання працювати. Це принизливо, це демотивує й наштовхує на думку, що людина невіглас і ні на що не здатна. Таких настроїв розчарувань і занепадницьких відгуків від шукачів досить багато. Хоча частину жалю з цього приводу в мережі можна відсіяти через те, що кандидати не виробили в собі здатність долати серйозні перешкоди чи розраховують на надто швидкий результат, сподіваються, що їх так само будуть любити й приймати в зовнішньому світі, як приймають їхні домашні. Це нормально, це, мабуть, етапи дорослішання.
Але я розглядаю ситуацію з пошуком оферу для себе через призму досвіду роботи в іншій галузі.
Повірте, набагато гірша ситуація, коли робота є, а нема з ким працювати. Можливості розвитку й заробітку в такому періоді втрачаються безповоротно. Можна побачити, що платформ для пошуку роботи, як в IT, немає ніде, таких майданчиків, де можна так презентувати себе й розвиватись, не має жодна галузь в Україні.
Звичайно, це не тішить людину, яка шукає роботу, наприклад, півтора року. І тому я також налаштовую себе на те, що час пошуку насамперед не для розчарувань, а для поглиблення своїх професійних знань, розширення кола знайомств і набуття практики у виконанні завдань, які сам собі ставлю. Наприклад, використати нову для мене бібліотеку в проєкті, або способи оптимізації чи безпеки.
За контрактом з OKTEN SCHOOL мій пакет курсу містив також гарантію працевлаштування. І після закінчення навчання в кінці 2023 року я отримав можливість пройти співбесіду в компанії по технології React/NEXT. Проте відмовився, і це було моє свідоме рішення, тому що екзаменаційний проєкт я виконав на NESTJS. Тоді цей інструмент мені більше сподобався тим, що склалось враження — з нестом менше писанини коду. Але, як виявилось, якщо треба зробити щось серйозніше, то коду й там достатньо! А сам REACT і NEXT тоді якось прийшов повз мою увагу.
Відмовившись від проходження співбесіди, я скористався чудовою можливістю, яка, мабуть, є тільки в цій школі, і безоплатно повторно пройшов свій модуль. Цікаво, що курс ніби той самий, але інший — адаптований до викликів на ринку й розвитку технологій. Це приємно й ще раз підтверджує те, що галузь IT найдинамічніша, й в OKTEN SCHOOL «тримають руку на пульсі». Два місяці тому, закінчилась ця «повторка», і попри гарантії від школи у працевлаштуванні, я вже самостійно роблю кроки для отримання першої роботи.
Про оплату, умови та гроші
Під час пошуку своєї першої роботи розмір зарплати — питання для мене менш актуальне за інші. Я не сам, у мене є сім’я і, відповідно, мої очікування від зп диктуються не лише моїми бажаннями, а й тими потребами, які потрібно закривати.
Зарплата джуна, обʼєктивно, не покриє цих потреб. Але я усвідомлюю, що кожен отримує винагороду відповідно до свого вкладу й відповідальностей в компанії. Тому це питання стимулює розвиватися. Думаю, що розглядати пропозицію нижчу за $600 буде дещо некоректно стосовно моєї сім'ї.
Але я ж колишній підприємець, тому розумію, що завжди є ще варіанти для досягнення домовленостей.
Одним із таких варіантів є досвід, що з практики знаю, є в багатьох випадках ціннішим здобутком, ніж тимчасова вигода в коштах. Також цікавим моментом вважаю можливість підвищувати навички на курсах, організованих компанією. Звичайно, це не є замінником оплати, але розглядаю це як додаток до зп у вигляді продукту, що мені потрібен. Адже, наприклад, на курс з англійської я так чи інакше виділю частину зп.
Камені спотикання
Варто відзначити те, що справді шокує — це розмах розвитку навичок пошуку роботи. Виявляється, його також треба прокачувати, як інші скіли! Але це вміння потрібне лише для того, щоб увійти на місце праці, а при виконанні своїх робочих обов’язків ніяк не застосовується.
Будь-якому старшому працівнику буде байдуже, який шрифт я підібрав у моєму резюме, чи активний у LinkedIn або чи володію навичками самопрезентації та проходження співбесід.
Йому треба, щоб я зрозумів його з півслова та ще й зміг це без проблем виконати. Виходить, навичка ефективно шукати роботу на самій роботі не потрібна й може згодитися лише для того, щоб поміняти цю ж роботу. А це справді потребує зусиль і часу, які хочеться використати для більш необхідних професійних скілів.
Про компанію мрії
Тут у мене є аж 9 тез, що повинно бути в компанії, де я хочу працювати, зокрема:
Компанія моєї мрії видає продукт, яким я пишаюся. Який вартий захоплення через актуальність чи складність питань, які він вирішує.
Компанія, з якої ніхто не хоче звільнятись через пів року чи навіть п’ять.
Це компанія, у якій передається досвід між працівниками й налагоджена здорова комунікація. Це не тоді, коли працівнику кидається якесь завдання й він має морочитись із ним сам, не маючи ні поради, ні скерування від колег.
Це компанія, у якій чітко прописані умови росту кожного працівника, і відповідно до цього нараховується зп.
Це компанія, яка створює умови для зростання: внутрішні навчання, зовнішні курси й різні події, які варто відвідувати. Відчуваю в цьому потребу.
Що детальніше компанія готова обговорювати умови контракту, то краще.
Компанія мрії — це товариство, у якому можна зауважити розвиток. Товариство з моєї світоглядної бульбашки, у якому нам комфортно.
У компанії мрії мої співробітники — великі гуру своєї справи, на яких я хочу стати схожим через років 4, а ще через рік перевершити їх.
Компанія моєї мрії бере активну участь у волонтерській діяльності щодо викликів, які накидала нам війна.
І точно не варто зв’язуватись із компанією, яка обманює, працівники якої мають вигляд «заклопотаних» бюджетників, а рекрутер не вислуховує як священник на сповіді та не має почуття гумору.
