«Тренд з виходом за кордон — це нормально, ним мають користуватися не лише компанії, але і держава». Чому українські виробники дронів все частіше відкривають виробництва за межами України

Ситуація на ринку

«У нас мінімум 4 лідери ринку винесли виробництво за кордон і хто б та що не казав, вони не повернуться сюди. Вони будуть працювати в Польщі, Чехії, Словаччині та інших країнах», — сказав керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут в інтерв’ю у серпні. 

З відкритих джерел відомо про щонайменше трьох великих виробників безпілотників, які відкрили заводи в сусідніх країнах. Skyeton інвестував у виробництво в Словаччині 3,5 млн євро, DeViRo відкрив підприємство в Чехії, а Ukrspecsystems — у Польщі.

Станом на лютий 2024 року в Україні існувало понад 200 компаній, які займаються виробництвом БПЛА. У серпні їх було вже 500+. Вітчизняні виробники масштабували виробництво в 100 разів, пояснював міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

На початку цього року 67 українських зразків БПЛА отримували державні контракти, зараз це число зросло до 87. Для порівняння, влітку 2022 року їх було всього 7. «Також зараз 96% дронів, які закуповує держава, — саме українського виробництва», — заявляв в серпні Федоров.

Якщо цифри виглядають так потужно, то чому українські виробники прагнуть за кордон?

Відповідь на це питання частково дає Асоціація «Технологічні сили України» (ТСУ), яка об’єднує найбільших виробників безпілотників та іншої технологічної продукції. Вона провела опитування серед 35 компаній, залучених до оборонного замовлення. 38% компаній повідомили, що понад половина їхніх потужностей наразі простоює. Лише третина респондентів заявила, що цехи повністю завантажені.

У відповідь на запитання «Що втримає вас від релокації за кордон?», 80% вказали на відкриття експорту, 72% — на збільшення державного замовлення, 69% — на укладання багаторічних контрактів.

Усі три чинники між собою пов’язані. Короткі контракти, які здебільшого пропонують державні замовники, роблять оборонний бізнес непередбачуваним і змушують шукати замовлення на стороні. Але оскільки експорт де-факто закритий, підприємства часто простоюють місяцями.

Ми звернулися із запитом до «Технологічних сил України» та безпосередньо до президента організації Вадима Юника за коментарем на тему матеріалу, але відповіді не отримали.

Тарас Чмут: «Мінімум 4 лідери ринку з виготовлення БПЛА винесли виробництво за кордон, вони не повернуться назад»

По темi

Тарас Чмут: «Мінімум 4 лідери ринку з виготовлення БПЛА винесли виробництво за кордон, вони не повернуться назад»

Конкретний приклад

Компанія Skyeton, яка виробляє розвідувальні комплекси ACS‐3 (Raybird‐3), запустила виробництво у Словаччині та інвестувала в нього $3,5 млн. Комплекси Raybird перебувають на озброєнні ЗСУ з 2018 року. Вартість одного комплексу, що складається з трьох літаків, переносної наземної станції керування, антенної системи, пускової установки, а також камери, фотоапарата, радарів, — $1,2 млн.

З лютого 2022 по травень 2024 сили оборони України замовили у Skyeton понад 75 розвідувальних комплексів. Виробництво безпілотників Raybird у Словаччині розпочалося навесні 2024 року — для нього компанія орендує приміщення на 1000 кв. м. Українські потужності Skyeton дозволяють виробляти приблизно 100 систем на рік, але завантажені держзамовленнями лише наполовину. 

Про це в коментарі dev.ua розповіли в Skyeton.

«За рекомендаціями різних державних структур вирішили відкрити виробництво за кордоном. Мета — підтримка виробництва в Україні. Це рішення було прийняте після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну», — пояснили нам в компанії.

Чому обрали саме Словаччину? Виробник БПЛА зазначає, що тут відіграли свою роль і культурний код країни, і система оподаткування (достатньо лояльна), а також одним з найважливіших факторів була логістика.

«І звісно, не менш важливим є те, що Словаччина має потужну машинобудівну індустрію, а це означає, що там є потрібні нам спеціалісти на виробництво», — додають в компанії.

Ось як виглядає виробництво компанії в Словаччині:

 

 

 

Хто працює на виробництві за кордоном? Найняти в іншій країні виключно українців неможливо, розповіли нам в Skyeton. Основна маса людей на виробництві — словаки. Але при цьому достатньо вагомою часткою робітників є українці. Є навіть співробітники, які раніше працювали на підприємстві в Києві, ще до повномасштабного вторгнення. 

Зараз компанія веде активні перемовини щодо замовлень Raybird з країнами НАТО (в цілях безпеки не називає, які саме це країни).

Українська компанія не відкидає можливості в найближчому майбутньому відкриття нових центрів виробництва в інших країнах.

«Це можливо. Але такий розвиток подій сильно залежить від військової та політичної волі самих країн, в яких теоретично можна було б відкрити наші виробництва. На сьогодні ми є лідером у класі нашого літака у світі. А це означає, що є багато зацікавлених країн. Впродовж наступних 3 років однозначно з’являться ще виробництво — і не одне», — підсумували в Skyeton.

Ми звернулись за коментарем до компанії Ukrspecsystems, яка передала ліцензії на виробництво своїх розвідувальних безпілотників SHARK, MINI SHARK та PD-2 польській компанії ALS Systems, але відповіді не отримали.

«Створили на випадок, якщо в Україні по нас прилетить». Українська компанія Skyeton розгорнула виробництво БпЛА в Словаччині

По темi

«Створили на випадок, якщо в Україні по нас прилетить». Українська компанія Skyeton розгорнула виробництво БпЛА в Словаччині

Що робить держава

«Тенденції з виходом за кордон виробників БПЛА пов’язані з тим, що держава не може створити достатніх умов для розвитку технологічних бізнесів в Україні», — каже в коментарі dev.ua ветеранка російсько-української війни, керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська.

При цьому фахівчиня відзначає, що зараз ситуація набагато краще, ніж на момент початку повномасштабної війни. 

«Весь 2022 рік Державна служба експортного контролю блокувала імпорт комплектуючих, це був лише один з «блокерів». Ми також добилися підняття відсотка маржинальності, щоб була спрощена процедура — не лише стара «поставка на озброєння», але і нова «допуск до експлуатації», — розповідає Берлінська.

Це дозволило державі швидше проходити трек із закупівлями БПЛА. Детальніше про успіхи в роботі держави з дронами на початку цього року писав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Так, при Кабміні було створено координаційний штаб. Разом із членами штабу була визначена потреба Сил оборони в дронах: скільки і якого типу потрібно отримувати щомісяця. Згодом чиновники вирішили, хто може їх виробити. 

Зрозумівши, який попередньо потрібен бюджет, щоб задовольнити потреби Сил оборони, члени штабу комплексно пропрацювали з усіма українськими виробниками БПЛА. Дізналися, що заважає їхній роботі та розвитку й системно підійшли до розв’язання проблем. 

Зокрема, спростили ввезення дронів і комплектуючих, скасували складну процедуру експортного контролю, прибрали додатковий дозвіл від СБУ, скасували ПДВ та ввізне мито, відкрили ринок боєприпасів для безпілотників.

У 2023 році в межах проєкту «Армія дронів» законтрактували більш ніж 300 00 БПЛА. З них 90% — дрони українського виробництва. 

Ось як за словами міністра зросли закупівлі БПЛА:

— У 2022-му закупили 500 FPV-камікадзе, а у 2023-му — приблизно 100 000. Це зростання у 200 разів. 

— У 50 разів збільшилася кількість закуплених літаків-камікадзе з дальнім ренджем (діапазоном), здатних літати на сотні кілометрів. Майже 90% усіх дронів, які вражають об'єкти ворога в Чорному морі та долітають до Бєлгорода чи Пітєра, закуплено в межах програми «Армія дронів». 

— У 80 разів зросла кількість закуплених багаторазових коптерів, які за ніч можуть зробити до 10 вильотів та знищити десятки одиниць ворожої техніки.

— В 70 разів більше закупили «Мавіків», які допомагають нашим військовим розвідувати ворожі території. 

Серед проблем, які тоді виділив Федоров: розподіл дронів та їх логістика, класифікація посад, стандартизація вимог до дронів, розподіл радіочастотного спектра тощо.

«Уявімо компанію, яка може виробляти сто безпілотників на рік, але держава може законтрактувати лише 25. Якби вона могла продати решту 75 на світовий ринок, то отримала б прибутки, розширила відділ R&D та запропонувала Силам оборони більш якісний та дешевий продукт. 

Нашим виробникам важко переносити бізнес за кордон, бо це пов’язано з купою ризиків та проблем. Можливо, вони цього не хотіли б, але зараз виходить так, що для подальшого розвитку виробництва вони змушені про це думати», — розповідала в березні виконавча директорка «Технологічних сил України» Катерина Михалко.

Один з робочих варіантів виходу з такої ситуації — додаткова допомога Заходу. Наприклад, днями стало відомо, що ЗСУ отримали 18 самохідних артилерійських установок «Богдана», виробництво яких було профінансовано Данією. Данці відшкодували затрати та дуже зекономили нам час. На виробництво та постачання такої кількості артилерійських систем у Європі потрібно було б витратити декілька років, але після розміщення у липні замовлення вже цими вихідними 18 САУ «Богдана» передані українським військовим. 

Урядовці спростили процедуру ввезення комплектуючих для безпілотників в Україну

По темi

Урядовці спростили процедуру ввезення комплектуючих для безпілотників в Україну

Що кажуть інші виробники

«Тенденції з виходом за кордон пов’язані з високим ступенем ризику ведення бізнесу в Україні та складність залучення інвестицій», — розповів в коментарі dev.ua представник Armadrone, яка розробила БПЛА REX. Armadrone є дочірнім підприємством польської компанії, яку відкрили 1,5 року тому. За кордоном частково локалізовані R&D, логістика та юридичний департамент компанії.

Через небезпеку бойових дій, жорстке регулювання, високий податковий тягар, непрозорі ринкові умови, відсутність довгострокових контрактів, труднощі із захистом прав інтелектуальної власності в Україні — наводять широкий перелік причин виходу за кордон в Armadrone.

Це економить час та кошти на розробку та впровадження та може генерувати певні технологічні прориви, вважають в компанії. І додають, що коли ви хочете думати про прибуток, то потрібно думати про нові ринки.

В Armadrone впевнені, що за кордоном є потреба у продукції українського ВПК (військово-промисловий комплекс — ред.). 

При цьому він може бути використаний у політичній боротьбі. Зокрема популістами, які спонсоруються росією, пояснює виробник БПЛА. Відповідальний бізнес воюючої країни має це розуміти та дбати про національний інтерес.

«Сподіваємось, що держава почне дбати про всю галузь, зробить державні оборонні закупівлі зі зрозумілими умовами, орієнтованими на потреби, які подаються безпосередньо підрозділами. І вже після повного закриття потреб підрозділів вітчизняними засобами, які добре себе зарекомендували, можна відкривати експорт», — підсумовують в Armadrone.

«REX — наша найкраща відповідь глобальному дефіциту артилерійських боєприпасів». Українські інженери розробили новий ударний БПЛА із ШІ, «молодший брат» Punisher

По темi

«REX — наша найкраща відповідь глобальному дефіциту артилерійських боєприпасів». Українські інженери розробили новий ударний БПЛА із ШІ, «молодший брат» Punisher

«Наразі ми не маємо виробництва за кордоном, але ведемо перемовини з кількома партнерами у Великій Британії та США про тамтешнє спільне виробництво», — розповів dev.ua військовий Іван Каунов, засновник компанії Buntar Aerospace, яка розробила БПЛА Buntar 1.

В деяких закордонних Міноборони, додає Іван Каунов, є бюджет, який можна витрачати на виробництво виключно у себе в країні. Але стільки БПЛА для внутрішнього ринку їм не потрібно, тому такі країни можуть постачати до України подібний «надлишок».

«Щоб розвивати свій напрямок defense tech, зарубіжним країнам потрібно мати якісних виробників. А найкращі — це ті, хто робить виробництво разом з українськими компаніями», — каже військовий.

Він вважає «тренд з виходом за кордон» абсолютно нормальним і що ним мають користуватися не лише виробники, але і держава. 

З умовою, що 40% з виробництва таких компаній буде направлятись на український фронт. Щось подібне Buntar Aerospace робить прямо зараз, домовляючись з партнерами, що при покупці дронів, певний відсоток з їхньої кількості повернеться на наш фронт, скажімо, як гуманітарна допомога.

Однією з важливих причин експорту Іван Каунов називає кошти. Він наводить приклад дрона від компанії Skyeton.

«Вони можуть виробляти набагато більше, ніж в них купують. Але цього не роблять не тому, що нам не потрібні такі дрони, атому, що дрони, які виконують такі задачі коштують до біса дорого. На жаль, в Україні немає такого бюджету. То чому б їм не виготовляти за кордон?», — констатує співрозмовник.  

«Якби продажі Skyeton відбувалися з України, компанія могла б заводити в Україну валюту, що також є непогано. Тому має бути не просто контрольований експорт, а програма підтримки розвитку закордонних продажів українського defense tech», — підсумував Іван Каунов. 

«Я починав як піхотинець біля Попасної». Історія військового винахідника з Finmap, що створив ШІ-дрон-розвідник Buntar, і вже отримав донат в $30 000 від Netpeak Group

По темi

«Я починав як піхотинець біля Попасної». Історія військового винахідника з Finmap, що створив ШІ-дрон-розвідник Buntar, і вже отримав донат в $30 000 від Netpeak Group

Туманне майбутнє

«Тему відкриття виробництв БПЛА за кордоном потрібно адекватно, розумно і прозоро прокомунікувати у суспільстві. Якщо зараз без пояснень умовно сказати, що „ми починаємо продавати дрони за кордон“, очевидно, що ситуацію почнуть „розхитувати“. Насамперед це робитимуть російські спецслужби, які почнуть створювати відповідні ІПСО (інформаційно-психологічні операції — ред.)», — каже в коментарі dev.ua Марія Берлінська.

«Нам потрібен контрольований експорт, адже не на все, що продукують виробники, є потреба в української армії. Експорт дасть додаткові можливості для досліджень, розширення асортименту», — нещодавно заявив президент «Технологічних сил України» Вадим Юник.

На його думку, «держава боїться спекуляцій на цьому», щоб іноземні партнери не звинуватили Україну у тому, що вона просить зброю за кордоном, а сама експортує її. «Йдеться про контрольований експорт, коли на деякі групи товарів діє заборона експорту — наприклад, на боєприпаси», — пояснив Вадим Юник.

Берлінська додає, що потрібно показати людям, що насправді частина дронів не потрібна на фронті, адже існують їхні різні типи й класи. З певних напрямків йде заповнення, при цьому виробництва залишаються недозавантаженими. «Це означає, що існуючі надлишки можна дійсно експортувати, натомість привозячи до України валюту, наповнюючи бюджет, сплачуючи податки та створюючи робочі місця і т. д.», — каже вона.

«На фоні західних виробів, наша техніка дешевша. На неї буде запит і її будуть продавати. Робочі місця, інженери, досвід, податки будуть лишатися там, на жаль», — казав у вищезгаданому інтерв’ю Тарас Чмут.

«Для держави це об'єктивно негативні тенденції. Відтік „мізків“ і інженерного потенціалу ніколи не може бути кращим для України. В інших країнах з’являються соціальні зв’язки, партнерства, зобов’язання. Таким чином ми втрачаємо багато класних інженерів та розробників, які все могли розвивати тут» — підсумувала Марія Берлінська.

У створенні матеріалу брала участь журналістка Вікторія Горбік.

«Нам потрібен контрольований експорт». Українські виробники дронів просять державний дозвіл на продаж надлишкової продукції за кордон

По темi

«Нам потрібен контрольований експорт». Українські виробники дронів просять державний дозвіл на продаж надлишкової продукції за кордон

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram