UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаWar
10 June 2023, 09:46
2023-06-10
«Ректора з мішком на голові окупанти забрали на допит». Без стін, на хмарах та з бекапами - досвід роботи українських вишів під час війни
Вступна кампанія в українські виші набирає обертів. За 15 місяців повномасштабної війни освітні заклади країни змогли перебудувати роботу та відновити навчальний процес. Багато навчальних закладів, які перебували на окупованих територіях, релокувались в інші регіони України. На нових місцях, оцифрувавши частину процесів, університети готуються до вступних іспитів.
Вступна кампанія в українські виші набирає обертів. За 15 місяців повномасштабної війни освітні заклади країни змогли перебудувати роботу та відновити навчальний процес. Багато навчальних закладів, які перебували на окупованих територіях, релокувались в інші регіони України. На нових місцях, оцифрувавши частину процесів, університети готуються до вступних іспитів.
Збори педради — на лавочках
Найважче виявилося навчальним закладам, які евакуювалися та налагоджували процеси спочатку. Рідне місто покинув Бердянський державний педагогічний університет, який зараз базується в Запоріжжі. Рік тому 5000 студентів готувалися відзначати 90-річчя вишу, проте одного дня всі мирні плани скасувалися. 27 лютого до міста увійшли танки, та жителі Бердянська опинилися в окупації, практично без зв’язку.
«Ми розуміли, що університет не може працювати в українському правовому полі. Тому „перевезти університет“ означало вивезти печатку, статутні документи, відкрити нові рахунки та зберегти навчальну базу», — каже проректорка університету Яна Сичікова.
Вона додає, що після того, як ректора університету з мішком на голові окупанти забрали на допит, працівники зрозуміли: треба діяти негайно!
Відвідувати ректорат було небезпечно, тому керівництво вишу зустрічалося на лавках у парку. Палива в місті практично не було, тому всі пересування доводилося здійснювати пішки. У цей час у нових, нещодавно відремонтованих аудиторіях з мультимедійним обладнанням, збиралися окупанти. Пізніше вони почали викидати символіку навчального закладу, спалювати українську літературу, а потім взагалі відкрили філію російського вишу.
Одним з перших кроків керівництва бердянського університету були спроби зберегти резервні копії сайту. Проте завдання ускладнювалося тим, що в місті майже не працював WI-FI. Користувалися кабельним інтернетом, а відповідальний спеціаліст мав постійно перебувати на робочому місці. Через це керівник інформаційного відділу на кілька місяців опинився в ув’язненні.
«Вивезти сервери виявилося неможливим, місто було перекрито. Проте у березні до нас звернулися спеціалісти ЕРАМ, які запропонували допомогу — перенести критичну інфраструктуру на хмарні сервери Amazon Web Services (AWS). Сервери окупанти у нас потім забрали, але пощастило, що був час, і ми встигли перенести до хмар ключову інформацію», — каже Яна Сичікова.
Весною керівництво Бердянського державного педагогічного університету переїхало до Запоріжжя. Колектив відновив онлайн-навчання і навіть провів вступну кампанію.
Знову переїзд задля порятунку
Двічі за 8 років довелося переїжджати Східно-українському університету, який спочатку перебував у Луганську, а потім працював із Сєвєродонецька. Один з найбільших вишів країни, де навчалося 35 000 студентів, змушений був залишити обласний центр у 2014 році, коли до міста увійшли російські війська. Співробітникам дали 15 хвилин, щоб зібрати речі та залишити стіни навчального закладу. Новим місцем розташування стала власна філія в Сєвєродонецьку. У лютому 2022 історія повторилася, і колектив змушений був переїхати вже до Хмельницької області. Колег-переселенців прийняли у Подільському державному університеті.
«Розпочати роботу у Кам’янці-Подільському було простіше, оскільки ми вже мали досвід переїзду», — зізнається директор центру IT-рішень СНУ Олег Захожай.
У закладу збереглися записані відео лекцій, а система управління університетом стала більш оцифрованою. До того ж значно спростив адміністративні процеси електронний документообіг, оскільки підписанти могли проживати в різних містах.
Втім, через переїзд частина даних виявилася втраченою. Серверний парк знаходився на Луганщині, а оскільки системний адміністратор залишився в окупованому регіоні та не виходив на зв’язок, отримати доступи до інформації було вкрай складно. Тепер після другого переїзду керівництво університету вирішило диверсифікувати ризики. Частину відновленої інформації перенесли на фізичні сервери, а електронні версії методик, лекцій, наукові роботи й бібліотеку — на хмарні сховища.
Приймаючи сусідів
Найбільший вуз прифронтової області — Запорізький національний університет (ЗНУ) — після початку повномасштабного вторгнення не тільки залишився працювати у власних корпусах, але ще й прийняв два релоковані навчальні заклади: Бердянський державний педагогічний і Таврійський державний агротехнічний університети.
«Один з вибухів, який пролунав у місті в перші дні, стався на вокзалі Запоріжжя-2. Це за сто метрів від наших корпусів та гуртожитків. У результаті було вибито близько двохсот вікон. На щастя лише дивом обійшлося без жертв», — розповідає проректор з науково-педагогічної роботи ЗНУ Юрій Каганов.
Крім відновлення матеріальної інфраструктури керівництво вишу планувало зберегти цифрові дані. Проректор каже, що якби до приміщення із серверами потрапив снаряд, це могло б відкинути розвиток навчального закладу на десятки років. Насамперед у «хмару» завантажили понад 250 Гб інформації — це DNS-сервер, на якому тримається функціонал основних вебсервісів вишу. Пізніше у віртуальне сховище «перебралися» сервіс дистанційної роботи Moodle та терабайти копій даних, які з технічних причин мають зберігатися на фізичних серверах.
На своєму місці продовжує працювати і Національний університет «Дніпровська політехніка», який також виділив свої площі для Приазовського технічного коледжу, що перебрався з Маріуполя. Деканка факультету інформаційних технологій Ірина Удовик зазначає, що хоч навчання відбувається дистанційно, в університеті вже підготували велике укриття, яке облаштовано для аудиторного навчання. Університет прифронтового регіону також подбав про перенесення Moodle та записи лекцій до хмарних сховищ.
«Колосальний ривок»
Керівництво НУ «Одеська політехніка», що знаходиться у відносно спокійному регіоні, також вирішило посилити віртуальну частину управління вишем, оскільки в періоди перебоїв з електроенергією робочі процеси буквально зупинялися. Важливу роль в управлінні університетом відіграє інформаційна система, від якої залежить робота відділу кадрів, бухгалтерії, центру підвищення кваліфікації кадрів та інших підрозділів.
«Університетська система допомагає за кілька кліків отримати архівні справи, дублікати документів, створити нову спеціальність та виконати інші дії, — пояснює керівник відділу інновацій Олександр Фомін. — Проте, коли сервери знеструмлені, адміністративна робота вишу зупиняється. Скільки триватимуть відключення світла, ніхто не знав, але за кілька місяців мала стартувати вступна кампанія. Ризикувати було не можна, і ми скопіювали інформаційну систему у «хмари».
Загалом 25 університетів з Харкова, Києва, Одеси, Бердянська, Дніпра, Чернігова, Сум та інших міст убезпечили критично важливу інфраструктуру завдяки перенесенню до хмарних сховищ AWS за допомогою IT-спеціалістів EPAM. Вони розповідають, що зазвичай процес перенесення інформації забирав кілька днів, але траплялося, що робота зупинялася через обстріли.
«Оперативно працювати не завжди дозволяв інтернет, — каже менеджер з програмного забезпечення Михайло Хижняк. — Так, у Бердянську іноді, щоб упіймати сигнал, треба було залізти з телефоном на дерево».
Найповільніше йшли роботи з Одеською політехнікою. Через відключення світла місцевий спеціаліст міг виходити на зв’язок лише раз на тиждень.
Саме під час перебоїв зі світлом роботу хмарних сховищ оцінили в Херсонському національному технологічному університеті, який переїхав до Хмельницького. За словами проректорки Марії Артеменко, після релокації всі нові лекції викладачі записували та зберігали, а студенти могли переглядати відео, коли у них з’являлося світло й доступ до інтернету. Тепер так у виші зберігають весь навчальний контент.
Оцифрування процесів допомагає університетам повноцінно працювати навіть в умовах війни. Усі заняття відбуваються дистанційно, але виш вже готується і до аудиторних пар.
«У міжнародній спільноті давно обговорюють концепцію Массачусетського технологічного інституту, — каже проректорка Бердянського університету Яна Сичікова. — Програму сучасної освіти, яка називається „Університет без стін“, придумали 70 років тому і впроваджують досі. Українці це зробили за кілька місяців».
У Бердянькому виші зараз справді немає стін, але університет працює. «Я можу сміливо сказати, що більшість навчальних закладів впоралися з викликами війни. Ми зробили колосальний ривок в адаптації системи освіти до нових реалій та викликів війни», — зазначає Яна Сичікова.
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
