💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Вікторія ГорбікТаке життя
3 квітня 2023, 09:43
2023-04-03
Голова Мінцифри тепер освітянин. Ми запитали чиновників, викладачів та айтішників, якою має бути українська освіта. Ось, що нам відповіли
Уже понад рік триває повномасштабна війна, розвʼязана росією на території України. Це впливає на всіх і кожного. Зокрема, Хмельницький національний університет, за словами його проректора з науково-педагогічної роботи Лопатовського Віктора Григоровича, потерпає від відтоку іноземних студентів, які були значною частиною притоку коштів у заклад.
Через військові дії на території України навчальні заклади вимушені не лише підлаштовувати графік занять під періодичні повітряні тривоги та обстріли, облаштовувати укриття та балансувати між онлайн-освітою, необхідними офлайн-зайняттями та дистанційкою, а й розв’язувати фінансові питання.
Призначення Оксена Лісового новим міністром освіти, а Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, віцепрем'єр-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій та його плани цифрувати систему освіти й впровадити низку інновацій, створили великий резонанс серед українців.
Ми спробували дізнатися детальніше про «болі», які існують зараз у системі освіти, про варіанти їх вирішення та позицію віцепрем'єр-міністра з цього приводу.
Уже понад рік триває повномасштабна війна, розвʼязана росією на території України. Це впливає на всіх і кожного. Зокрема, Хмельницький національний університет, за словами його проректора з науково-педагогічної роботи Лопатовського Віктора Григоровича, потерпає від відтоку іноземних студентів, які були значною частиною притоку коштів у заклад.
Через військові дії на території України навчальні заклади вимушені не лише підлаштовувати графік занять під періодичні повітряні тривоги та обстріли, облаштовувати укриття та балансувати між онлайн-освітою, необхідними офлайн-зайняттями та дистанційкою, а й розв’язувати фінансові питання.
Призначення Оксена Лісового новим міністром освіти, а Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, віцепрем'єр-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій та його плани цифрувати систему освіти й впровадити низку інновацій, створили великий резонанс серед українців.
Ми спробували дізнатися детальніше про «болі», які існують зараз у системі освіти, про варіанти їх вирішення та позицію віцепрем'єр-міністра з цього приводу.
Зміст
Звідки інформація
Ми спитали у наших читачів, які «болі» існують наразі в системі освіти та як краще отримати актуальні, якісні знання, що допоможуть влаштуватись на перспективну роботу.
Також розіслали питання близько 10 державним українським закладам вищої освіти, які мають факультети з IT-спеціальностями й отримали 7 відповідей від їх керівників.
Крім того, свою позицію означили 3 приватні заклади.
Кого з читачів спитали
На опитування відгукнулися 75 людей, 28 з яких айтішники зі стажем, 19 — нетехнічні спеціалісти, що працюють в цифровій галузі.
Серед отриманих відповідей лише 6 людей вважають, що якісні знання можна отримати лише у профільних ВУЗах. Переважна більшість опитаних (близько 46 осіб) вважають, що краще займатись самоосвітою, бо в мережі наразі можна знайти дуже багато необхідної інформації.
А частина людей, які обирають ВУЗи чи приватні заклади спершу, а потім вважають за краще шукати профільні курси або менторів, щоб дошліфовувати знання, розподілилися порівну.
Які проблеми бачать айтішники
Серед основних проблем, які побачили наші читачі, застарілі знання та навчальна програма, коли освіта відстає від сучасних трендів, некомпетентність та застарілі знання викладачів, їх низька заробітна плата, відсутність практики для студентів, яка б відповідала вимогам ринку, бюрократія та корупція, а також, навіть, нестача знань з філософії.
Навіть у приватних закладах, де, за словами айтішників, більш сучасна інформація та компактно поданий матеріал, є проблеми у часто невмотивованих вчителях, які незацікавлені у розвитку студентів, а працюють, «аби гроші платили».
«90 відсотків людей, які навчають дітей, однаково на те чи чогось вони навчать, це всього лиш робота. Стипендії та державну форму навчання потрібно скасовувати, університети повинні бути приватними, ніякого фінансування з держави, це годівниця для пенсіонерів яким пофігу на навчання їм лиш би в кишеню за залік щось кинули, державними можуть бути лише училища, де навчатимуть потрібних для державі професій, рік два максимум. Від цього всього якість освіти в регіонах нульова, зацікавлення в студентів нульове, я навчався 7,5 років на державному, отримував стипендію всі ці роки й працюю не за фахом. „спросите міня почему?“)) А тому, що коли у світі впроваджувалась 3-принтери, числове програмне управління, мене навчали пенсіонери по тих же книжках, за якими вони самі вчились у 70–80 роки».
«У ВУЗ-ах навіть на профільних ІТ-факультетах викладають замало про ІТ. До того ж викладають застарілу навчальну програму про застарілі технології та мови програмування etc. Наприклад у моєму ВУЗ-і перші 2 роки був ms-dos, pascal та basic, і це враховуючи що я був на ІТ-факультеті. Це нонсенс. Розумію що для легшого входження і розуміння програмування ці мови підходять добре. Але для них достатньо 1-го семестру, а не 2 роки. С++ почали вивчати на 3-му. JS та ruby на 4-му».
«Глибоке розуміння фундаментальних засад існування та розвитку нашого світу. На мій погляд, недостатньо знань з філософії, саме філософії знань у сучасних спеціалістів. Досить часто їхні практичні знання „провисають у повітрі“ вони не розуміють того фундаменту, на якому базуються сучасні знання».
Про вчителів та освітню програму
Проблеми оновлення навчальної програми та компетенції педагогів відзначають і керівники учбових закладів.
Роман Шеремета, ректор American University Kyiv
Застаріли програми, тут університети повинні самі створювати їхні інноваційні, які побудовані за останніми стандартами, те, що потрібно сьогодні ринку. Тут допоможе кооперація з провідними західними закладами.
Склад викладачів — тут дуже складне питання, але викладачі повинні бути такими, які дійсно генерують топові дослідження, інноваційні, і повинні мати міжнародну експертизу, вільно володіти англійською мовою, їздити на міжнародні конференції і так далі.
Іван Примаченко, співзасновник української платформи онлайн-освіти Prometheus
Якість підготовки педагогів — абітурієнти з найнижчим балом ЗНО сформували великий прошарок педагогічних спеціальностей, а якість освітньої системи не може бути вищою за рівень освіченості вчителя.
За словами Романа Шеремети, це, як і працевлаштування студентів, внутрішні проблеми ВУЗів, і заклади повинні додавати власних зусиль, щоб їх вирішити. Ось, що з цього приводу сказав керівник одного з державних навчальних закладів.
Віктор Григорович Лопатовський, проректор із науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету
Насамперед потрібно забезпечити, щоб той освітній контент, який буде пропонуватися студентам із боку викладачів, у межах усіх навчальних курсів, які включені в межах освітніх програм, за якими вони навчаються, був максимально свіжий і оновлений відповідно до чинних вимог.
Як показує практика розвитку IT-технологій, інколи те, що було новинкою два роки тому, на сьогоднішній момент уже застаріло. І потрібно, щоб насамперед викладачі були в тренді тих змін, які відбуваються. А на сьогодні це інколи в межах закладів вищої освіти важко досягнути без підтримки з боку роботодавців або тих практиків, які працюють в IT-сфері.
Як вважає Роман Шеремета, диджиталізація системи освіти, то окреме питання. Але колись, за словами Віктора Лопатовського, й до ЗНО ставились досить скептично, а на сьогоднішній момент, як показує практика, весь вступ фактично цифровізовано. Ось, що пропонують освітяни.
Роман Шеремета, ректор American University Kyiv
Необхідна система на кшталт Learning Management System, тобто коли всі навчальні матеріали будуть в будь-який момент, навіть після закінчення курсу, доступні онлайн.
Крім того, потрібна друга система на кшталт Student Information System, яка буде вести студента протягом всього навчання і збирати в одному місці всю його інформацію про оплати, гуртожиток, оцінки, наукові праці тощо.
Ця інформація доступна в хмарі мінімізує ризики, бо будівля це є частина університету, а основа університету це люди, програми, студенти.
Віктор Григорович Лопатовський, проректор із науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету
Було б непогано, якби за допомогою єдиного певного інформаційного порталу можна було б налагодити управління в межах кожного западу вищої освіти.
На сьогодні кожен заклади вищої освіти використовують різні платформи або можливості для автоматизації так званого власного електронного університету. Це стосується як управління безпосередньо усім університетом, так і безпосередньо тим навчальним контентом, який пов’язує деканат, кафедру, студентів і так далі.
Було б добре, якби була реалізована програма за типом єдиної державної електронної бази освіти, яка розширювала і дозволяла б використовувати єдиний інтерфейс системи для автоматизації цих процесів. Це вимагає значних капіталовкладень, щоб врахувати специфіку підготовки різних фахівців, але разом з тим, як на мене, це б суттєво зменшило напругу, яка виникає інколи в закладі, коли зникають виконавці цих інформаційних систем, створених на замовлення закладів вищої освіти, або змінюється правило гри на рівні міністерства у сфері вищої освіти. Потрібно в кожній із систем університету проводити певні роботи для того, щоб її довести під відповідні зміни в чинні нормативно-виконавчої бази.
Працевлаштування
За словами Романа Шеремета, навчальні заклади повинні мати такі програми, які допомагають студенту одразу з кар'єрою.
Роман Шеремета, ректор American University Kyiv
Це може вирішити тісна співпраця з провідними IT-компаніями, які дають рекомендації щодо навчальних програм і наймають потім випускників.
Роман Апостол, CEO та співзасновник Edtech-стартапу Mate academy
Що стосується ІТ-освіти, думаю, що в українській, як і в більшості систем освіти, є одна спільна проблема. Матеріал, який вивчають студенти — теоретичний, а якісна комерційна практика — відсутня. Люди проводять чотири роки в університеті, але не розуміють навіщо їм більшість знань, та де все це буде використовуватись. Говорю про це з впевненістю, бо наша команда проінтерв’ювала чимало людей з Польщі та інших країн Європи, які подавалися на навчання в Mate academy.
У реальності для того, щоб випускники ВНЗ могли якісно конкурувати на ринку праці, їм необхідна реальна практика в навчанні. Не просто умовна, не для галочки. Приміром, говорячи про програмування, то створювати якісь алгоритми недостатньо.
Практичний досвід повинен бути комерційним, тобто максимально наближеним до роботи в компанії. Тільки так студент ВНЗ може зрозуміти, в чому суть тої чи іншої професії.
Про співпрацю, яку вже проводять із провідними IT-компаніями говорять і керівники деяких державних ВУЗів.
Віктор Григорович Лопатовський, проректор із науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету
Звичайно, було б добре їх мотивувати, щоб вони безпосередньо брали участь в освітньому процесі. Ми стараємося аналогічно мати зв’язки з IT-компаніями, проводити певні хакатони, щоб вони з власного досвіду дозволяли студентам зрозуміти, що вони не відірвані.
Крім того, якщо говорити безпосередньо про спеціалізацію, ми, наприклад, в межах IT-спеціальностей, частині студентів пропонуємо вибрати для вивчення як вибіркову дисципліну певні індивідуальні освітні траєкторії, які дають змогу розвивати ті компетентності, які більше необхідні саме в обраній галузі.
Карпуша Василь Данилович, ректор Сумського державного університету
У нас зараз десь до 10 навчальних центрів IT-компаній. Починали з компанії Netcracker, потім з’явився навчальний центр компанії Portavan, EPAM, SoftServe, AMC Bridge, тобто практично всі топові компанії. Крім участі в навчальному процесі, вони проводять безплатні курси та допомагають університету технічно. Крім того, студенти починають працювати в цих компаніях, починаючи вже з третього курсу.
Міграції під час війни
За словами Володимира Бугрова, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, війна спричинила суттєві міграції не лише в інші країни, але і в межах України, змінила віковий склад населення тощо. Потрібен суттєвий та об’єктивний аналіз всіх цих чинників для вироблення доцільної політики.
Віктор Григорович Лопатовський, проректор із науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету
Перша проблема стосується відтоку іноземних студентів через військову агресію. Частково, їх навчання переведено в онлайн, але подальше їх навчання і набір нових студентів знаходиться під великим питанням й вирішити це може, як не мене, тільки перемога України у війні.
Друга проблема також витікає з воєнного стану. Стосовно міжнародної академічної мобільності, до якої ми почали останніми роками активно долучатися, через війну склалися певні гендерні перекоси. Наші партнери більше йдуть на співпрацю щодо подібних програм, але для хлопців не має можливості скористатися ними, бо це потребує виїзду за кордон, тож більші переваги отримують студенти-жінки.
Іван Примаченко, співзасновник української платформи онлайн-освіти Prometheus
Ускладнений навчальний процес через війну — на тимчасово окупованих чи прифронтових територіях важко забезпечити повноцінне навчання, і проблема внутрішньо переміщених вчителів, які шукають роботу в нових місцях.
Про баланс і систему
Найголовніша проблема, як вважає Володимир Бугров, це розбалансованість, адже «система» певним чином втратила характер системи. За його словами, потрібен вихід з одного рівня є входом на інший, наприклад, вихід зі школи є входом у вищу освіту або на ринок праці. І ось саме це мало бути ураховано при реформуванні системи освіти ще з 90-х років минулого століття.
Роман Шеремета, ректор American University Kyiv
На жаль, у нас дуже сильно зарегульована сфера освіти. Система вищої освіти, не має ринкових принципів, на жаль, у нас в Україні.
Якщо порівнювати зі Сполученими Штатами, то там система повністю побудована на конкуренції. Університети є повністю незалежними, вони змагаються між собою та намагаються підібрати найкращих викладачів, найкращих студентів. Ті, своєю чергою, платять за навчання. У нас, на жаль, через державні замовлення, через різні квоти, через різні регуляції складається неконкурентне середовище.
Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У нас мало ураховано баланси, які мають бути, — між освітою та економікою, між освітою та політикою, між освітою та культурою, а все це є підсистеми соціуму; між елітарним та масовим в освіті, між освітою та ринком праці (водночас великим роботодавцем для юристів, наприклад, є держава).
Фінансові проблеми
Як зазначив Іван Примаченко, назріли серйозні виклики, які потрібно впроваджувати, щоб отримати збалансовану систему фінансування. Зокрема оптимізація шкільної мережі й фінансування за результатами діяльності.
Ігор Вікторович Рубан, в. о. ректора, перший проректор Харківського національного університету радіоелектроніки
Необхідно запровадити низку змін нормативних документів, які нададуть реальну автономію університетам. Ключове — це фінансова автономія, щоб мати можливість відкривати додаткові курси. Наразі питання тарифікації залишається тягарем для університету.
Питання заробітної плати лежить у сфері загального фонду фінансування і вирішується на рівні держави. Скасування тарифікації по спеціальному фонду дозволить університету формувати свою рамку і приймати на роботу фахівців для таких перспективних курсів, в тому числі й з IT-компаній, на зовсім іншу заробітну платню. Це дозволить будувати фінансову автономію університету.
Роман Шеремета, ректор American University Kyiv
Виклик номер один, який я бачу сьогодні, це те, що в нас є багато університетів в Україні. Але якщо взяти будь-який рейтинг, там, чи Times Higher Education, чи QS World Ranking, ми не входимо навіть деколи в п’ятсот найкращих.
Друга проблема, яка теж пов’язана з цією проблемою, це є недофінансування Вищої освіти й, зокрема, університетів, тому що у нас дуже багато університетів, а бюджет обмежений. У приватних нам трошки легше, тому що ми самі можемо оформлювати цінову політику.
Карпуша Василь Данилович, ректор Сумського державного університету
Про фінанси не буду говорити, їх ніколи не буває багато. Наш університет значну частину надходжень, десь 25%, отримував коштом навчання іноземних студентів, і наразі їхня кількість суттєво скорочується.
Крім того, важливим є питання, коли фінансування університетів раніше відбувалось за певними показниками, насамперед інноваційного розвитку наукової діяльності, міжнародних рейтингів тощо. У звʼязку з цим ми мали отримати якраз напередодні війни додаткове фінансування у 70 млн грн, але війна завадила. А зараз розподіл фінансів відбувається всім, як кажуть, певними підходами.
Торкнувшись фінансів, можу сказати, що індикативна вартість, яка для державних закладів вищої освіти, була введена відповідною постановою Кабінету Міністрів, встановлювала певним механізмом мінімальну вартість навчання, яка гарантує якісну освіту. У зв’язку з тим, що, скажімо так, недоброчесні університети проіндексували ціни, ці цифри склали 10 000–15 000 гривень на рік за денну форму навчання. Це цьому держава тільки на комунальні послуги і на заробітну плату давала в середньому 60 000 на одного студента бюджетника.
Віктор Григорович Лопатовський, проректор із науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету
В умовах війни є обмеження, які не дають можливості придбати необхідні види обладнання для ВУЗів, зокрема, комп’ютерну техніку і периферійні пристрої, до якої ми весь час маємо потреби.
В умовах війни діє певна постанова, яка для бюджетних установ, до типу яких відноситься в тому числі й наш університет, забороняє придбання певних видів матеріалів, основних засобів і так далі. Це теж викликає певні проблеми, особливо згадуючи на те, що згідно із ліцензійними умовами, ми зобов’язані періодично модернізувати, зокрема, наявні у нас комп’ютери, наявну техніку і так далі.
Крім завершення війни, це може вирішити внесенням відповідних змін до постанови № 590 (яка регулює Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану).
Режими навчання
Керівники ВНЗ схиляються до думки, що найбільш раціональним буде змішаний режим навчання. Але офлайн-заняття дуже потрібні.
Василь Данилович Карпуша, ректор Сумського державного університету
Головна проблема — це все-таки як повернутися до офлайн-освіти, що дуже важливо по багатьох спеціальностях, які передбачають практико-орієнтовані на навички. Крім того, все-таки в онлайні доволі складно опанувати такі навички, як, наприклад, уміння працювати в команді, уміння комунікувати. Але, поки триває війна, це ускладнюється ще й повітряними тривогами та необхідністю переходити в укриття. Оскільки ми знаходимось у прикордонній області, долітає до нас точно швидке. Є 12 атестованих укриттів, але кількість денних студентів 7500.
Віктор Григорович Лопатовський, проректор із науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету
Я думаю, що сучасна система, інституційна, як ми хочемо говорити, яка більше передбачає лише денну форму навчання, напевно має більше перетворюватися в змішаний режим. Це дозволяє краще залучати й практиків, і представників-роботодавців, і дозволяє тим самим студентам, особливо старших курсів, яких ви теж згадали, які, наприклад, уже дійсно практикують на рівні фрилансу або дійсно на рівні часткового працевлаштування, краще адаптуватись як в режим навчання, як і до своєї уже трудової діяльності, поєднуючи ці два види освітньої і трудової діяльності більш комфортно та ефективно. Тому що інколи дійсно досить важко студентам, які вже навчаються на старших курсах в магістратурі, поєднати очний формат навчання разом із тією трудовою діяльністю, яку вони паралельно хочуть поєднувати.
Як розв’язувати проблеми — поради міністру
Олександр Сушко, PhD, доцент кафедри радіоінженерії, Радіотехнічного факультету, КПІ ім. Ігоря Сікорського, написав просто — почати вирішувати. За його словами, серед проблематик системи освіти та науки бюрократія, брак фінансування на науку та непопулярність технічних галузей освіти серед абітурієнтів.
Представники Львівського національного університету імені Івана Франка зазначили, що вважають не зовсім коректним коментувати урядові кадрові призначення. Але ректор та університетська спільнота університету готові долучитися до реалізації усіх ініціатив Михайла Федорова, спрямованих на розвиток освітнього та наукового середовища України.
А Володимир Толубко, ректор Державного університету телекомунікацій, зазначив, що вже вважає Михайла Федорова людиною, яка є розумною, висококваліфікованою, вольовою та розуміти стратегію розвитку держави за напрямом її діяльності, тобто спроможного все втілити.
Ось, що радять інші освітяни.
Володимир Бугров, ректор в Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ситуація радше залежить від подій на фронті та фінансового стану державного бюджету. Раджу міністру зібрати широке коло фахівців не лише з експертного середовища і виробити візії системи й стратегії та приготуватися відбивати бруд, який буде завжди.
Роман Апостол, CEO та співзасновник Edtech-стартапу Mate academy
До Михайла Федорова вже є довіра з боку бізнес-спільноти, а це означає, що динаміка змін має всі шанси бути доволі швидкою завдяки підтримці бізнесу.
Раджу міністру звернути увагу на модель apprenticeship (стажування), коли людина в університеті досить швидко починає здобувати практичний досвід. Це формат, де декілька днів на тиждень відбувається навчання, і декілька — студент здобуває практичний досвід на роботі. Якщо в університетські програми вдасться інтегрувати такий підхід, то студенти швидко зрозуміють, які знання їм потрібні і навіщо.
Іван Примаченко, співзасновник української платформи онлайн-освіти Prometheus
Фундаментальна реформа системи освіти — це величезний менеджерський виклик, де першим питанням на старті буде навіть не «що» робити, а «як». Упевнений, що енергія, експертність і попередні успіхи міністра Федорова стануть значною перевагою в цьому. Але треба зважати на колосальну інерцію і розміри системи, які роблять процес надзвичайно складним і довготривалим.
Важливо з одного боку мати велику кількість «рук і умів», щоб втілювати реформу, з іншого — пояснювати суспільству, чому деякі непопулярні, на перший погляд, кроки — важливі для якісної освіти.
Щоб побачити перші зміни потрібно хоча б кілька років, трансформацію системи освіти — від 10 років. Це обумовлено тим, що треба дочекатися, щоб першокласник, на чийому досвіді почалася реформа — завершив випускний клас.
Роман Шеремета, ректор American University Kyiv
Створити раду радників, яка б дійсно складалася з тих провідних, молодих людей, які розуміють, як це має бути, які мають досвід з-за кордону, людей, які розуміють цю систему трансформації, скажімо, диджиталізації і так далі.
Почати конкретно спілкуватися зі Світовим банком, подивитися, створити перелік усіх можливих фінансувань, де ми можемо отримати фінансування саме для освіти.
Створити команду людей, які будуть це втілювати в життя. Вони повинні бути менеджерами, але і розуміти освітній процес.
Що відповів Михайло Федоров
Ми звернулися до Михайла Федорова з запитаннями щодо сучасних проблем в системі освіти, зокрема, які стосуються навчання фахівців в IT-сфері.
Міністр означив проблеми, які бачить в системі освіти зараз:
Основна проблема, або виклик для освіти, — це повномасштабна війна. Через війну приблизно 1 млн дітей навчаються за кордоном, 1,5 млн — навчаються онлайн. Понад 3000 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, 370 із них зруйновані повністю.
Дистанційна освіта потребує особливої уваги та перегляду процесів — від дебюрократизації та переходу до систем управління навчання — до змін у методиках викладання та підготовки вчителів.
Діти, які навчаються за кордоном, потребують рішень для того, щоб залишатися на зв’язку з нашою культурою, освітою, історією.
До того ж за його словами, так само цифрової трансформації потребують заклади професійної та вищої освіти та освіта та наука.
Головні проблеми — низька якість освіти як такої, застарілість програм і інструментів та великий брак кваліфікованих викладачів. Багато важливих завдань, які ми описали в дорожній карті реформи ІТ-освіти, залишаються актуальними і зараз. Ми плануємо працювати над цими змінами далі. Наприклад, публічність показників ефективності ректорів, фінансова автономія ЗВО, інтернаціоналізація програм і залучення іноземних викладачів. Мало того, це може бути актуальним для всієї системи вищої освіти.
IT Generation
Одним з перших масштабних кроків у 2022 році став проєкт з навчання світчерів в IT. Навіть попри складні воєнні реалії та значне скорочення бюджету Мінцифри, влітку ми запустили IT Generation. Фінансування знайшли серед бізнесу та донорів. Проєкт з безоплатного навчання українців ІТ-спеціальностей мав шалений попит. IT-школи отримали понад 200 тисяч заявок від 50 тисяч українців. Це показало, що ми рухаємося у правильному напрямку. Освітні проєкти у галузі треба розвивати та масштабувати далі. Що ми і плануємо робити у 2023 році.
Лекції, як шукати роботу в IT
Зараз 2200 студентів навчаються в школах. 872 уже завершили навчання, а 56 — знайшли роботу. У межах проєкту разом з рекрутинговою платформою BazaIT запустили серію лекцій, як шукати роботу на ІТ-ринку. Всі вони — у відкритому доступі на ютуб-каналі Мінцифри. У лютому запустили ще один освітній проєкт — безоплатне навчання криптограмотності на платформі Дія.Цифрова освіта.
Re/start in cyber — основи кібербезпеки
У березні стартував ще один освітній проєкт Re/start in cyber з безоплатного навчання теоретичних і практичних основ кібербезпеки. Це тримісячна програма, яка реалізується Мінцифрою, міжнародною компанією з кібербезпеки ISSP, канадським Toronto Metropolitan University та рекрутинговою платформою BazaIT. Основна мета — допомогти талановитим українцям здобути якісні знання і практики з кібербезпеки, щоб вони могли реалізувати себе в цій важливій та перспективній сфері.
EU4DigitalUA — оновлена інформатика
Також Мінцифра разом з МОН в межах програми EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом, запустили у 50 школах оновлену інформатику — IT-студії. Штучний інтелект, Інтернет речей, віртуальна реальність, хмарні обчислення, блокчейн, великі дані та робототехніка — це вже наша нова реальність. Все починається зі школи, тому було вирішено переосмислити шкільний предмет і оновити зміст шкільної інформатики. З вересня 2023 року, після апробації та вдосконалення, оновлені освітні ресурси IT-студій будуть у вільному доступі на osvita.diia.gov.ua і за ними навчатимуться 4 млн українських школярів. На нових уроках інформатики діти мають навчитися вчитися. Це одна з головних навичок, яка потім допоможе у майбутньому.
Про викладачів
Необхідних викладачів будемо шукати серед IT-фахівців. У січні 2022 затвердили положення разом із МОН, щоб IT-спеціалісти без досвіду викладання змогли пройти інтернатуру у школі під наглядом досвідченого педагога. А після стажування — отримати можливість стати вчителем школи.
Порядок визнання неформальної освіти
У березні 2022 року МОН затвердило порядок визнання неформальної освіти. Наприклад, ви пройшли курс чи курси у будь-якій школі, що бере участь в IT Generation, і хочете продовжити здобувати освіту, але вже у ЗВО. Результати навчання, отримані у неформальній освіті, можуть зарахувати як частину формальної освіти. Усього можна зарахувати до 35%. Це більше, ніж рік. Тож навчання в університеті може скоротитись.
Безплатні онлайн-курси
У перші тижні повномасштабної війни Coursera та Udemy безплатно відкрили 19 000 онлайн-курсів для студентів наших коледжів та університетів. Їх пройшли 60 тисяч українських студентів-користувачів. У топі попиту — продуктове IT, програмування, проєктний менеджмент, data science. Тобто ми бачимо реальний запит молоді на IT-освіту.
Система моніторингу
У січні 2022 Верховна Рада затвердила зміни до Закону України «Про вищу освіту». Тепер ректори усіх державних українських ЗВО мають звітувати про результати своєї роботи публічно. Це допоможе створити прозору та відкриту систему моніторингу, покращити рівень управління закладами вищої освіти та забезпечити їх відкритість.
Про освіту дорослих
У січні 2023 року в першому читанні прийнято законопроєкт про освіту дорослих. Він врегульовує і систематизує відносини в системі освіти дорослих, забезпечує розвиток цього складника освіти на середньострокову перспективу. Документ є євроінтеграційним.
Залучення іноземців
Також прийнято закон щодо зайнятості іноземців, яким надано можливість залучати їх без дозволу. Це спрощує процес взаємодії іноземних викладачів з українськими вищими навчальними закладами.
Умови для розвитку edtech-ринку
Окрім цього, створюємо вигідні умови для розвитку edtech-ринку в Україні. По-перше, сам проєкт IT Generation — підтримка цієї сфери. Також нещодавно IT-школи, що є резидентами Дія.City, ми звільнили від сплати ПДВ. Це дасть змогу закладам використовувати заощаджені ресурси для масштабування та розвитку.
Ми продовжуємо працювати над реформою IT-освіти. Україна — країна сильних талановитих людей. Впевнений, що розвиток IT-освіти допоможе збільшити кількість професіоналів, які продукуватимуть нові ідеї та створюватимуть більше доданої вартості.
Якою буде нова інформатика в школах із вересня. У нас є інсайд
На початку навчального року 2022 в 50 українських школах запустять пілот: інформатика по-новому. А з вересня 2023 року новий курс повинен запрацювати у всіх українських школах.
