Люди, які не надто довіряють іншим людям, легше довіряться роботам-цензорам в інтернеті
Згідно з недавно опублікованим дослідженням, люди, які не довіряють іншим людям, схильні довіряти здатності штучного інтелекта модерувати контент в інтернеті.
Згідно з недавно опублікованим дослідженням, люди, які не довіряють іншим людям, схильні довіряти здатності штучного інтелекта модерувати контент в інтернеті.
Згідно з недавно опублікованим дослідженням, люди, які не довіряють іншим людям, схильні довіряти здатності штучного інтелекта модерувати контент в інтернеті.
«Ми виявили, що люди, які менше довіряють іншим людям, виявляють більше довіри до класифікації штучного інтелекту, — сказав професор С. Шям Сундар з Пенсильванського університету. — Наш аналіз показує, що це, здається, пов’язано з тим, що користувачі вважають, що машини точні, об’єктивні та вільні від ідеологічних упереджень».
Дослідження також виявило, що досвідчені користувачі інформаційних технологій виказують протилежну тенденцію. Вони менше довіряли модераторам-роботам, тому що вважають, що машинам не вистачає здатності виявляти нюанси людської мови.
«Однією з причин, чому деякі люди можуть не довіряти технології модерації контенту, є те, що ми звикли вільно висловлювати свою думку в Інтернеті. Ми відчуваємо, що модерація вмісту може позбавити нас цього, — каже провідна авторка статті Марія Д. Моліна, доцентка кафедри комунікаційних мистецтв і наук Університету штату Мічиган.
Також дослідження показало, що користувачі з консервативною ідеологією частіше довіряють модерації за допомогою штучного інтелекту. Автори роботи кажуть, що це може бути пов’язано з недовірою до основних медіа та соцмереж.
«Для людей, які дотримуються негативних стереотипів щодо ШІ для модерації контенту, важливо підсилити людську участь у прийнятті рішення. З іншого боку, для людей із позитивними стереотипами щодо машин ми можемо підсилити силу машини, виділяючи такі елементи, як точність ШІ», — каже Моліна.
Та зрештою, головне — зберегти баланс.
«Основним практичним наслідком дослідження є визначення комунікаційних і проєктних стратегій, які допоможуть користувачам відкалібрувати свою довіру до автоматизованих систем, — сказав Сундар, який також очолює Центр соціально відповідального штучного інтелекту штату Пенсільванія. — Певні групи людей, які занадто сильно вірять у технологію штучного інтелекту, повинні бути попереджені про її обмеження, а ті, хто не вірить у її здатність модерувати вміст, повинні бути повністю поінформовані про ступінь участі людини в цьому процесі».
Дослідники набрали 676 учасників зі Сполучених Штатів, яким сказали, що вони допомагають тестувати систему модерування вмісту.
Їм дали визначення мови ненависті та суїцидальних думок, а потім один із чотирьох різних постів у соціальних мережах. Публікації або позначені як такі, що відповідають цим визначенням, або не позначені.
Учасникам також повідомили, чи рішення позначати публікацію чи ні було прийнято штучним інтелектом, людиною чи комбінацією обох.
Після демонстрації провели анкетування, у якому учасників запитували про їхні індивідуальні відмінності. Відмінності включали їхню схильність не довіряти іншим, політичну ідеологію, досвід роботи з технологіями та довіру до ШІ.


