Ми побували на полігоні та побачили, як працюють дрон і роботизована платформа. Тримайте репортаж із поля
Харків’янин Євген Рвачов — інженер із понад 20-річним досвідом. До повномасштабного вторгнення росії до України він займався комерційними проєктами, пов’язаними з дронами. Після 24 лютого 2022 року виникла необхідність змінити напрям і зайнятися дронами для ЗСУ. Згодом «лінійка» розробок розширилася. Наш журналіст побував на полігоні, де Євген Рвачов та головний інженер SkyLab Павло Медвідь показали у роботі ударний дрон для нічних бомбардувань «Shoolika MK6» та роботизовані наземні платформи.
Харків’янин Євген Рвачов — інженер із понад 20-річним досвідом. До повномасштабного вторгнення росії до України він займався комерційними проєктами, пов’язаними з дронами. Після 24 лютого 2022 року виникла необхідність змінити напрям і зайнятися дронами для ЗСУ. Згодом «лінійка» розробок розширилася. Наш журналіст побував на полігоні, де Євген Рвачов та головний інженер SkyLab Павло Медвідь показали у роботі ударний дрон для нічних бомбардувань «Shoolika MK6» та роботизовані наземні платформи.
Ударний дрон
Ми зустрічаємося на полігоні, місце розташування якого не розкриваємо з міркувань безпеки. Першим тест проходить дрон. Для цього його переміщують на відстань близько 20-ти метрів: сама «пташка» доволі масивна та має потужні гвинти.
«Дрон обладнаний лише тепловізійною камерою. Він був розроблений спеціально під завдання ураження живої сили, броньованої техніки, а не для розвідки, і призначений саме для роботи вночі. Тому вдень „Shoolika MK6“ не дуже практичний, і в тепловізійну камеру ми практично нічого не побачимо», — розповідає засновник SkyLab Євген Рвачов.
Фото — Shoolika MK6
Будемо тестувати, як зліт так і посадку, а також точність «Shoolika MK6» — скид муляжа кумулятивного снаряду на квадрат шириною 1×1 метр. На сьогодні існує три модифікації «Shoolika MK6». Вони відрізняються за такими категоріями, як захищеність зв’язку, камера і маса корисного навантаження. Євген розповів, що SkyLab може виготовляти ти десять ударних коптерів на місяць різної модифікації. Через квартал компанія планує подвоїти ці цифри. Вартість одного такого дрону — $25 000–$30 000. (в залежності від модифікації)
Павло, головний інженер компанії, перевіряє систему дрона та готує його до польоту. Висота польоту «Shoolika MK6» складає 150-500 метрів, корисне навантаження — 6-8 кг. Дрон працює з кумулятивними зарядами, які здатні пропалити броню російського танка навіть без потрапляння у люк.
І ось дрон готовий до польоту! «Shoolika MK6» злітає доволі гучно, це пояснюється його габаритами і потужністю. Піднімаємося на висоту 20-25 метрів, інакше по нам може спрацювати ППО. Приблизно з 25-ти метрів дрон по черзі скидає муляжі у ціль: перші два приземляються поруч, третій потрапляє у центр. Секційний скид — можливість скидати ПТАБи (протитанкові авіаційні бомби — ред.) по одному — дозволяє оператору коригувати приціл.
Павло пояснює, що заряд кожної бомби приблизно 2 кг (майже в 5 разів більше за 400 грам дрона-мавіка — ред.). Тому навіть якщо він не потрапляє прямо в люк, а лише у борт, то пропалює броню. «Знищене буде Все в радіусі 30 метрів», — каже інженер.
Зараз в Україні бум виробництва дронів. Що ж відрізняє «Shoolika MK6» від інших? «По-перше, це стійкий зв’язок. Ми особисто тестили і „Shoolika MK6“ ідеально тримається проти РЕБу. Дрон має хороше відео, яке практично неможливо задавити РЕБом», — відповідає Павло Медвідь. Друга перевага — система скиду: почергова і точна, каже інженер. Третя відмінність — автоматична система повернення у випадку, якщо є супутники. Пілоту не потрібно вести «Shoolika mk 6», дрон сам знає найкоротшу траєкторію, збільшує швидкість і повертається на «базу».
Фото — Павло Медвідь
Ми спілкувалися з Євгеном наприкінці березня. Однією з головних тем тієї зустрічі була тема продажу дронів державі та що цьому заважає. Говорили саме перед тим, як Кабмін спростив процедуру ввезення деталей для безпілотників під час війни. Чи стало простіше за кілька місяців? «Кожен виробник має себе зробити таким, щоб потрапити під нові правила», — розповів засновник SkyLab.
Фото — Євген Рвачов і його дрон
Наприклад, українська компанія хоче закупити у турецької компанії частину комплектуючих для дрона. До оформлення замовлення, потрібно підтвердити юридичну особу, місце реєстрації і купівлю: скажімо, 100 штук деталей. Але турки відмовляють, оскільки це військовий стандарт. Після цього потрібно запросити відповідний лист від Міністерства оборони. Однак там відмовляються видавити лист-підтвердження. «Я не відчуваю спрощення», — підсумовує Євген.
«Для фронту жахливо, коли бюрократія „поїдає“ дорогоцінний час». Харківський інженер створив бойовий дрон, але продати його державі непросто. Розповідаємо чому
Наземні роботизовані комплекси
Також SkyLab створює наземну робототехніку. Одна з таких розробок — робот Sirko-S. Він може транспортувати вантаж для військових,допомагати в розмінуванні і забезпечувати звʼязок між підрозділами. «Sirko-S» перевозить вантаж масою 150 кг і 100 кг — буксиром. Можлива певна модифікація платформи для евакуації поранених. Sirko-S здатен подолати відстань до 5 км, але при встановленні ретранслятора відстань може збільшуватися.
«Це наземний роботизований комплекс подвійного призначення. Всередину, наприклад, можна поставити турель. Виїжджаєш з трави і вбиваєш ру#ню», — розповів Євген.
Фото — Sirko-S
Також на платформі можна перевозити різне обладнання для розмінування та БК. «Sirko-S» керується за допомогою пульта, відстань роботи (як і для будь-якої іншої логістичної платформи) — від 700 до 1000 метрів. Платформа працює на акумуляторі, заряду вистачає на 2 години. Ціна SIRKO-S базової комплектації — від $8 000.
За словами Євгена, обсяг виробництва SIRKO-S на сьогоднішній день — до десяти штук на місяць. За потреби компанія може збільшити виробництво до 100 одиниць, але поки що планує рухатися повільно, нарощуючи потужності у два рази, рахуючи від 10.
Фото — Пульт керування Sirko-S
Нещодавно SkyLab анонсував наступну версію платформи — Sirko-М. В ній буде збільшена товщина металу і закриті колеса з рідкою гумою (зараз це звичайні надувні колеса). Крім того SIRKO-М буде водоплавним та матиме вантажопідйомність більше 300 кг. Його ціна попередньо — $10 000 — $12 000.
«Ми пройшли сертифікацію від Міноборони щодо наземного роботизованого комплексу „Sirko-S“, але поки що не отримали допуск. Коли він буде, то можна буде продавати, наприклад, в інтернет-магазині, тому що це комплекс подвійного призначення», — каже Євген.
Фото — Sirko-S в роботі
Засновник SkyLab розповідає, що Міноборони — це інвестор, який дає кошти, тоді як Генштаб — замовник. «Зараз комісія при Мінобороні видає спеціальний допуск для того, щоб стати на озброєння. Коли він є, міністерство може нас обрати. Якщо потрібно більше продуктів, ніж ми можемо виготовити за місяць, міністерство запитує, що потрібно для виконання. Після цього можна планувати відкриття виробництва».
В компанії вже є кілька десятків замовлень на «Sirko-S» від волонтерів для різних військових частин: артилерії, розмінування тощо. Головне питання — в отриманні фінальної сертифікації.
Усе для Перемоги. 31 військова розробка українців, що допомагає боронити Незалежність
День Незалежності — гарний привід для того, щоб розповісти світові, якими зусиллями ми виборюємо свою незалежність. Докладають до цієї боротьби не лише військові, а й волонтери, винахідники різного віку, стартапери та підприємці. dev.ua зібрав 31 найцікавіших, на нашу думку, військових винаходів українців, які нині допомагають нищити русню нашим Збройним силам.
