Олексій Дзюба Hot News 7 September 2023, 09:13

«Треба притягувати до відповідальності не тільки піратів, а й тих, хто користується їхньою продукцією». Інтерв'ю з антипіратською асоціацією (додивитеся в поліції)

Усі ми пам’ятаємо вже легендарну рекламу 10-річної давнини про «додивишся в міліції» (тоді ще не було поліції). У ній глядач у кінотеатрі намагався записати фільм на відеокамеру, але його буквально за руку спіймали. Там же звучить нагадування від Антипіратської асоціації про покарання за подібні дії. Сьогодні асоціація перетворилася на асамблею, а ми зв’язалися з її керівником Володимиром Ілінгом і поговорили про крадіжки контенту під час повномасштабної війни, боротьбу з піратськими сайтами й покарання для зловмисників.

Про Українську антипіратську асамблею (УАПА) і напрями її діяльності

УАПА існує з моменту її реєстрації у відповідному державному реєстрі — з 2007 року. У 2016 році УАПА зазнала деяких організаційно-правових змін, проте основною метою її діяльності залишається запобігання порушенню авторського права. Виходячи з цього, в роботі УАПА є напрями діяльності: боротьба з камкордингом (незаконний запис фільму під час його демонстрації в кінотеатрі), боротьба з інтернет-піратством, боротьба з незаконною демонстрацією кінофільмів. Для виконання цієї мети УАПА співпрацює з кінокомпаніями, кінодистриб’юторами, кінотеатрами, державними органами України, зокрема правоохоронними, судовими тощо.

Та сама легендарна реклама:

Про кошти, на які існує УАПА

Це питання є комерційною таємницею, яка охороняється законом. Тому відповіді на них ми дати не можемо.

Про агентів для боротьби з піратами

Кількість людей не важлива, важливо правильно організувати роботу. І ця робота проводилася з самого початку існування УАПА.

А саме:

— Забезпечення самих «уразливих» кінотеатрів приладами нічного бачення.

— Встановлення в кінозалах стаціонарних камер нічного бачення з інфрачервоними прожекторами.

— Вибіркові відвідини окремих кінотеатрів з метою упевнитися у правильності дій їхніх працівників, тому що існує певний алгоритм заходів щодо захисту кіноконтенту в залі під час сеансів.

— Інструктажі з працівниками кінотеатрів безпосередньо в їх закладах з урахуванням місцевих особливостей.

— Забезпечення кінотеатрів печатною продукцією та аудіо- і відеороликами антипіратської направленості.

— Якщо необхідно — захист конкретних аудіовізуальних творів силами спеціально підготовлених нами працівниками приватних охоронних структур.

Крім того, як і кінодистриб’ютори, так і працівники української кінофікації зацікавлені у протидії піратству. Ось і виходить, що для боротьби з піратством «зібралося» чимало людей.

Онлайн-моніторинг проводився постійно, але з деякого часу він став більш актуальним, а тому більш активним. Зрозуміло, що не можна, якщо перефразувати відому фразу, «охопити те, що не можна охопити». Але, як і на початку своєї діяльності, так і зараз ми намагаємося заглиблюватися не поверхово, а в саму суть питання.

Про те, як змінився «ринок» піратства після 24 лютого

Так званий «ринок» піратства змінився ще до 24 лютого 2022 року. І, скоріш за все не сам «ринок», як ставлення до нього з боку держави. Найпоширенішим видом піратства є інтернет-піратство, яке також торкнулося і державного сектора.

Зміна ставлення до нього відбулася завдяки тому, що у 2017 році були внесені зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (з наступними змінами у 2023 році): саме з цього часу правовласник отримав можливість звертатися до власника вебсайту та/або хостинг-провайдера із заявою про незаконне розповсюдження мережею інтернет об’єктів авторського права за відповідною процедурою.

Вона дозволяє вимагає і від власника вебсайту, і від хостинг-провайдера припинити порушення авторського права протягом, в загальній кількості, 78 годин. Разом із тим, наявність видових особливостей самих вебсайтів (стрімінгові сайти, торрент-треккери тощо) впливає на рівень рівноцінної протидії їхньої діяльності, що не знаходить достатнього відображення у практиці їх закриття: стрімінгових сайтів та/або гіперпосилань на них закривається за нашими вимогами або кіберполіції більше, ніж торрент-треккерів.

Фото — Володимир Ілінг з колегами з УАПА

Суттєві зміни також були внесені в адміністративне законодавство щодо відповідальності як власників інтернет-сайтів, так і хостинг-провайдерів.

«Кримінальне законодавство також зазнало змін: за такі види правопорушень як камкординг і кардшейрінг особа тепер несе кримінальну відповідальність».

Якщо нічого ні з ким не зв’язувати, то можна сказати, що з того часу хостинг-провайдери почали допомагати у протидії інтернет-піратству. Хоча існують окремі проблеми. Якщо порівнювати інтернет-піратство по роках, то у 2021 році на різних піратських сайтах видалено, зокрема за допомогою хостинг-провайдерів, більше 3000 гіперпосилань на незаконно «закачані» фільми, закрито 62 піратських вебсайтів, серед яких 10 торрент-сайтів. За минулий період 2023 року видалено більше півтисячі гіперпосилань на фільми, в основному на нові. Але це, як кажуть, все одно як крапля у морі.

«Якщо говорити про камкординг в Україні, то за 2021 рік таких випадків зафіксовано два. За минулий період 2023 року жодного випадку ані відео-, ані аудіо-камкордингу в Україні не відбулося».

Про збитки виробників і дистриб’юторів фільму

Як ми уже зазначали, фінансові питання є комерційною таємницею, проте можна говорити про великі суми збитків, які несе і компанія-виробник фільму, і компанія-дистриб’ютор цього фільму.

«Головне — це престиж країни: враховуючи, що більшість фільмів в Україні, на жаль, все ж таки іноземні, у кіностудії менше впевненості, що можна надійно організувати прем’єрний показ фільму тут».

Крім того, це також безпосередньо пов’язано з прибутками нашої держави від кінематографії.

Про покарання для піратів

Найсуворішу відповідальність встановлює Кримінальний кодекс України. Відповідно до ст. 176 ККУ «Порушення авторського права і суміжних прав» можливі різні види покарань, які застосовуються залежно від обсягу завданої шкоди, кількості порушень та інших чинників. Наприклад:

«Штрафи — від 3400 грн до 51 000 грн. Виправні роботи — до 2 років. Позбавлення волі — терміном від 2 до 6 років + позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Цивільноправова відповідальність передбачає відшкодування порушником завданої автору незаконно використаного твору шкоди (це можуть бути як матеріальні збитки, так і моральна шкода), стягнення з порушника отриманого доходу, стягнення компенсації (разового грошового стягнення), що визначається судом замість відшкодування збитків або стягнення доходу на розсуд суб’єкта авторського права у розмірі подвоєної/потроєної суми авторської винагороди.

«На практиці до юридичної відповідальності за піратство у сфері авторських та суміжних прав притягується мізерна кількість порушників, що створює у суспільства відчуття безкарності за такі дії».

Крім того, є ще одна проблема, щодо якої хотілося би звернутися, користуючись нагодою, до державних інституцій, які наділені правом законодавчої ініціативи.

«Мабуть, вже настав той час, коли треба притягувати до відповідальності не тільки „піратів“, а й тих, хто користується „піратською“ продукцією».

І це не має бути кримінальна відповідальність, а скоріш за все цивільна у вигляді відшкодування заподіяної шкоди, як це зроблено, наприклад, в Нідерландах, Японії та ще в ряді європейських країн; або адміністративна відповідальність у вигляді штрафів.

З тим, що у масовій уяві все ще превалює радянська концепція на кшталт «все вокруг моє — все вокруг колхозноє», можна погодитися: ще є люди, які міркують по типу — «ну, той і шо, що дивлюся піратське — ніякого збитку нікому не має».

Про боротьбу з піратськими сайтами

На жаль, кількість піратів не зменшилася. Скоріше, змінилася спеціалізація піратів: якщо раніше вони записували піратські копії на компакт-диски, то з розвитком мережі інтернет робити це стало простіше. Та і саме піратство носить, так би мовити, латентний характер: виявивши піратську копію на сайті, буває дуже складно вирахувати самого пірата: він надійно прикритий такою завісою, як інтернет.

Очевидно, що така незаконна діяльність дуже шкодить галузі — наявність піратських версій нещодавно випущених фільмів в інтернеті завдає значних фінансових збитків. Але, є багато випадків, коли представники кіберполіції знаходять правопорушника під час проведення досудового розслідування, яке розпочинається за заявою правовласника або його представника; далі справа передається до суду, який виносить відповідне рішення.

Так, у 2023 році суди винесли рішення з двох випадків незаконного використання аудіовізуальних творів мережею інтернет. Відповідно, піратські сайти закриті. Ось-ось будуть рішення ще з двох кримінальним провадженням.

«Хоча кримінальне законодавство і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, але жодного разу судами така міра не була застосована».

Водночас відповідних заяв від правовласників надходить до правоохоронних органів значно більше, ніж за ними ухвалюються судові рішення. Але, як показує судова практика іноземних країн, законодавство деяких держав суворіше, ніж українське. Так, свого часу Стокгольмський окружний суд визнав підсудних — творців найбільшого у світі BitTorrent-трекера The Pirate Bay — винними й засудив їх до 1 року ув’язнення з виплатою штрафу в розмірі 2,7 млн євро.

Новий французький закон про авторське право Dadvsi передбачає штраф у 300 000 євро або 3 роки в’язниці за порушення встановлених правил. Покарання спрямоване лише на власників «несумлінних» сайтів. У Великій Британії боротьба з інтернет-піратством розвивається інакше, ніж у сусідній Франції: тут відповідальність несуть якраз недобросовісні користувачі. Згідно з прийнятим законом «Про цифрову економіку», за перше використання нелегального контенту вони отримують попереджувальний лист. Якщо порушення повторюються, то інтернет-провайдер має право обмежити швидкість доступу в інтернет або взагалі відключити доступ для порушника.

Японія — будь-який інтернет-користувач, який незаконно завантажив файл з інтернету (будь-якого змісту), повинен заплатити штраф у розмірі $25 000. Альтернативою є відбування покарання строком 2 роки. Китай: введено сувору перевірку сайтів-порушників і систему дозволів на публікацію від правовласника контенту й влади. Бразилія — передбачено обов’язкове оформлення інтернет-компаніями досьє на клієнтів.

Про співпрацю з правоохоронними органами й кіберполіцією

Як правило, якщо працівниками кінотеатру під час сеансу виявлені особи, які записують фільм на будь-який гаджет, в цьому випадку викликається поліція. Вона встановлює: чи є ознаки порушення авторського права, за яке згідно з чинним законодавством встановлена кримінальна відповідальність (ст. 176 КК України). Якщо такі ознаки існують, то людину затримують для з’ясування обставин правопорушення. Гаджет вилучають. Якщо таких обставин не вбачається, то з такою особою проводиться бесіда або працівниками поліції, або кінотеатру.

«З підрозділами кіберполіції маємо тісні стосунки у питаннях боротьби з інтернет-піратством. І це попри те, що цей вид злочинності не є для кіберполіції пріоритетним».

Вони виконують глобальніші задачі, тим більше зараз, під час військового стану. Проте, наша взаємодія відбувається постійно: і по тих кримінальних провадженнях, що були зареєстровані раніше на підставі відповідних заяв УАПА як представника потерпілих — власників авторського права на фільми, і також по нових справах.

Чому кожному з нас треба побачити «20 днів у Маріуполі». Архіважливу памятку російських злочинів в Україні

Як ламають відео-ігри та викладають їхні піратські копії? Розповідає програміст