Як працюватиме Армія дронів Мінцифри і що в України з безпілотниками власного виробництва
Мінцифра спільно з Міноборони запустили масштабний проєкт для розширення мережі дронів ЗСУ.
Мінцифра спільно з Міноборони запустили масштабний проєкт для розширення мережі дронів ЗСУ.
Мінцифра спільно з Міноборони запустили масштабний проєкт для розширення мережі дронів ЗСУ.
1 липня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про запуск проєкту «Армія дронів». В ньому також беруть участь Генштаб ЗСУ та національна платформа для підтримки України UNITED24.
За словами міністра, після зустрічей з Генштабом була сформована ідея, щоб всю лінію фронту шириною близько 2470 км закрити дронами. Вони дозволять моніторити дії ворога, змінювати військові стратегії та надалі зберегти якомога більше життів військових. Це і є головне завдання проєкту.
На першому етапі Мінцифра планує закупити 200 безпілотників, які можуть літати до 24 годин на відстань 160 км і при цьому залишатися майже непомітними для ворога. Збір коштів буде відбуватися через платформу UNITED24. Також можна «задонатити» власний дрон.
Проєкт розрахований не тільки на закупівлю дронів, а і їх ремонт, заміну і навчання пілотів. До ініціативи першим долучився Олег Гороховський та monobank: за декілька днів вони зібрали понад 64 млн гривень. А це вже два безпілотних авіаційних комплекси Warmate, підсумував Федоров.
Схоже, що Мінцифра націлилася на закриття двох важливих військових питань — збереження життя українських воїнів і перетворення України на країну дронів. Останнє — не лише припущення, але і найближча, як вважають в DroneUA, реальність для нашої країни. Всі ми знаємо про турецькі розвідувально-ударні дрони Bayraktar TB2. Але що в України є свого?
Лелека-100. Це український багатофункціональний безпілотний літальний апарат, що створений приватною компанією ТОВ «ВІК ДЕВІРО» (ТМ DeVIRo) для аеророзвідки та визначення точних географічних координат об’єктів у режимі реального часу. У 2016 році за результатами випробувань «Лелека-100» був допущений до експлуатації в ЗСУ на особливий період. Наказом Міноборони № 114 від 11 травня 2021 року він прийнятий на озброєння. Наразі це наймасовіший та найуспішніший український проєкт родом з Дніпра.
Skif. Це агролітак, який допомагає ЗСУ боротися з ворогом. SKIF — БПЛА з крилом типу «Промінь», працює від електричного двигуна та запускається за допомогою еластичної катапульти. Це компактний дрон: вага 3,6 кг, розмах крил 1,5 м. Він може підійматися на висоту до 400 метрів і перебувати у небі до двох годин. SKIF здатен облетіти та відзняти на фото 1 500 гектарів за виліт. SKIF має потужну камеру з матрицею 20 Мп. Камера дозволяє отримувати фотознімки роздільної здатності 3 см на піксель з висоти 120 метрів. Цього достатньо, щоб будувати високоточні ортофотоплани та проводити обмір полів із точністю в 5-10 см.
Фурія. Це український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та коригування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа». Прийнятий на озброєння ЗСУ у квітні минулого року після успішних державних випробувань. Це перший вітчизняний комплекс, розроблений приватною компанією, який був прийнятий на озброєння української армії. До складу комплексу входять 3 безпілотних літальних апарати, денне та нічне корисне навантаження, наземна станція управління та обробки інформації, антени та додаткове обладнання.
Sparrow. Це розробка одеської компанії Spaitech. Станом на 2016-ий рік, комплекс пройшов відомчі випробування і мав надійти на дослідну експлуатацію у ЗСУ. Форма «літаюче крило» дозволяє реалізувати монолітну конструкцію і забезпечує максимальну міцність виробу. Максимально ефективне використання внутрішнього простору літака для розташування необхідного обладнання. Оснащений гіростабілізованою камерою і тепловізором. Видатною якістю комплексу Sparrow є винятково короткий час, необхідний на його підготовку і розгортання, який становить 15 хвилин.
Spectator розроблений й вироблений ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова. Прийнятий на озброєння ЗСУ у 2019 році. Він призначений для ведення розвідки та моніторінгу водних й лісових масивів, нафто- і газопроводів, державного кордону, здійснення аерофотозйомки та застосування у пошуково-рятувальних операціях. Комплекс складається з: 1-3 дронів, наземної станції керування, панелі радіо управління, комплекту батарей, антен, рюкзака. Його легко транспортувати, оптимальний розмір в складеному стані в рюкзаку (1300×400×200 мм), також він має низький рівень шуму і видимості.
Валькірія. Це безпілотний авіаційний комплекс військового та цивільного призначення для забезпечення моніторингу, повітряної розвідки, відеоспостереження та корегування артилерійського вогню вдень та вночі. Створення БпАК «Валькірія» у ТОВ «Авіаційні системи України», в Києві починалося як волонтерський проєкт. В складі БпАК поставляється захищений ноутбук, який є наземною станцією керування. Комплекс складається з трьох безпілотних літальних апаратів, денного та нічного корисного навантаження, наземної станції управління (захищений ноутбук); антени; додаткового обладнання.
People’s Drone PD-1 і PD-2. Це БПЛА, що добре себе показали у війні на Донбасі. Ці дрони наразі випускає UkrSpecSystems, а перші примірники збирали за гроші волонтерів та небайдужих.PD-1 з розмахом крила 3 м може знаходитися у повітрі до 10 годин. Порожнім він важить 16 кг, максимальна злітна маса — 40 кг. Маса корисного навантаження: 10 кг. Макс. швидкість — 140 км/год. Безпілотник PD-2 оснастили сучасною гіростабілізованою платформою українського виробництва. Фактично в UkrSpecSystems створили таку собі «лайт»-версію оптико-електронної системи, на кшталт тих, якими оснащується BayraktarTB2.
Пілум. Це дрон-камікадзе з масою бойової частини 2 кг у варіанті з силовою установкою, і 5 кг у варіанті плануючої бомби від української компанії A.Drones. Може управлятися оператором, або наводитись на ціль по відомих координатах. Особливістю апарату є модульна компоновка, яка дозволяє з мінімальними конструктивними змінами використовувати апарат у варіантах наземного (з контейнеру) і повітряного старту (з дрона-носія).
Punisher. Це ударно-розвідувальний безпілотний комплекс. В квітні 2022 року він успішно пройшов польові випробування на одному з полігонів ЗСУ та схвалений до бойового застосування Силами спеціальних операцій України. Про це розповідав CEO UA Dynamics Максим Музика, компанія якого розробили військовий дрон. Безпілотники PUNISHER мають розмах крил 2,2 метра, а максимальна висота, яку вони можуть підійматися, — 400 метрів. Вони здатні нести до 3 кг вибухівки на відстань до 50 км за лінію фронту.