Новина про те, що Кабмін нещодавно переніс тендер з продажу радіочастот під п’яте покоління зв’язку (5G) з жовтня на лютий засвідчує, в першу чергу, не те, що у держави немає грошей на організаційні підготовчі заходи.
Новина про те, що Кабмін нещодавно переніс тендер з продажу радіочастот під п’яте покоління зв’язку (5G) з жовтня на лютий засвідчує, в першу чергу, не те, що у держави немає грошей на організаційні підготовчі заходи.
Ні, це говорить про те, що у великої трійки мобільних операторів немає на 5G грошей.
Мабуть, це уперше за всю історію радіочастотних конкурсів, коли ніхто з українських гравців не поспішає отримувати нові можливості.
І навіть керівник найбільшого мобільного оператора «Київстар» Олександр Комаров заявив, що думає про залучення зовнішнього фінансування на 5G.
Могутня компанія «Київстар», у якої завжди вистачало грошей «на саморозвиток», на всі попередні тендери, піде позичати кошти на п’яте покоління зв’язку.
Vodafone Ukraine вже почав позичати великі суми — після зміни власників у 2019. На початку цього року компанія розмістила євробонди на $500 млн.
lifecell демонструє чистий прибуток ось уже п’ять кварталів поспіль. Але ще з моменту запуску виконує боргові зобов’язання перед своєю материнською компанією Turkcell. І поточний прибуток досі їх ще не покрив.
Українські мобільники змушені були виконувати водночас два великих інвестпроєкти за п’ятирічку (3G — з 2015, 4G — з 2018). Їм доводиться робити це в стислі терміни, бо місцева влада дуже довго не могла провести перший тендер (3G), у той час, як у сусідів вже щосили розгорталися 4G-мережі.
А технологічний прогрес уже підтискає за термінами з новим мастхев-апгрейдом.
Навіть для Європи 5G мережі виглядають дорогувато — $355 млрд. З них 150 млрд євро — в покриття і ліцензії, а інші 150 млрд євро — в модернізацію наземної інфраструктури до гігабітних швидкостей.
До слова, історію з модернізацією наземних мереж, які «підводитимуть інтернет» до базових станцій 5G, Україні ще належить пройти. Це як обов’язкове домашнє завдання перед запуском.
«Мені здається, немає якихось актуальних завдань, які наразі не в змозі вирішувати 4G», — говорить Комаров.
Нова технологія дійсно може дати більшу швидкість, але проникнення 5G-смартфонів в мережі «Київстар» на рівні 2% поки не виглядає сексі для успішного бізнес-кейсу.
Зараз постачальники азійських смартфонів починають поставляти в Україну 5G пристрої навіть в їх бюджетних версіях.
Але чекати, поки ринок наповниться, ще довго. Тому навіть якщо в лютому мобільники отримають ліцензію, а до осені 2022 року запустять перші фрагменти, — обслуговувати в них не буде кого.
Комаров говорить поки що тільки про потенційний запуск так званих хот-спотів. Тобто установці базових станцій у точках з високою концентрацією трафіку — центри міст, офісні центри. Про килимове покриття населених пунктів мова ще не йде.
Це чимось нагадує європейські сценарії. В Європу 5G прийде на кілька років раніше, ніж в Україну. Але європейці на багато не розраховують.
Наприклад, в Іспанії в липні 2021 року три найбільші оператори купили ліцензії за 1 млрд євро. До речі, в тому ж діапазоні частот, який збираються виставляти на тендер в Україні, — 700 Мгц.
Так ось, згідно із зобов’язаннями перед іспанською державою, до кінця червня 2025 року мережі покриють територію, де живе тільки 50 тисяч осіб. Не так вже й багато для країни, де проживає 47 млн. Мабуть, найважчим таском для іспанських телекомів буде покриття 5G автомагістралей.
Отже, ми вже зрозуміли, що 5G в Україні — це навряд чи історія швидкої окупності.
Ми ж хочемо 5G! Чіпи ж нам при вакцинації впровадили.
Є кілька опцій. Перше — оператори будують загальну мережу.
За часів 2G, коли у компаній було багато грошей, а телеком — перспективним бізнесом, кожен з трьох операторів будував свою вишку і ставив поруч.
За часів 3G/4G компанії почали ділитися вишками. Не всі й не з усіма.
За часів 5G загальною має стати й радіочастота.
Але є нюанси.
Наприклад, я — «Київстар», а він — Vodafone. Наші мережі й кількість абонентів в них можна порівняти. Можемо об'єднуватися та ділитися. А в разі якщо я — це lifecell? У 2-3 рази менше абонентів і загальна мережа на двох. Виглядає, як допуск на ринок конкурента.
Друга опція — концентрація. Хтось когось купить. Це більш здорова легенда. Є, звичайно, ще один нюанс в особі АМКУ, якому належить схвалити таку угоду. Ринок у такому випадку сильно перекосить. На ньому з’явиться один гігант і один карлик. Карликовим через деякий час прийдуть кранти.
Хоча з іншого боку, при такій дорогій інфраструктурі як 5G, варіант, коли одному оператору належить інфраструктура, а решта — провайдери послуг на цій мережі, виглядає логічною.
Хтось здає в оренду мережу, а хтось інший запускає мережі датчиків, запускає безпілотний транспорт тощо.
І, нарешті, останній варіант. Теж реалістичний. На 5G-конкурс в Україні приходять не всі гравці.
Тоді з часом почнеться гра в дискаунтери та преміум-послуги. І з’являться білборди: «Хочеш 5G — переходь до нас».
Яким би шляхом не пішли компанії, головний факт залишається фактом. У лютому 2022 року їм доведеться викупити у держави поки що не дуже корисні й дуже дорогі папірці-ліцензії.
