У Львові запустили тестову мережу 5G. PR чи реальний старт нового покоління зв’язку? Розбираємо в деталях

Як уточнили у Vodafone Ukraine, випробувальна зона охопить найбільш відвідувані місця: історичний центр міста та прилеглі мікрорайони, Львівський політехнічний університет, покриття 5G з’явиться також і на Головному залізничному вокзалі. Lifecell дає наступну географію: площа Ринок і прилеглі вулиці, у радіусі приблизно 700 метрів від Ратуші. Плюс — вокзал. 

lifecell уточнив, що тестова мережа в місці розгорнута в стандарті NSA (Non-Standalone), тобто неавтономна мережа. 

Це означає, що вона працює поверх наявної 4G-інфраструктури. 4G LTE відповідає за керування мережею — як «хребет» для зв’язку. А 5G NR (New Radio) використовується тільки для передачі даних — тобто гарантує підвищену швидкість і пропускну здатність. Для цього оператор не будує мережу з нуля. Нові 5G-антени ставляться поруч із наявними 4G на тих же майданчиках.

Іншими словами, такий запуск тестової мережі — доволі доступний за інвестиціями й часом експеримент. 

lifecell наголошує, що ширина радіоканалу під тестове 5G — 100 МГц, «що в п’ять разів більше, ніж у 4G, де вона обмежена 20 МГц».

Оператори закликають абонентів, чиї смартфони підтримують 5G, скористатися можливістю в центрі Львова і потестити нове покоління. 

Експеримент дійсно інтригує, особливо коли «Київстар» пише: 

«За результатами тестувань, що передували офіційному запуску у Львові, максимальний показник швидкості завантаження в 5G-мережі Київстар перевищив 2,4 Гбіт/с». Тим часом Михайло Федоров написав, що швидкість передачі даних на одного абонента в центрі Львова — близько 500 Мбит/сек.

Якщо тестування у Львові пройде успішно, «Київстар» обіцяє, що мережу 5G поступово розгортатимуть і в інших міста, зокрема в Бородянці та Харкові, а згодом — у Києві й Одесі. 

Запуск 5G в інших містах обіцяє і Федоров. «Ми планували повноцінно запустити технологію у 2022 році, однак повномасштабна війна змусила відкласти ці плани з міркувань безпеки», — додає міністр цифрової трансформації.

А тепер запитання

Після прочитання релізів від операторів залишилося багато питань, які в них не були розкриті.

1. Такий відкритий тест виглядає як повноцінний пілот 5G мережі, коли оператори вже отримали ліцензію й почали будувати нову мережу. А як же конкурс на радіочастоти? 

Зазвичай абоненти отримували доступ до нових технологій зв’язку в Україні тільки після проведення аукціонів — оператори змагалися за те, хто отримає найкращі частоти й побудує найкращу мережу. І тестові зони 4G до отримання ліцензій були більш обмежені. Наприклад, приміщенням офісу самої сотової компанії як тестової зони. 

У випадку з 5G доступ до технології отримали всі абоненти в центрі великого міста. Такого ще не було.

Тестування триватиме доволі довго — попередньо до кінця 2026 року, заявляють у Vodafone Ukraine. А повноцінне впровадження 5G в Україні можливе лише після завершення війни, — додають у «Київстарі». 

З цього можна зробити висновки, що оператори не чекають тендерів у цьому році. А фраза «після завершення війни» останнім часом стала нагадувати фразу «давайте після свят». Тільки у випадку зі святами, вони реально закінчуються. 

2. Скільки буде коштувати ліцензія на 5G?

Насправді фінальної стартової вартості ще немає. В Україні (як і в інших країнах Європи) 5G планується запускати в діапазонах 3,5 ГГц і 700 МГц. Наразі відомо, що Україна тільки планує замовити в британській компанії Aetha Consulting Limited за гроші Swedfund оцінку потенційної вартості таких радіочастот. 

Відштовхуючися від розцінок на частоти в попередніх поколіннях, ліцензії на смуги під 5G будуть коштувати операторам доволі дорого. Так зараз, наприклад, номінальна вартість ліцензії на використання одного мегагерца в одному регіоні в діапазоні 1920–1980 МГц коштує 1,8 млн грн. І це тільки на один регіон (а їх у нас 25, крім окупованого Криму й Севастополя). 

Тож ліцензія на 100 МГц по всій країні в такому діапазоні номінально коштувала б 4,5 млрд грн. І це без аукціону. Просто була б стартова ціна.

3. А коли конверсія?

Радіочастотна конверсія — це така штука, коли застарілі технології зв’язку на певних діапазонах замінюються на нові. Але для цього користувачам та абонентам старих технологій треба купити нове обладнання, перевести їхні засоби зв’язку в альтернативні діапазони. 

Для частот 5G таку конверсію ще не проводили. Особливу увагу звертають на себе частоти в 700 МГц, на яких зараз працює цифрове ефірне телебачення (Т2). Його треба кудись зсунути (або «засунути»). 

Також поряд або безпосередньо в діапазонах 5G можуть працювати засоби зв’язку військових. І треба робити старт цивільних технологій дуже обережно, особливо в умовах війни. Військові можуть попросити (і, найімовірніше, — попросять) гроші на проведення конверсії, тобто на перевід своєї діяльності в інші діапазони, або ж на закупку більш сучасних засобів зв’язку. Це можуть бути солідні суми, виходячи з попереднього досвіду з конверсією в 3G і 4G. І як правило, це — довгі сперечання між приватними компаніями та держструктурами щодо фінальної ціни конверсії. Бо ж оплачують її оператори.

Про старт конверсії 5G ще не заявляли.

«Після погоджень із Генеральним штабом ЗСУ й успішного тестування технології — ми масштабуємо пілот», — пише Михайло Федоров. Можливо, на новій посаді (міністра оборони) йому дійсно вдасться прискорити цей процес, який зазвичай розтягувався на рік і більше.

4. Хто виробник обладнання?

Це дуже принципове питання в наші дні, як не дивно. Так склалося, що вагома частина мереж 4G в Україні побудована на обладнанні китайських вендорів — Huawei та ZTE. Якщо 5G мережу будуватимуть за принципом Non-Standalone (тобто на базі наявної 4G), то модулі 5G, скоріш за все, також добудовуватимуть китайські.

Чи це безпечно робити в наших реаліях? Питання риторичне, чи не так?

5. Що з опорною мережею?

Щоб базова станція, яка встановлена на ратуші у Львові, давала 1 Гбіт/сек, то оптика, яка до неї підходить, також повинна «приводити» 1 Гбіт/сек. У випадку з центром Львова, воно, ймовірно, так і є. Бо це ж демонстраційна зона. А як бути з рештою міст країни? Гігабітна оптика підходить до базових станцій далеко не всюди. Мережі ще доведеться підготувати.

У цілому ж, з абонентської точки зору, доступ до 5G — це дійсно корисна і своєчасна ініціатива, з огляду на той факт, що в Європі технологію почали впроваджувати ще в минулому десятиріччі. Тобто для світу вона вже не зовсім нова. 

На жаль, ми відстали. І так, хочеться наздогнати, попри війну.

Ваша пробная версия Premium закончилась

Ваша пробная версия Premium закончилась