7 із 10 українців переймаються, що їх друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення, а 68% українців не впевнені у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство, свідчить останнє дослідження Stay Secure1, проведене аналітичним центром Wakefield Research 2023 року на замовлення Visa.
7 із 10 українців переймаються, що їх друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення, а 68% українців не впевнені у своїй здатності розпізнати онлайн-шахрайство, свідчить останнє дослідження Stay Secure1, проведене аналітичним центром Wakefield Research 2023 року на замовлення Visa.
Дослідження проводилося онлайн протягом березня-квітня 2023 року серед 5800 осіб віком від 18 років у 17 країнах (Україна, Бахрейн, Єгипет, Казахстан, Катар, Кенія, Королівство Саудівська Аравія, Кот-д’Івуар, Кувейт, Марокко, Нігерія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, ПАР, Сербія та Туніс).
Про рівень обізнаності про шахрайські схеми соціальної інженерії свідчать наступні показники: 73% українців, найімовірніше, не розпізнають «тривожних дзвіночків», які вказують, що вони зіткнулися зі злочинцями в мережі. Також, згідно з дослідженням, кожен другий українець принаймні раз потрапляв на гачок шахраїв, а 17% ставали жертвами обману неодноразово.
«Неважливо, про що йдеться: про посилку, затриману на митниці, прострочену підписку на стримінговий сервіс чи подарункову картку від улюбленого бренду, — шахраї застосовують надзвичайно переконливу тактику, щоб ввести жертв в обману», — говорить Чарльз Лобо, керівник відділу ризиків Visa в регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки
Хибна впевненість посилює вразливість до обману. Респонденти, що вважають себе обізнаними щодо тактик онлайн-зловмисників, з більшою імовірністю натиснуть на фальшиве посилання або повірять шахрайській пропозиції. Так, 54% «обізнаних» українців купляться на повідомлення, що містить гарні новини, а 42% відреагують на прохання виконати термінові дії, тоді як серед тих, хто сумнівається у своїй пильності, так само вчинять 48% та 32% відповідно.
Споживачі занепокоєні вразливістю інших. 7 із 10 українців переймаються, що їхні друзі чи родини можуть відреагувати на шахрайське повідомлення із проханням підтвердити дані свого рахунку, а майже половина (46%) стурбовані, що близькі попадуться на шахрайський електронний лист із пропозицією безплатної подарункової картки чи продукту з інтернет-магазину. Також 68% респондентів непокояться, що жертвами онлайн-шахраїв можуть стати пенсіонери, тоді як у пильності дітей та підлітків не впевнена чверть опитаних.
Що викликає підозру. Найменше українці вірять проханням перевстановити пароль через потенційний витік даних: для 85% опитаних, повідомлення такого змісту — в трійці найбільш підозрілих. Набагато менше занепокоєння викликають СМС про статус відправлення, що доставляється (лише 28% включили такі повідомлення до топ-3 тих, що змушують насторожитися), електронні листи з оголошенням про розпродаж або появу нового продукту (27%) або прохання надати відгук про нещодавній досвід (17%) — усім цим можуть скористатися шахраї.
Не помітити «тривожні дзвіночки» легко. Майже кожен другий (49%) українець повідомив, що переконується, що листа надіслано з дійсної електронної адреси, тоді як лише 43% перевірятимуть, чи прикріплено до повідомлення назву або логотип компанії. Менше половини респондентів шукатимуть у листі номер свого замовлення (42%) або банківського рахунку (32%), а 40% перевірятимуть правильність написання слів.
Шахраї випробовують різні підходи, щоб створювати повідомлення, які виглядають справжніми та спонукають одержувачів негайно діяти. Дослідження Visa Stay Secure виявило, які мовні звороти з найбільшою імовірністю вказують на шахрайство, та дослідило, наскільки вразливими до них є респонденти в Україні.
Хибне відчуття терміновості: кіберзлочинці часто наголошують на терміновості, щоб спонукати людей діяти, наприклад, натиснути на посилання або відповісти відправнику. 27% українців попадуться на повідомлення про загрозу безпеці, як-от про викрадення пароля чи витік даних, тоді як повідомлення від державної установи чи правоохоронних органів зможе обдурити 32%.
Гарні новини: Кожен другий респондент виконав би дію, про яку просять шахраї, якби повідомлення містило гарні новини, наприклад «безплатний подарунок для вас», «вас обрали» чи «ви переможець». 35% українців перейдуть за посиланням або дадуть відповідь на повідомлення, якщо воно пропонує фінансову можливість, причому найбільш імовірно на цей гачок потрапить молодь із покоління Z (48%), тоді як найбільш недовірливі до такого роду пропозицій пенсіонери (18%).
Прохання виконати дії: 35% респондентів відповіли б на повідомлення, що містить прохання виконати дії, хоча найбільш підозріло українці ставляться до прохання змінити пароль.
Щоб краще захистити себе, споживачам варто кілька хвилин додатково подумати, перш ніж натискати на посилання, зокрема, проаналізувати мову, яку використовують шахраї.
Прості, але ефективні поради:
Не діліться ні з ким даними свого банківського рахунку.
Не натискайте на посилання, не переконавшись, що воно приведе вас туди, куди обіцяють у повідомленні.
Регулярно перевіряйте сповіщення про списання коштів, які приходять у формі СМС або електронних листів і повідомляють про покупки, здійснені з вашого рахунку.
Зателефонуйте за номером, указаним на корпоративному сайті або зворотному боці вашої кредитної чи дебетової картки, якщо не впевнені, чи є повідомлення від банку справжнім.
