Корисні інструкції

Нещодавно я збирав для своєї команди Coupler.io свіжі дані про те, як люди використовують Claude для аналітики. Здавалося б, нас складно здивувати: ми самі будуємо дата-платформу з ШІ-аналітикою, стежимо за ринком і добре розуміємо, куди він рухається. І все ж кілька цифр мене таки здивували. Не напрямок змін, а їхня швидкість. Ще два роки тому ми тільки починали пояснювати аудиторії, що для розмовної аналітики (conversational analytics) потрібно готувати і дані, і процеси навколо них. Сьогодні ж 70% користувачів Claude налаштували його як єдиний інструмент для роботи з даними. Тобто, для семи з десяти це вже не додаток до звичного BI і не спосіб час від часу перевірити гіпотезу. Це основне місце, де вони ставлять своїм даним запитання. Якщо ви працюєте з даними, відповідаєте за аналітичні процеси в команді або просто спостерігаєте, як ШІ входить у бізнес, пропоную розібрати разом, що саме змінюється в поведінці людей навколо даних і що це означає для бізнес-аналітики найближчих півроку.

Коли сервіс працює 24/7 і має зовнішніх та внутрішніх споживачів, вікна для технічного обслуговування фактично не існує. З таким завданням стикнулася команда SharksCode, коли мігрувала high-load backend-компонент разом із його data layer на нову інфраструктуру та нову схему зберігання даних. Стара реалізація почала обмежувати масштабування та ускладнювати незалежне масштабування навантаження на читання й запис. Тим часом будь-які зміни схеми та релізи ставали дедалі ризикованішими. Компанія готувала систему до подальшого росту й хотіла зробити це без жодної хвилини простою.

У 1994 році на сайті HotWired з’явився банер AT&T, який увійшов в історію як перший рекламний веббанер. На нього натиснули 44% тих, хто його побачив, — майже кожен другий, згадував співавтор оголошення Джо Маккемблі. За сучасними мірками це винятковий результат. Для порівняння: у матеріалі за липень 2025 року Semrush зазначає, що клікабельність медійної реклами часто не сягає й 1% — менше одного кліку на сто показів. Та вже у 1997 році, через три роки після запуску банера AT&T, дослідники Nielsen Norman Group описали банерну сліпоту — схильність користувачів не помічати елементи сторінки, схожі на рекламу. 

Привіт! Мене звати Олександр Нігматулін, я співзасновник і директор з маркетингу PRNEWS. Працюючи з публікаціями в медіа, я регулярно бачу лістікли — від справді корисних списків до випадкових, зібраних без зрозумілих критеріїв і достатнього контексту. У цій статті розберу, як створювати лістікли, які допомагають читачам порівнювати варіанти, охоплюють пов’язані пошукові запити й можуть бути помітними в AI-пошуку. А також поясню, де закінчується корисний формат і починається звичайний клікбейт.

Команда з 40 інженерів може бути великим проєктом для замовника й одним із десятків акаунтів для глобального IT-вендора. Коли щось іде не за планом, ця різниця стає помітною: відповідь проходить кілька рівнів погодження, пошук потрібного спеціаліста затягується, а людина, здатна ухвалити рішення, майже не контактує з клієнтом.

SEO вже давно не закупівля посилань на біржах та додавання в текст ключових слів стилі «купити ноутбук Київ недорого».  Зараз це не просто не працює — за таке алгоритми Google виписують сайтам миттєвий квиток в один бік до кінця пошукової видачі.

Задача, на яку раніше йшов тиждень, тепер займає два дні. Але це не найцікавіше. Я не купував для цього Zapier, Make, n8n чи іншу платформу автоматизації. За п’ять місяців я поступово підключив через API сервіси, якими користуюся щодня, і написав під них невеликі скрипти. Вони працюють локально на моєму Mac, а Claude Code запускає їх у потрібному порядку.

Український айтівець Сергій Безбабних розробив додаток «Бюро знахідок», метою якого є повернення загублених речей їхнім власникам. 

Український розробник Андрій Ковальчук запустив маркетплейс Zerva, котрий, за його планами, має поєднати клієнтів, виконавців робіт та будівельні компанії у темі відновлення України. 

Останні кілька місяців у Gart Solutions ми дедалі частіше чуємо від клієнтів одну й ту саму фразу: «нам не потрібен бекенд з нуля, у нас уже все на Supabase». Спочатку це звучало як виняток. Тепер це майже стандартна відповідь на перше ж технічне питання про архітектуру проєкту. Якщо ви працюєте в українському аутсорсі чи продуктовій розробці й ще не помітили цей зсув, раджу придивитися уважніше. Він змінює саму структуру попиту на бекенд-розробку, і від того, як швидко індустрія на це зреагує, залежить, хто виграє наступні кілька років конкуренції за міжнародних клієнтів.

Як батькові мені важливо знати, що дитина зможе повідомити про себе, навіть якщо звичного мобільного зв’язку не буде. В Україні це не абстрактний сценарій: мережа може зникнути через блекаут, пошкодження інфраструктури або відсутність покриття.